- •І. Програма курсу
- •Тема 1. Основні поняття хімії
- •Тема 2. Будова атомів. Періодичний закон і періодична система д.І. Менделєєва
- •Тема 3. Хімічний зв’язок і будова молекул. Твердий стан речовин
- •Тема 4. Елементи хімічної термодинаміки
- •Тема 5. Хімічна кінетика та хімічна рівновага
- •Тема 6. Загальні властивості розчинів. Розчини електролітів
- •Тема 7. Окисно-відновні реакції
- •Тема 8. Електрохімічні процеси
- •Тема 9. Хімічні властивості металів
- •Іі. Контрольні задачі Загальні вказівки
- •1. Основні поняття хімії Короткі теоретичні відомості
- •2. Будова атомів. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва Короткі теоретичні відомості
- •3. Хімічний зв’язок і будова молекул Короткі теоретичні відомості
- •4. Елементи хімічної термодинаміки Короткі теоретичні відомості
- •5. Хімічна кінетика та хімічна рівновага Короткі теоретичні відомості
- •6. Розчини. Способи вираження концентрацій. Фізичні властивості розведених розчинів неелектролітів Короткі теоретичні відомості
- •7. Розчини електролітів. Електролітична дисоціація сильних і слабких електролітів. Закон роЗбавляння. Водневий показник Короткі теоретичні відомості
- •8. Реакції обміну в розчинах електролітів. Іонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій Короткі теоретичні відомості
- •9. Окисно-відновні реакції. Хімічні властивості металів Короткі теоретичні відомості
- •10. Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи Короткі теоретичні відомості
- •11. Електрохімічна корозія металів і сплавів Короткі теоретичні відомості
- •12. Електроліз Короткі теоретичні відомості
- •Кількісні розрахунки електролізу треба виконувати згідно з законом Фарадея:
- •Ііі. Лабораторні роботи Лабораторна робота №1 Класи неорганічних сполук
- •Ознакою перебігу хімічної реакції є утворення або розчинення осаду.
- •Лабораторна робота №2 Теплові ефекти процесів
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Лабораторна робота №3 Хімічна кінетика
- •Лабораторна робота №4 Розчини електролітів
- •1. Одержання та дослідження особливостей слабких електролітів
- •2. Визначення рН контрольного розчину електроліту
- •Лабораторна робота №5 Електрохімічні процеси
- •1. Мідно-цинковий гальванічний елемент
- •2. Контактна корозія
- •3. Електроліз
- •Лабораторна робота №6 Окисно-відновні реакції
- •1. Окисні властивості сульфатної кислоти.
- •2. Окисні властивості іонів металу.
- •3. Окисно-відновна двоїстість пероксиду гідрогену
- •IV. Додатки
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота №3 Хімічна кінетика
Мета роботи – вивчити залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин на прикладі реакції, яка перебігає у розчині між тіосульфатом натрію та сульфатною кислотою:
Na2S2O3 + H2SO4 = Na2SO4 + SO2 + H2O + S.
Про швидкість реакції роблять висновок за величиною, зворотною до часу, який пройшов з моменту зливання розчинів до появи в усіх дослідах однакового помутніння внаслідок утворення сірки.
Порядок виконання роботи
1. Отримайте у викладача завдання: об’єм розчину тіосульфату натрію (а), об’єм води (b), об’єм розчину сульфатної кислоти (с).
2. Налийте з першої бюретки у три пронумеровані склянки зазначені у Вашому варіанті об’єми тіосульфату натрію з концентрацією С(Na2S2O3) = 0,1 моль/л. З другої бюретки додайте до кожної склянки відповідний об’єм дистильованої води.
3. У кожну склянку прилийте зазначений у варіанті об’єм розчину сульфатної кислоти з концентрацією С(H2SO4) = 1 моль/л, відмірюючи його циліндром. Відзначте час з моменту зливання розчинів до моменту появи помутніння.
Обробка результатів
1. Розрахуйте концентрацію тіосульфату натрію та сульфатної кислоти у кожній склянці:
С(Na2S2O3) ; С(H2SO4) .
2. Розрахуйте відносну швидкість реакції для кожної склянки:
v = 100/, с1.
3. Побудуйте графік залежності відносної швидкості реакції від концентрації Na2S2O3, відкладаючи на осі абсцис концентрацію тіосульфату натрію, а на осі ординат – відносну швидкість реакції.
4. Запишіть математичний вираз закону діючих мас для досліджуваного процесу та розрахуйте умовну константу швидкості реакції. Чи залежить константа швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин? Занесіть результати у таблицю.
№ склянки |
V, мл |
С(Na2S2O3),моль/л |
Час до початку помутніння |
Відносна швидкість 100/, с1 |
Умовна константа швидкості, k |
||
Na2S2O3, а |
Н2О, b |
H2SO4, с |
|||||
1 |
5 |
10 |
10 |
|
|
|
|
10 |
5 |
10 |
|||||
15 |
0 |
10 |
|||||
2 |
10 |
20 |
10 |
|
|
|
|
20 |
10 |
10 |
|||||
30 |
0 |
10 |
|||||
3 |
5 |
15 |
10 |
|
|
|
|
10 |
10 |
10 |
|||||
20 |
0 |
10 |
Лабораторна робота №4 Розчини електролітів
Мета роботи – ознайомитися з властивостями розчинів електролітів.
1. Одержання та дослідження особливостей слабких електролітів
а) утворення малорозчинних сполук. Налийте у пробірку 1 мл розчину нітрату плюмбуму Pb(NO3)2 і додайте такий самий об’єм розчину хлориду натрію NaCl. Після перемішання спостерігайте утворення осаду хлориду плюмбуму. Відзначте колір осаду. Додайте до вмісту пробірки декілька крапель розчину іодиду калію. Як і чому змінюється колір осаду?
Далі налийте у пробірку розчин сульфіду натрію Na2S (витяжна шафа!). і знов відзначте зміну кольору осаду. Складіть рівняння всіх реакцій, що перебігають.
Використовуючи спостереження, порівняйте розчинність хлориду, іодиду та сульфіду плюмбуму.
б) утворення малодисоційованої сполуки. Налийте у дві пробірки 1 мл розчину хлориду барію і додайте в одну з них декілька крапель розчину сульфату натрію, а в іншу – розчину карбонату натрію. Складіть іонно-молекулярні рівняння реакцій.
До вмісту обох пробірок додайте 1 мл розчину оцтової кислоти. У якому випадку перебігає реакція? Складіть іонно-молекуярні рівняння реакцій. Використовуючи спостереження, порівняйте силу сульфатної, оцтової та карбонатної кислот.