Передмова

Сучасне українське суспільство і вся світова цивілізація вступає у нову стадію, стаючи інформаційним, а визначальною характеристикою його при цьому є доступність інформації у будь-якому місці, у визначений час та в необхідному обсязі. Інформаційні процеси визначають контури нової глобальної культури, яка має спиратися на принципово нові засади. Обсяги нових знань зростають, реальністю стає те, що донедавна вважалося фантастикою. Все це вимагає докорінних змін в організації науково-дослідницької роботи, в тому числі й у процесі підготовки майбутніх фахівців з усіх сфер людської діяльності, тобто сьогоднішніх студентів.

В Україні великої уваги надається підготовці висококваліфікованих спеціалістів, фахівців у всіх сферах життя суспільства. З цією метою в 1991 р. постановою Кабінету Міністрів України було створено Вищу атестаційну комісію (ВАК) України, яка керує підготовкою вищевказаних кадрів у 25 галузях науки за 600-ма науковими спеціальностями. Підготовка якісного наукового дослідження за сучасних умов не є можливою без оволодіння новими інформаційними технологіями, а також принципами і методами науково-дослідницької діяльності, які формуються у дослідників ще під час навчання за певною спеціальністю у відповідному ВНЗ в статусі студентів [1, с. 132].

Науково-дослідницька діяльність являє собою інтелектуальну працю, спрямовану на придбання знань, набуття вмінь та навичок. Її суб’єктами виступають вчені, науковці, науково-педагогічні працівники, окремі студенти та студентські колективи, а також наукові установи і організації, вищі навчальні заклади. Якщо раніше наукове відкриття робила одна людина, то зараз – це продукт колективної творчості цілих лабораторій та відділів [2, с. 56].

Отже, цілісна система організації науково-дослідної роботи студентів (НДРС) формувалась поступово, на ґрунті інтенсивного розвитку наукової роботи у вищих навчальних закладах, зміцнення творчих зв’язків з різними науково-дослідними школами і частково виконувала функцію удосконалення навчального процесу, виховувала риси дослідника, підвищувала якість професійної підготовки фахівців (Див. Дод. А).

Якісне проведення НДРС забезпечується нормативно-законодавчими документами, серед яких − Державна національна програма “Освіта” (Україна − ХХІ століття)” [3], Закони України “Про наукову і науково-технічну діяльність” [4], “Про вищу освіту” [5], а також “Національна доктрина розвитку освіти” [6] тощо.

За останнє десятиріччя з’явилася низка ґрунтовних праць, автори яких з’ясовують особливості організації та методики науково-дослідницької діяльності у вищій школі та загальноосвітніх закладах нового типу, розвиток науково-дослідницької культури студентства в умовах вищої школи, вплив інтеграції навчальної і науково-пошукової діяльності викладача вищої школи на якість підготовки фахівців, аналізуються форми колективної наукової творчості [7; 8; 9; 10].

Важливу роль у належній організації та проведенні НДРС відіграють скоординовані навчальні плани спеціальності, реалізація положення про практичне застосування систему НДРС в університеті, орієнтація на потребу науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів. Та й взагалі, треба зауважити, що наука – це система дослідницької діяльності, спрямована на виробництво [11, с. 95].

На сьогодні ЕПК ЗНУ повинен формувати у своїх випускників прагнення до пізнання нового, здатність до творчого пошуку, збагачення своїх знань, що в найбільшій мірі визначатиме майстерність їх професійної діяльності.

Знання методології, теорії, технології, методів та організації науково-дослідницької діяльності студентів є базою для подальшої наукової пошуково-дослідницької діяльності у якості студентів ЗНУ (бакалакрантів та магістрантів), а в подальшому, можливо й аспірантів та докторантів. Необхідно пам’ятати, що вміння ведення НДРС повинно сформуватися у студента і перетворити його на дослідника ще під час навчання у стінах ЕПК.

Слід також акцентувати увагу на тому, що навчально-дослідницька (або науково-навчальна) робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності в кожному вищому навчальному закладі.

Метою навчально-дослідницького різновиду діяльності студентів, обов’язкової для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “Молодший спеціаліст”, є формування наукового світогляду, сприяння молодим дослідникам в опануванні методології і методів наукового пошуку [12, с. 98].

Ефективність НДРС залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово-мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистісно-діяльнісного підходу до навчання.

Виконання науково-навчальної роботи у процесі вивчення майже всіх навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності.

Крім того, студенти ЕПК за безпосередньої допомоги і за сприяння своїх викладачів завжди повинні набути вміння користуватися науковою, довідковою та методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами, перекладати тексти із спеціальності з іноземної мови на рідну, з рідної на іноземну, а також редагувати дані тексти; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку (також і в системі Internet), а також в повній мірі оволодіти всім комплексом загальнонаукових та вузькоспеціалізованих дослідницьких підходів і методів [13, с. 57].

Освітні технології, запроваджені у ЕПК забезпечують не лише отримання майбутніми молодшими спеціалістами всіх спеціальностей повноцінну якісну вищу освіту, в тому числі й формування професійної компетентності в галузі своєї дисципліни, загальної методики, оволодіння культурою мислення, потребу в постійному оволодінні новими знаннями, використовуючи бібліотечні фонди, комп’ютерну й аудіовізуальну техніку.

Таким чином, система професійної підготовки молодших спеціалістів у ЕПК ЗНУ спрямована на підготовку фахівця, який володіє новим типом мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише культ знань.

Враховуючи кардинальні зміни в навчально-виховному процесі – перехід до Болонського процесу та до багатоваріантних освітніх систем, – важливим завданням науково-навчальної роботи студентів є формування в особі майбутнього фахівця, молодих громадян і патріотів української держави, національно-мовної особистості тощо [14, с. 112].

Під поняттям “мовна особистість” розуміється багатокомпонентний набір мовних здібностей, умінь, характеристик людини до здійснення мовних вчинків. Цій особистості притаманні висококультурне мовленням, образне мислення, високі інтелектуальні і моральні якості, володіння лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь, навичок та виявлення наукового чуття. Разом з тим у студентів необхідно розвивати високу вимогливість до себе та толерантне ставлення до опонента.

Серед факторів, що сприяють формуванню відповідних якостей дослідника у студентів ЕПК в процесі навчально-дослідницької діяльності студентів, виділяємо особистісно-діяльнісний підхід до навчання, проблемне навчання, діалогізацію навчального процесу, оптимальне співвідношення індивідуальних і колективних форм організації у процесі навчання [15, с. 73].

Зміст готовності до виконання науково-дослідницької роботи мають складати такі елементи, як: знання, уміння, творчість, бажання.

Обговорення проблем НДРС у педагогічному колективі ЕПК ЗНУ підтверджують, що навчальні плани та навчальні програми дисциплін за всіма спеціальностями і напрямками повинні бути спрямовані на те, щоб майбутній фахівець з будь-якої сфери знань з першого до випускного курсу на всіх етапах своєї професійної підготовки мав змогу розвивати себе як дослідника [16].

Також необхідно враховувати, що національний компонент змісту освіти має включати знання історії, традицій, особливостей рідної культури, усної народної творчості, знання про суспільний і державний устрій України.

Ефективність науково-дослідницької роботи залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, сформованості спонукально-мотиваційної сфери життя студента.

Дослідницька робота в позанавчальний час виступає продовженням навчально-дослідницької і є ефективним засобом об’єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності [17, с. 6−7].

Отже, науково-дослідна робота, здійснювана студентами як в аудиторний, так і позааудиторний час, вимагає постійної копіткої розумової праці 15−18-річних студентів, формування у них таких вольових якостей, як: наполегливість, уміння подолати перешкоди, здатність до саморозвитку, внутрішнього прагнення до пізнання нового і більш повного виявлення та розвитку власних можливостей, а також потреби у визначенні власного “мовного обличчя”: переходу до абстрактно-логічного мислення, аргументовано-доказових суджень, побудованих на основі різноманітних науково-дослідних (історичних, національно-фольклорних, лексичних, фонетичних, граматичних тощо) ресурсів [18, с. 76].

Але виникає досить адекватне та актуальне на сьогодні питання: як же розпочати, “увійти ”, “втягнутися” студентові в написання наукової роботи? (мається на увазі написання курсових та дипломних робіт і проектів).

Оскільки сьогодні НДРС різними дослідниками розуміється по різному, а саме в двох сенсах:

1. у вузькому (тобто лише у вигляді письмових науково-дослідних робіт типу рефератів і доповідей, курсових, бакалаврських та дипломних проектів, що повинні виконуватися 100% студентів) [19, 23−34; 20, с. 46];

2. у широкому (тобто також у вигляді участі лише обдарованих студентів у всіх формах науково-дослідницької діяльності їхньої кафедри чи їхнього факультету, та й всього вищого навчального закладу в цілому − це насамперед: робота лабораторій, гуртків, участь у наукових конференціях та олімпіадах, у роботі студентських наукових товариств тощо) [21, с. 163; 22, с. 32].

Якщо бути прихильником першого чи вузького підходу до проблеми НДРС, то тоді досить слушними є поради науковців, психологів та досвідчених педагогів стосовно режиму НДРС, тобто вибору оптимального часу для виконання певного розділу роботи (вранці, вдень чи ввечері) і відпочинку.

Необхідно враховувати й той факт, що кожен студент – це індивідуальність, а головним для кожного студента є бачення перед собою мети, якої слід досягнути, тобто визначити для себе, з якою метою (оцінка, знання з фаху тощо) виконується дана робота, які відкриття вона принесе особисто кожному студенту, чому навчить, які риси характеру виховає.

Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних якостей викладачів, котрі працюють на факультеті та в цілому в університеті. Свого часу К.Д. Ушинський писав про те, що “лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише характером можна створювати характер” [Цит. за: 23, с. 68].

Таким чином, проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі є надзвичайно важливою, тому що кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема, постійно потребує діяльних, обдарованих й інтелектуально розвинених громадян.

Мета сучасної системи вищої освіти полягає в формуванні у студентів, як у майбутніх висококваліфікованих спеціалістів, вмінь самостійно здобувати потрібну інформацію, виокремлювати проблеми та шукати шляхи їх розв’язання [24].

Пошукова науково-дослідницька активність студентів по сутності своїй є своєрідним внутрішнім генератором, який робить студентів творчими особистостями. Тому розвиток здатності до пошуку, який допомагає людині досягти потенційних можливостей у відносинах зі світом та іншими людьми, і є головним завданням ЕПК ЗНУ та суспільства в цілому, частиною якого і є наш коледж.

Знання, здобуті у ЕПК ЗНУ, треба енергійно підкріплювати справою і науково-практичною роботою, оскільки лише на практиці виникає нагода та можливість підкріпити відомі факти та замислитись, чому саме так, а не інакше, і поставити перед собою нові науково-дослідні завдання.

Таким чином, ми можемо сказати, що залучення студентів до процесу наукового дослідження сприяє формуванню самодостатньої компетентної особистості, через те, що дослідницька робота змінює світогляд студентів та їх професійну самооцінку і має значний вплив на формування життєвих, життєво-професійних і кваліфікаційних цінностей (див. дод. Б).

Узагальнення досвіду науковців і викладачів ЕПК ЗНУ в цілому стосовно організації студентської науково-дослідницької діяльності, опитування студентів-дослідників, бесіди з викладачами коледжу та університету дало можливість з’ясувати як прогресивні тенденції у практичній реалізації навчально-дослідницької роботи, так і її недоліки.

Як показав аналіз, проведення студентами наукових досліджень суттєво впливає на якість навчального процесу, оскільки постійно з’являються нові форми і методи проведення лекцій, практичних і семінарських занять. У той же час маємо констатувати надто пізнє (у більшості випадків на 2−3-му курсах) залучення студентів до науково-дослідницької діяльності, її недостатню мотивацію, нечіткий характер зв’язку з майбутньою професійною діяльністю, відсутність наукової ініціативи з боку самих студентів. Однак слід наголосити на тому, що суттєвих змін можна чекати, створити автономне утворення науково-дослідницької спрямованості, яке б об’єднало талановитих, здібних до навчальної та науково-пошукової діяльності студентів всіх спеціальностей ЕПК ЗНУ − Наукове студентське товариство економіко-правничого коледжу Запорізького національного університету (НСТ ЕПК ЗНУ).