- •М. О. Носик науково-дослідницька робота студентів сутність і правила проведення
- •Передмова
- •Список використаних джерел та літератури:
- •1. Напрямки науково-дослідницької роботи студентів
- •1.1. Мета і основні завдання роботи над рефератом
- •1.2. Мета і основні завдання роботи над науковою та курсовою роботами
- •1.3. Мета і основні завдання роботи над дипломною роботою
- •1.4. Практичне значення написання студентських наукових робіт
- •2. Етапи науково-дослідницької роботи студентів
- •2.1. Вибір теми дослідження
- •2.2. Підбір та опрацювання джерел та літератури
- •2.3. Розробка плану роботи та композиція її складових елементів
- •3. Структура і зміст студентських наукових робіт
- •3.1. Загальні положення з написання студентами наукових робіт
- •3.2. Структура наукових робіт
- •3.3. Вимоги до змісту наукових робіт
- •4. Оформлення студентських наукових робіт
- •4.1. Загальні вимоги
- •4.2. Вимоги до оформлення титульної сторінки
- •4.2.1. Зразок оформлення титульної сторінки реферату
- •4.2.2. Зразок оформлення титульної сторінки наукової роботи
- •4.2.3. Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
- •4.2.4. Зразок оформлення титульної сторінки дипломної роботи
- •4.2.5. Зразок оформлення “Завдання” на курсову (диломну роботу)
- •4.2.6. Зразок оформлення рецензії на курсову (диломну роботу)
- •4.2.7. Зразок оформлення “Змісту” та розділів наукової роботи
- •1.1. Назва параграфу
- •2.1. Назва параграфу
- •4.2.8. Список предметно-циклових комісій епк зну
- •4.3. Правила нумерації
- •4.4. Правила використання ілюстративного матеріалу
- •4.5. Правила оформлення таблиць
- •4.6. Правила оформлення формул
- •4.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •4.8. Правила оформлення посилань (текстових та післятекстових)
- •4.9. Оформлення списку використаних джерел та літератури
- •Багатотомний документ
- •Матеріали конференцій, з’їздів
- •Препринти
- •Депоновані наукові праці
- •Словники
- •Законодавчі та нормативні документи
- •Стандарти
- •Каталоги
- •Бібліографічні показчики
- •Дисертації
- •Автореферати дисертацій
- •Авторські свідоцтва
- •Патенти
- •Частина книги, періодичного продовжуваного видання
- •Електронні ресурси
- •4.10. Правила оформлення додатків
- •5. Написання і оформлення тез доповідей, презентацій та наукових статей
- •5.1. Вимоги до написання студентами тез доповідей
- •5.2. Вимоги до складання презентацій доповідей
- •5.3. Вимоги до написання наукових статей
- •Науково-дослідницька робота студентів сутність і правила проведення
2.3. Розробка плану роботи та композиція її складових елементів
Наступним етапом, який також має важливе значення для подальшої роботи студента-дослідника над темою наукової роботи є розробка плану текстового викладу матеріалу. Традиційно, даний процес не вважають чимось значним, але в подальшому буде відігравати значну роль в написанні самого тексту роботи.
Вести мову про планування будь-якої діяльності, і про написання науково-пошукової роботи в тому числі, можна лише маючи первинну інформацію про суть справи, основні цілі і задачі, які ставить перед собою виконавець та шляхи їх реалізації. Звичайно, поза опрацюванням відповідної наукової літератури і першоджерел це неможливо. Чіткий план наукової роботи аспіранта може викристалізуватись лише на тому етапі його діяльності, коли кількість опрацьованої літератури почне переходити в якісне освоєння отриманої інформації. Тільки тоді виконавець може побачити основні елементи композиційної побудови дослідження, виокремити базові проблеми і їх взаємозв’язки, відчути логіку викладу матеріалу. Даний процес не може мати якихось формалізованих схем і варіантів, він завжди є надзвичайно суб’єктивним і залежить від рівня теоретико-методологічної підготовки студента, його вмінь і навичок роботи з науковою літературою, володіння понятійно-категоріальним апаратом, проблематикою теми тощо.
Поза тим, достатньо часто зустрічається протилежний підхід до розробки плану студентського дослідження. Він полягає в тому, що автор спочатку пише сам текст, а вже потім намагається його структурувати за певною логікою викладу і змістом матеріалу – і тільки тоді структура текстового викладу формалізується в пунктах плану. Такий шлях має свої переваги і недоліки в порівнянні з попереднім. З одного боку дуже часто автору важко уявити основні структурні компоненти майбутнього тексту – вони народжуються в процесі його написання, хоча, звичайно, існує загально формалізована схема компонування реферату, з іншого – існує небезпека “втратити контроль” за процесом викладу матеріалу, потонути в частковому, локальному і не розкрити основну проблематику реферату. Це часто пов’язано з бажанням якнайповніше розкрити зміст теми, разом з тим треба пам’ятати, що студентська науково-дослідна робота за своїми вимогами і характеристиками, а тим більше об’ємом не може бути (це і непотрібно) максимально повним і ґрунтовним аналізом всіх аспектів тої чи іншої теми. Разом з тим повнота і ґрунтовність викладу матеріалу є важливим фактором, який впливає на загальну позитивну оцінку роботи. Тому планування реферативного й одночасно наукового викладу матеріалу треба мати на увазі як до початку роботи, так і в її процесуальності.
При написанні студентами наукових робіт всіх рівнів можна застосовувати різні варіанти формалізації (планування) його структури. В літературі це ще називають рубрикацією. Найбільш поширеною є схема: розділи – підрозділи – підпідрозділи ( в тексті вони відповідно позначаються арабськими цифрами 1, 1.2, 1.1.3. і т.д., де кожна цифра вказує на структурне підпорядкування – наприклад: розділ перший, підрозділ 2, підпункт третій). Можливий також варіант: розділи – параграфи – підпараграфи, але такий варіант структуралізації застосовується в більш складних видах наукових робіт – монографіях, дисертаціях, як і такі назви структурних елементів тексту – глава, частина, сектор тощо.