5.3. Вимоги до написання наукових статей

Для майбутнього вченого важливо оволодіти технікою написання статей і підготовки доповідей на конференціях не тільки з точки зору задоволення вимог щодо кількості та рівня публікацій, а й з позицій сприйняття їх слухачами та читачами. Це зобов’язує до певної логіки побудови доповіді чи статті, високої вимогливості до їх форми, стилю і мови.

Опублікувати статтю − це означає зробити даний матеріал надбанням фахівців для використання в їхній роботі. Отже, треба писати просто і зрозуміло.

Наукова стаття  є одним із видів публікацій, в якій подаються проміжні або кінцеві результати, висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження, фіксується науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам’ятки автору. Оптимальний обсяг наукової статті (0,5−0,7 др.авт.арк. − друкованих авторських аркушів (зайти до “Сервіс” − “Статистика” − “Знаки (з пробілами)” і загальну кількість останніх поділити на 40000 (40000 знаків − це розмір стандартного 1 др.авт.арк.))).

Рукопис статті повинен мати повну назву роботи прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури.

Стаття має просту структуру:

1. вступ (постановка наукової проблеми, актуальність, зв’язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки і практики − 1 абзац або 5−10 рядків);

2. основні дослідження і публікації з проблеми, за останній час, на яких спирається автор (історія дослідження питання, але обов’язково необхідно вказати незавершений, неповний характер дослідження питання, що висвітлюється автором), проблеми виділення невирішених питань, яким присвячена стаття (0,5−2 сторінки машинописного тексту);

3. формулювання мети статті (постановка завдання) − висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво-відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з тем (1 абзац, або 5−10 рядків);

4. виклад змісту власного дослідження − основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, програма експерименту. Аналіз отриманих результатів, особистий внесок автора в реалізацію основних висновків тощо (5−6 сторінок);

5. висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість та перспективи (1/3 сторінки).

При написанні наукової статті слід дотримуватись певних правил:

1. у правому верхньому куті розміщується прізвище та ініціали автора; за необхідністю вказуються відомості, що доповнюють дані про автора;

2. назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (краще до п’яти слів);

3. ініціали ставлять перед прізвищем;

4. слід уникати стилю наукового звіту;

5. недоцільно ставити риторичні запитання; більше користуватись розповідними реченнями;

6. не перевантажувати текст цифрами при переліках тих чи інших думок, положень, вимог;

7. прийнятним у тексті є використання словосполучень переліку: «спочатку», «зрозуміло що», «на початку», «спершу», «потім», «дійсно», «далі», «нарешті», «по-перше», «по-друге», «можливо», «задумкою», «заданими», «між іншим», «в зв’язку з тим», «на відміну», «поряд з цим», тощо.

8. цитати в статті використовуються дуже рідко (можна в дужках зробити посилання на ученого, який вперше дослідив проблему);

9. усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг присвячується викладу власних думок автора;

10. стаття має завершуватись конкретними висновками і рекомендаціями та додається список використаних джерел.

Рукопис статті підписується автором і подається (разом з дискетою, диском) до редакції у двох примірниках. В окремих випадках в науковій статті до фахових видань дається анотація (резюме) українською, російською і англійською мовами. Все це загалом і є свідченням апробації науково-дослідної роботи студентів.

Зразок оформлення наукової статті

УДК 159.92:376-056.45-053.6

Іван Іваненко

ПЕДАГОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ОКРЕМИХ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ В ОБДАРОВАНИХ ПІДЛІТКІВ

У статті проаналізовано найбільш характерні для обдарованих підлітків акцентуації характеру (циклоїдний, сенситивний і тривожно-педантичний типи), окреслено засоби та методи педагогічної корекції зазначених станів, яку можуть проводити педагоги школи в навчальному процесі та позаурочній діяльності. Ключові слова: обдаровані підлітки, корекційно-педагогічна діяльність, акцентуація характеру, емоційні розлади, педагогічні методи корекції.

В статье проанализированы наиболее свойственные одарённым подросткам акцентуации характера (циклоидный, сенситивный и тревожно-педантичный типы), описаны средства и методы педагогической коррекции данных состояний, осуществляемой педагогами школы в учебном процессе и во внеклассной работе. Ключевые слова: одарённые подростки, коррекционно-педагогическая деятельность, акцентуация характера, эмоциональные расстройства, педагогические методы коррекции.

In this article the most characteristic accentuations of the talented teenagers’ character (cycled, sensitive and anxious-pedantic types) have been analyzed, ways and methods of pedagogical corrections of these states, used by school pedagogues in teaching process and post-teaching activity have been shown. Keywords: talented teenagers, corrective-pedagogical activity, accentuation of a character, emotional disorders, pedagogical methods of correction.

 

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мета написання статті. Виклад основного матеріалу. Висновки.

ЛІТЕРАТУРА

(За вимогами “Бюлетеня ВАК України” №5, 2009 р.)

Список літератури складати за алфавітом.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Іваненко Іван Іванович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.

Навчально-методичне видання

(українською мовою)

Носик Максим Олександрович