- •Лабораторна робота № 11 Дослідження залежності швидкості передачі даних цифровою абонентською лінією від параметрів кабелю та рівня завад
- •Мета роботи
- •Ключові положення
- •2.1 Принцип дії цал та основні визначення
- •2.2 Лінійні сигнали цал
- •2.3 Швидкісні характеристики цал
- •Ключові питання
- •Домашнє завдання
- •Лабораторне завдання
- •6 Зміст протоколу
- •Додаток до лабораторної роботи № 11 Графіки очікуваних результатів досліджень
- •Дослідження параметрів цифрових абонентських ліній при паралельній роботі систем передачі в залежності від їх розташування в багатопарному кабелі
- •2. Ключеві положення
- •2.1 Параметри взаємного впливу
- •3. Ключеві питання
- •4. Домашнє завдання
- •5. Лабораторне завдання
- •5.2 Згідно з номером бригади обрати систему передавання xDsl.
- •6. Зміст протоколу
- •Дослідження залежності швидкості передавання в цифровій абонентській лінії при паралельній роботі систем передачі від сценарію завантаження і характеристик кабелю
- •1. Мета роботи Дослідження залежності швидкості передавання в цал при паралельній їх роботі від сценарію завантаження, діаметру жил кабелю, довжини абонентської лінії та рівня завад.
- •2. Ключеві положення
- •3. Ключеві питання
- •4. Домашнє завдання
- •5. Лабораторне завдання
- •5.2 Згідно з номером бригади встановити задані параметри (сп, тип кабелю, довжину лінії, сщп завад, сценарій завантаження).
- •6. Зміст протоколу
- •Список літератури
- •Додатки до лабораторного практикума
- •Симетрична пара – пара, у якій ізольовані жили однакової конструкції – паралельні або скручені – розташовані симетрично відносно її повздовжньої осі.
- •Додаток 2
- •Д2.2 Вибір системи передачі
- •Д2.3 Вибір структури лінії
- •Д2.4 Робота із сценаріями завантаження
- •Д2.5 Відображення результатів моделювання
- •Приклад 1
- •Приклад 2
2.3 Швидкісні характеристики цал
Ш видкісні характеристики цифрової абонентської лінії – це залежність швидкості передачі R від довжини лінії L для кабелю певної марки з відомим діаметром жил, рис. 2.7. Пояснимо їх застосування на прикладі надання послуги IP TV за допомогою технології ADSL2+ з частотним розділенням напрямків передачі (downstream/upstream), причому смуга частот downstream 138...2208 кГц. Приймемо, що спектральна щільність потужності завад не перевищує маску ITU-T рек. G.996.1.
Маючи в своєму розпорядженні швидкісні характеристики (рис. 2.7), знайдемо граничний радіус зони гарантованого обслуговування. Для надання послуги IP TV із належним рівнем якості обслуговування (QoS) потрібна лінійна швидкість передачі 12 Мбіт/с. Якщо діаметр жил кабелю в мережі 0,4 мм, а технологія доступу заснована ADSL2+, то абонент повинен знаходитися на відстані не більше за 1200 м від точки установки станційного модему (DSLAM).
-
Ключові питання
1. Чому при: а) збільшенні довжини лінії, б) зменшені діаметра жил кабелю та в) збільшенні СЩП завад ЦАЛ швидкість передачі ЦАЛ починає знижуватися спочатку на верхніх підканалах?
2. Як саме та в яких підканалах зміниться значення швидкості передачі при дії зосередженої за спектром завади, що діє в межах лінійного спектру частот СП?
3. Як саме та в яких підканалах зміниться значення швидкості передачі при дії рівномірно розподіленої за спектром завади, що діє в межах лінійного спектру частот СП?
4. Що розуміють під спектральною щільністю завад та у яких одиницях вона змінюється?
5. Наведіть приклади електромагнітних завад, які можуть впливати на роботоздатність ЦАЛ.
6. Як саме впливає діаметр жил кабелю на швидкість/дальність передачі по ЦАЛ?
7. Які ділянки абонентської лінії (магістральній, розподільній, абонентській) найбільше піддаються впливу електромагнітних завад і чому?
8. Що розуміють під «швидкісними характеристиками» ЦАЛ? Як їх вимірюють і застосовують на практиці?
9. Для якої мети і де саме в ЦАЛ встановлюють сплітер (частотний розгалужувач)?
-
Домашнє завдання
Розрахувати як зміниться значення швидкості передачі по ЦАЛ з DMT для прямого та зворотного каналів, якщо при дії рівномірно розподіленої за спектром завади обладнання xDSL, адаптуючись до умов передавання, автоматично перейшло з формату модуляції КАМ-64 (максимальна швидкість передачі) на формат КАМ-4 у всіх підканалах.
Варіант для розрахунку обирається з табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Вихідні дані для розрахунків при виконанні домашнього завдання
№ бригади |
Система передачі xDSL (технологія) та рекомендація МСЕ |
Максимальна швидкість передачі, Мбіт/с |
Кількість підканалів у напрямку(шт.) |
RU (від абонента)/ RD(до абонента) |
від абонента/ до абонента |
||
1 |
ADSL (G.992.1) |
0,640/6,144 |
32/256 |
2 |
ADSL G.Lite (G.992.2) |
0,512/1,5 |
/ |
3 |
ADSL 2 (G.992.3) |
0,8/8 |
/ |
4 |
ADSL 2 (G.992.3) |
1/12 |
/ |
5 |
ADSL 2+ (G.992.5) |
0,8/16 |
/ |
6 |
ADSL 2+ (G.992.5) |
1/24 |
/ |
7 |
VDSL1) (G.993.1) |
33/57 |
/ |
8 |
VDSL 2 (G.993.2) |
200/200 |
/ |
1) В асиметричному режимі. |
Наприклад, якщо задано систему передачі ADSL (G.992.1), швидкості передачі зменшуються:
для RU з 32 х (4000 Гц х 6 біт/символ/Гц ) = 768 кбіт/с до 32 х (4000 Гц х 2 біт/символ/Гц ) = 256 кбіт/с,
для RD з 256 х (4000 Гц х 6 біт/символ/Гц ) = 6144 кбіт/с до 256 х (4000 Гц х 2 біт/символ/Гц ) = 2048 кбіт/с.