- •І. Програма курсу
- •Тема 1. Основні поняття хімії
- •Тема 2. Будова атомів. Періодичний закон і періодична система д.І. Менделєєва
- •Тема 3. Хімічний зв’язок і будова молекул. Твердий стан речовин
- •Тема 4. Елементи хімічної термодинаміки
- •Тема 5. Хімічна кінетика та хімічна рівновага
- •Тема 6. Загальні властивості розчинів. Розчини електролітів
- •Тема 7. Окисно-відновні реакції
- •Тема 8. Електрохімічні процеси
- •Тема 9. Хімічні властивості металів
- •Іі. Контрольні задачі Загальні вказівки
- •1. Основні поняття хімії Короткі теоретичні відомості
- •2. Будова атомів. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва Короткі теоретичні відомості
- •3. Хімічний зв’язок і будова молекул Короткі теоретичні відомості
- •4. Елементи хімічної термодинаміки Короткі теоретичні відомості
- •5. Хімічна кінетика та хімічна рівновага Короткі теоретичні відомості
- •6. Розчини. Способи вираження концентрацій. Фізичні властивості розведених розчинів неелектролітів Короткі теоретичні відомості
- •7. Розчини електролітів. Електролітична дисоціація сильних і слабких електролітів. Закон роЗбавляння. Водневий показник Короткі теоретичні відомості
- •8. Реакції обміну в розчинах електролітів. Іонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій Короткі теоретичні відомості
- •9. Окисно-відновні реакції. Хімічні властивості металів Короткі теоретичні відомості
- •10. Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи Короткі теоретичні відомості
- •11. Електрохімічна корозія металів і сплавів Короткі теоретичні відомості
- •12. Електроліз Короткі теоретичні відомості
- •Кількісні розрахунки електролізу треба виконувати згідно з законом Фарадея:
- •Ііі. Лабораторні роботи Лабораторна робота №1 Класи неорганічних сполук
- •Ознакою перебігу хімічної реакції є утворення або розчинення осаду.
- •Лабораторна робота №2 Теплові ефекти процесів
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Лабораторна робота №3 Хімічна кінетика
- •Лабораторна робота №4 Розчини електролітів
- •1. Одержання та дослідження особливостей слабких електролітів
- •2. Визначення рН контрольного розчину електроліту
- •Лабораторна робота №5 Електрохімічні процеси
- •1. Мідно-цинковий гальванічний елемент
- •2. Контактна корозія
- •3. Електроліз
- •Лабораторна робота №6 Окисно-відновні реакції
- •1. Окисні властивості сульфатної кислоти.
- •2. Окисні властивості іонів металу.
- •3. Окисно-відновна двоїстість пероксиду гідрогену
- •IV. Додатки
- •Список рекомендованої літератури
2. Визначення рН контрольного розчину електроліту
Смужку універсального індикаторного паперу занурте на декілька секунд у досліджуваний розчин. Порівнюючи забарвлення вологої смужки паперу зі шкалою кольорів, знайдіть приблизне значення рН розчину. Розрахуйте концентрацію іонів Гідрогену та гідроксильних іонів у розчині. Кислий він чи лужний?
Лабораторна робота №5 Електрохімічні процеси
Мета роботи – ознайомитися з головними об’єктами електрохімічних досліджень.
1. Мідно-цинковий гальванічний елемент
Налийте у скляний стакан на третину розчин сульфату купруму, а у керамічний розчин сульфату цинку з концентрацією солей у розчинах 0,1 моль/л. Поставте керамічний стакан у скляний. Мідну та цинкову пластини занурте у розчини їх солей. Приєднайте електроди провідниками до клем вольтметра та виміряйте напругу. За рівнянням Нернста розрахуйте ЕРС гальванічного елемента та порівняйте одержане значення з визначеним експериментально. Наведіть схему гальванічного елемента, складіть рівняння електродних реакцій та сумарної струмоутворюючої реакції.
2. Контактна корозія
Сталеві (залізні) скріпки, з’єднані зі шматочками міді, олова та цинку, помістіть у три пробірки. У кожну пробірку додайте розчин сульфатної кислоти, який містить червону кров’яну сіль K3[Fe(CN)6]. Спостерігайте за кольором розчину. При появі у розчині іонів Fe2+ виникає синє забарвлення внаслідок взаємодії:
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3 = Fe3[Fe(CN)6]2.
У якій з пробірок синє забарвлення розчину з’являється раніше? Чому? Складіть три схеми корозійних ГЕ та рівняння електродних процесів. Який з металів, що контактує із залізом, захищає його від корозії?.
3. Електроліз
1. Електроліз водного розчину іодиду калію. Скляну U-подібну трубку заповніть на 2/3 розчином іодиду калію. Додайте 1-2 мл розчину крохмалю та 2-3 краплі фенолфталеїну. Опустіть у розчин вугільні електроди, підключіть їх до джерела постійного струму та проведіть електроліз до появи забарвлення (якого?) у катодному й анодному просторі. Складіть рівняння електродних процесів.
2. Електроліз водного розчину сульфату купруму. Опустіть вугільні електроди у склянку з розчином сульфату купруму, підключіть їх до джерела струму. Електроліз проводьте, доки один з електродів (який?) на вкриється шаром міді. Складіть рівняння електродних процесів.
Поміняйте місцями полюси джерела струму та проведіть електроліз до появи міді на іншому вугільному електроді. При цьому мідь на першому вугільному електроді повинна майже повністю розчинитися. Складіть рівняння електродних процесів.
Лабораторна робота №6 Окисно-відновні реакції
Мета роботи – дослідити властивості типових окисників і відновників
1. Окисні властивості сульфатної кислоти.
1. У дві пробірки налийте 5-6 крапель концентрованої сульфатної кислоти (обережно!). В одну з них опустіть гранулу цинку, в іншу – мідь. Вміст пробірок трохи нагрійте (витяжна шафа!). До отвору кожної пробірки піднесіть смужку фільтрувального паперу, змоченого розчином нітрату плюмбуму (ІІ) Pb(NO3)2. Одна зі смужок паперу повинна почорніти внаслідок виділення сірководню та утворення чорного сульфіду плюмбуму PbS:
Pb(NO3)2 + H2S = PbS+ 2HNO3.
Який газ виділяється з іншої пробірки? Складіть рівняння реакцій, вкажіть атом-окисник та атом-відновник.
2. Подійте розведеною сульфатною кислотою на мідь і цинк. У якому разі і чому реакція не перебігає? Атом якого елемента у молекулі кислоти є окисником? Складіть рівняння реакцій.