Семінар № 4. Література Японії План

1. Антологія японської поезії “Манйосю” – перший поетичний пам’ятник японської літератури.

2. Виникнення й еволюція жанру танка (“п’ятистишшя”) у японській літературі.

3. Виникнення й еволюція жанру хоку (“трьохстишшя”) у японській літературі.

4. Життя і творчість Мацуо Басьо.

Ключові поняття, терміни, словосполучення: естетичний ідеал, гуманістичні цінності, поетичний лаконізм, антологія, танка, хоку, пейзажна лірика, філософська лірика, інтимна лірика, патріотична лірика, ліричний герой, підтекст, “відчайдушний” гуманізм, втілення національного характеру, романтичний, експресивний стиль, фантастичні образи, словесна витонченість, класичний канон.

Реферати

1. Внутрішня експресія мініатюрної японської поезії.

2. Втілення японської ментальності у поетичних мініатюрах хоку і танка.

3. Мацуо Басьо – творець жанру й естетики хоку.

4. Теми і мотиви творчості Мацуо Басьо.

Завдання для самостійної роботи

1. Взявши за зразок класичні приклади хоку і танка, напишіть власні твори за цим каноном.

2. Випишіть імена найвидатніших представників японської поезії в жанрах хоку і танка, а також по одному зразку їхніх творів.

Питання для самоконтролю

1. Коли виник і що собою уявляє жанр танка в японській поезії?

2. Що собою уявляє жанр хоку в японській літературі?

3. Проілюструйте композиційну схему трьох рядків хоку: теза–антитеза–озорення (катарсис).

Рекомендована література

1. Басё. Лирика. / Вступит. Статья В. Макаровой. – М.: Худож. лит-ра, 1969. – 195 с.

2. Конрад Н. Японская литература. – М., 1974.

3. Краткая литературная энциклопедия. – В 9-ти тт. – Гл. ред. А.А. Сурков. – М.: Сов. энциклопедия, 1962 – 1978. – Т. 1 – 1087 с.; т. 2 – 998 с.; т. 3 – 976 с.; т. 4 – 1024 с.; т. 5 – 976 с.; т. 6 – 1004 с.; т. 7 – 1008 с.; т. 8 – 1136 с.; т. 9 – 969 с.

4. Литературный энциклопедический словарь / Подгот. Е.И. Бонч-Бруевич и др.; Под общ. ред. В.М. Кожевникова. – М.: Сов. Энциклопедия, 1987. – 750 с.

5. Літературознавча енциклопедія: У 2-х тт. Т. 1 (А–Л). Т. 2 (М–Я) / Ковалів Ю.І., автор-уклад. – К.: Академія, 2007. – 608 с.; 624 с. – (Енциклопедія ерудита).

6. Літературознавчий словник-довідник / Ред. колегія: Гром’як Р.Т., Ковалів Ю.І., Теремко В.І. – К.: Академія, 1997. – 752 с.

7. Японская поэзия. – М., 1956.

8. Японские пятистишия. – М., 1971.

9. Японские трёхстишия хокку. – М., 1073.

Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів

Навчальна програма курсу передбачає самостійну роботу студентів, мета якої – формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

Сучасні освітні технології, що базуються на використанні комп'ютерів, аудіовізуальних матеріалів тощо, дозволяють значно активізувати процес сприйняття інформації, сприяють більш якісному засвоєнню інформаційного матеріалу та формуванню глибоких знань.

Але найбільш ефективним способом навчальної діяльності є робота з літературними джерелами та першоджерелами. Досвід показує, що студенти не достатньо володіють уміннями орієнтуватися в літературі з гуманітарних наук, самостійно вилучати необхідну інформацію і належним чином її оформляти.

Тому самостійна робота має на меті поглиблення знань студентів з тих тем, які вони вивчають на лекційних та семінарських заняттях, а також самостійне опрацювання літературних творів, першоджерел та окремих проблем і питань відповідно до програми курсу.

Основними напрямами самостійної роботи студентів можна визначити:

• вивчення наукової монографічної літератури, у якій досліджується різноманітна проблематика з курсу;

• робота з мемуарною та епістолярною літературою відомих письменників, літературних критиків, громадсько-культурних діячів, з науковими статтями у фахових часописах („Слово і час”, „Дивослово”, „Всесвіт”, „Українська мова і література”);

• опрацювання і використання довідкової літератури (енциклопедії, словники, тематичні довідники тощо);

• робота з бібліотечними каталогами, відбір найважливіших джерел в контексті проблем, що вивчається та їх конспектування.

Завдання для самостійної роботи можуть даватися під час аудиторних занять та консультацій. Крім того перелік завдань для самостійної роботи визначений до кожного семінарського заняття.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студенти повинні набути навичок раціонального читання літературних джерел. Досить корисними можуть бути допоміжні матеріали до видань. Тому студентам необхідно навчитись використовувати всю інформацію з усіх структурних елементів книги: відомостей про автора, вступної статті, післямови. Коментарів, списків літератури тощо. Інформаційну цінність видань підвищують списки літератури, які дають можливість підібрати додаткову літературу з даної тематики.

Опрацьовуючи наукові праці та необхідну літературу, студенти мають використовувати такий вид роботи як конспектування рекомендованих джерел. Це сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та оволодінню науково-понятійним апаратом. Існує декілька форм ведення записів – план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотації, резюме, конспект. Вибір форми конспектування – виклад тексту, розширений план чи цитатне конспектування – визначає сам студент.

Можна порадити студентам для систематизації даних, використовувати систем карток. Їх перевага полягає в тому. що кожна довідка реєструється окремо, може бути легко знайдена і дозволяє по різному групувати матеріал. Заносячи довідковий матеріал в картку внизу слід записати назву джерела, вгорі заголовок зі вказівкою того, де матеріал може бути використаний.

Працюючи з довідковими матеріалами студенти повинні навчитися знаходити необхідні матеріали, порівнювати визначення, звертати увагу на авторство статті, на зміст наукової дискусії. Потрібно звертати увагу на рік видання енциклопедії, довідника, вміти виділяти тенденцію у визначення того чи іншого поняття, описовість чи аналітичний характер визначення, повноту охоплення явища тощо. Слід мати на увазі, що використовуючи довідково-статистичні видання, бажано звертатися до найновіших.

Студентам варто звернути увагу на роботу з новими надходженнями до бібліотек, картотеками нових надходжень, з довідковою інформації про нові видання в засобах масової інформації.

Вивченню нового курсу сприятиме ознайомлення з матеріалами фахових журналів та Інтернет-сайтів. Найновіший інформаційний матеріал допомагає студентові у вивченні курсу з урахуванням результатів останніх досліджень.

Завдання для самостійної роботи передбачають підготовку реферативного повідомлення чи доповіді. Це може бути огляд певної групи публікацій, аналіз окремої книги чи журнальної статті. Студент сам може запропонувати тему такого виступу чи повідомлення. Проте, студентові слід мати на увазі, що реферуючи статтю чи книгу, він повинен адекватно передавати позицію автора. Для цього слід уважно проаналізувати вступну частину праці або передмову до видання, висновки до розділів видання та загальні висновки до праці. З ними слід зіставити власні спостереження. Для цього студентові необхідно звернути увагу на рецензії, вміщені в науковому виданні, що допоможе навчитися формулювати власні висновки щодо прочитаної монографії чи статті.

Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту – його аналіз – вибір інформативних фрагментів їх узагальнення – створення нового тексту(реферату). На останньому етапі здійснюється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад має бути цілісним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням.