1.3. Мета і основні завдання роботи над дипломною роботою

ДИПЛОМНА РОБОТА − самостійне оригінальне наукове дослідження студента з актуальних проблем з певної галузі наукового знання.

Метою дипломної роботи є:

1. розширення й поглиблення теоретичних знань студентів з обраної проблеми, систематизація і аналіз сучасних наукових підходів до розв’язання теоретичних та практичних завдань;

2. поглиблення знань студентів із суміжних наук;

3. удосконалення умінь та навичок студентів самостійно вести наукові дослідження, користуватися  сучасною методикою їх проведення;

4. розвиток умінь студентів застосовувати одержані знання при вирішенні конкретних наукових завдань;

5. удосконалення навичок самостійної роботи студентів із науковою літературою;

6. формування готовності й здатності студентів до самоосвіти і саморозвитку, самостійної дослідницької роботи в майбутній професійній діяльності.

Теми дипломних робіт обираються студентами на ІV курсі на основі розробленого і затвердженого відповідною кафедрою переліку орієнтованих тем дипломних робіт, а також з урахуванням власних наукових інтересів. Студент може сам запропонувати тему дипломної роботи, достатньо аргументовано обгрунтувавши доцільність її розробки.

1.4. Практичне значення написання студентських наукових робіт

Матеріали, віднайдені студентом і відображені у рефератих роботах, наукових, курсових та дипломних роботах можуть бути використані для підготовки тез і виголошення доповіді на загальноуніверситетській студентській науковій та науково-практичній конференції та студентській конференції коледжу “Молода наука”, написання статті, а також накопичення фактичного матеріалу для подальшої дослідницької роботи (з метою підготовки до захисту бакалаврських робіт, дипломних проектів спеціаліста та магістерських робіт).

2. Етапи науково-дослідницької роботи студентів

Виконання наукової роботи будь-якого рівня має кілька етапів:

1. обрання теми;

2. бібліографічна евристика (пошук і добір літератури, складання бібліографії щодо обраної теми);

3. архівно-польова евристика (пошук і добір необхідних джерел з проблеми);

4. складання плану-проспекту роботи;

5. опрацювання наукової літератури, систематизація результатів аналізу джерел відповідно до складеного плану-проспекту;

6. написання тексту курсової роботи, формування висновків і рекомендацій.

2.1. Вибір теми дослідження

При виборі теми необхідно враховувати декілька принципово важливих моментів. Насамперед, важливо пам’ятати, що тематика студентської наукової роботи може корегуватись в межах наукового інтересу самого дослідника. При цьому обов’язковою є наявність в тексті філософсько-теоретичної та методологічної компоненти при кореляції її з тематикою дослідження. В такому випадку студент отримує можливість працювати в рамках свого проблемного поля, залучаючи до розробки та аналізу проблематики роботи методологію та теоретичний спадок філософії та спеціалізованої фахової науки. Це суттєво полегшує підбір літератури, компоновку частин і, власне, сам процес написання роботи, виключає формальне ставлення до роботи, дає можливість залучити до неї і наукового керівника. Це також стимулює науковий інтерес студента − молодого вченого, пошук нових, ще не розроблених в науковій літературі аспектів і проблем в контексті обраної тематики для реферування і складання курсових і дипломних робіт. Разом з тим існує небезпека “захопитись” розробкою та аналізом локальних, вузькоспеціалізованих проблем, важливих для теми дослідження.

Також, багато в чому вибір студентом тематики свого майбутнього наукового дослідження зумовлюється її розробленістю в науковій літературі, наявністю публікацій та джерел по тій чи іншій проблемі і, що найголовніше, можливістю вільного доступу до неї. Закономірно, що відомі, ґрунтовно розкриті в літературі теми для написання наукових робіт різних рівнів є більш популярними у студентському середовищі, а вибір такої теми дозволяє при мінімумі витрат часу ознайомитись з достатньо широким спектром джерел, виокремити свій власний зріз дослідження і почати безпосередню роботу по написанню тексту. Разом з тим, в такому випадку дуже часто втрачається елемент самостійності в дослідженні, власна зацікавленість в його результатах, творчий науковий пошук як такий. Водночас існує небезпека піти шляхом компілятивності, описовості, схематичності викладу матеріалу, що приводить до низької оцінки тексту наукової роботи підчас захисту її результатів. Завдання студента-дослідника в цій ситуації – знайти “золоту середину” між самостійним науковим дослідженням і простим описовим викладом вже відомого. Ця проблема також буде постійно актуальна для аспіранта і на подальших етапах його наукової діяльності.

Ще однією, дуже тісно пов’язаною з попередньою, проблемою є вибір теми роботи під впливом інформації про наявність вже написаних, готових дослідницьких пошуків, які були колись успішно здані. На жаль, іноді бувають випадки, коли на кафедру здаються курсові і дипломні роботи, які вже проходили оцінювання та рецензування в минулі роки. По факту виявлення такого реферату лаборантами кафедри він не приймається до розгляду і повертається виконавцю без оцінювання. Дуже часто в таких випадках студентам не вистачає часу на написання нової роботи і, як результат, вони позбавляються права захисту роботи з першого разу. Також бувають випадки копіювання наукових робіт з всесвітньої мережі Internet чи комп’ютерних дисків, що також після виявлення не приймаються до розгляду.

Мають місце також ситуації, коли обрана тема для студентського дослідження є складною і не в повній мірі зрозумілою, що призводить до корегування або зміни теми (в процесі опрацювання джерел чи написання самого тексту, витрачаючи зайвий час, який потім достатньо важко надолужити). Така проблема виникає внаслідок попередньої непоінформованості студента науковим керівником про специфіку обраної теми і можливі “підводні камені” при її розгляді. Для уникнення таких ситуацій дуже корисними і цінними є консультації з викладачами кафедри, що можуть вказати на потенційні проблеми для студента при написанні тієї чи іншої теми, а також допомогти в з’ясуванні тих чи інших її аспектів. На консультаціях основним завдання для студента є отримання якомога більшої кількості інформації по темі. Передусім це стосується плану роботи, підбору літератури, композиції частин тексту тощо. Отриману інформацію краще занотувати. В подальшому це значно спростить безпосередню роботу над написанням тексту.

Іноді також виникають ситуації, пов’язані з обмеженістю часу для ґрунтовної розробки складних і багатоаспектних тем (частіше за все “піджимають” терміни здачі наукової роботи) і вибір студента зупиняється, на, з його погляду, найлегшій темі, яка не вимагає надзвичайних зусиль в опрацюванні. Як правило, якість таких робіт невисока і претендувати на гарну оцінку в цьому випадку не доводиться. Ще раз нагадуємо, що головна вимога, яка висувається до вибору теми дослідження – наявність репрезентативної компоненти роботи, що дозволяє оцінити загальнонауковий і методологічний студента, виявити якість знань та володіння принципами наукової роботи. Виходячи з вищезазначеного, можна зауважити, що усвідомлений та чітко вмотивований вибір теми наукового дослідження є надзвичайно важливим з огляду подальших перспектив її опрацювання та успішного захисту роботи, тому до нього треба поставитись з усією відповідальністю.