2.3. Пошук містобудівної концепції

Вивчаючи завдання на проектування /Програму/ і вибираючи територію для проектування та будівництва, Ви цілком або не цілком усвідомлено вже склали для себе у розумі певну містобудівну ідею свого селища.

Тепер, вивчивши неповторні особливості майданчика і уточнивши межі, габарити і функціональні параметри майбутнього селища, Ви маєте усвідомити вже об'єктивні закономірності його формування, що внутрішньо-притаманні йому як цілісному і життєпридатному організму.

А.Загальні положення

Формування, просторова організація селища - це його архітектурно-розпланувальна структура. Професійний зміст цього терміну визначається як системний результат взаємодії двох діалектично нероздільних понять:

- статичних просторових е л е м е н т і в та динамічно-зоріентованих "працюючих" лінійних зв'язків.

Місця їх контактів або схрещень - це структурні в у з л и різних типів.

Е л е м е н т и - функціонально-спеціалізовані і просторово артикульовані (житлові утворення, комплекси і великі окремі об'єкти загального користування, виробничі і комунальні підприємства, споруди зовнішнього транспорту тощо) . Звичайно вони гуртуються у відповідні ф у н к ц іо н а л ь н і з о н и, які розташовуються на відповідних за габаритами і природними якостями територіях. При цьому унікальні елементи загального користування (громадські об'єкти) прагнуть зайняти серединні, р і в н о д о с т у п н і місця.

З в' я з к и знаходять собі траси (коридори) з інтересів найкоротшої довжини (точніше - н а й м е н ш о ї роботи). Вони поділяються за характером та інтенсивністю роботи (магістральні, місцевого значення, спеціалізовані тощо) та мають відповідні властивості: габарити, оснащення, устаткуванням тощо.

Ідеальною (теоретично) планувально-структурна модель житлового комплексу виявляється при к о н ц е н т р и ч н о м у зонуванні з відповідними р а д і а л ь н и м и зв'язками. При цьому активність елементів і напруженість роботи зв'язків є максимальними у середній частині; - вони послаблюються при віддаленні від центру і наближенні до периферії. Дивись мал.1.

Ця модель задовольняє потреби соціальної /громадської/ інфраструктури. Цікаво, що вона одночасно нагадує будову космічної системи і має аналогічний математичний опис. Змістові цієї Моделі, як універсальному з а к о н о в і , повинна відповідати архітектурно-планувальна структура будь-якого просторового комплексу, що має бути реалізований в натурі, у будь-якій ландшафтній та регіональній ситуації, чи збудований він за проектом, чи такий що склався стихійно: компактного, розчленованого, регульованого чи вільного;- їй завжди притаманна очевидна цілісність.

Рекомендуємо цю модель як ц і л ь о в у н а с т а н о в у.

Архітектурна форма, яку Ви здобуваєте, має являти собою гармонійний результат системної взаємодії цієї Цільової настанови, Завдання /Програми/ і Впливу конкретної своєрідності природно-ландшафтних, ситуаційних та опорних умов вибраного Вами майданчика, які відображені на о п о р н о м у п л а н і.

Б. О п о р н и й п л а н (схема)

На карту /копію/ масштабу 1:25000 акуратно нанесіть усю інформацію, у т.ч. відомі Вам з аналізу умов майданчика планувальні обмеження; виявіть існуючі, такі що зберігаються (опорні): будівлі, споруди, дороги, інженерні комунікації. На основі цієї інформації:

- уточніть межі селища. Вони не можуть суперечити природним /акваторії, тальвеги, вододіли, урочища тощо/ та існуючим техногенним /межі землекористувань і технічних коридорів, дороги, інженерні споруди тощо/ факторам;

- окресліть уточнені межі селища, вирахуйте площу його території, в залежності від результату внесіть попередні /приблизні/ уточнення у розрахункові параметри (перш за все - у чисельність населення) селища;

- окресліть у межах селища, як цілісну пляму (можливо, не одну), територію з сумарно-найкращими умовами.

Ця пляма, враховуючи своєрідність природи і ситуації, обумовить принципіальний можливий засіб планувально-структурної моделі - компактний, лінійний, лінійно-розчленований, розчленований, - він у будь-якій просторовій формі повинен реалізувати ц і л ь о в у н а с т а н о в у. Дивись рис.2.

В. "Генетичний к о д"

Процес творчого пошуку наукою ще не пізнаний, він є особистим і особливим, методично представлений як "чорна скриня".

Ніхто не порадить Вам "з чого почати": чи з прагматичної очевидності практичних функцій, чи з жорсткості можливих рішень інженерних питань (наприклад, по водовідведенню), чи з захоплюючих естетично-художніх "знахідок". Можливо, що Ви вже напевно уявляєте собі, як будете реалізувати ц і л ь о в у н а с т а н о в у. Однак не виняток, що на перший раз Вам стане у пригоді наша порада, своєрідний "алгоритм перших кроків".

1. На копії опорного плану накресліть прояви факторів, що діють однозначно

- межі виробничо-господарських зон і позасельбищних об'ектів;

• просторові осі ландшафту;

• естетичні домінанти ландшафту і відповідні, найбільш естетично-цінні експозиційні простори;

- напрямки зовнішніх зв'язків (із сусідніми населеними місцями, позасельбищними об'єктами, позаселищними рекреаційними просторами чи урочищами. Дивись рис.3.

2. Там же накресліть принципові ("за польотом стріли" від центру ваги плями селища) напрямки зовнішніх можливих тяжінь до основного місця прикладення праці, до найближчих магістралей регіонального значення, до станцій (або зупинок) зовнішнього транспорту.

3. Спробуйте зовнішні тяжіння звести до єдиного ("за рівнодіючою") напрямку, або виділити г о л о в н е, найбільш а к т и в н е з них (звичайно трудове).

4. Тепер (увага!) на створі основного тяжіння, поблизу центру ваги плями селища, але дещо зміщено убік зовнішнього тяжіння, обов'язково у контурі найбільш естетично-цінного простору, спробуйте побачити пляму найбільшої соціальної цінності і активності - "зародок" (ядро) структурного к а р к а с у, який розвинеться і вмістить громадський центр Вашого селища. Окресліть його.

Г. Планувально-структурна модель

Термін "каркас" стосовно архітектурно-планувальної структури визначає частину простору населеного місця, яка має максимальну концентрацію найбільш активних е л е м е н т і в (у даному випадку унікальних об'єктів громадського призначення), та невіддільне від них згущення найбільш активних зв'язків (у даному випадку - вулиць), Ключова роль к а р к а с у очевидна з цільової настанови або ідеальної структурної Моделі. Дивись рис.4.

Елементи і зв'язки, що значною мірою обумовлені каркасом, проявляються одночасно і системно-взаємопов'язані, синкретні; їх роздільний розгляд тут є лише методичним засобом.

Е л е м е н т и 1. Спочатку виявляються основні функціональні з о н и, їх у Вас дві: сельбищна та виробничо-комунальна. А. Сельбищна зона займає найвигідніші з окреслених Вами територій, прагнучи оточити центральне ядро. Б. Виробничо-комунальна зона відокремлена і розташована нижче за рельєфом відносно сельбищної. 2. "Кільце" сельбищної зони - не є монолітним, воно поділене на фрагменти, майбутні структурні елементи, габарити і форми яких зумовлені особливостями ландшафту та створами вулиць, що вже були визначені. Зверніть увагу на те, що житлові елементи примикають до внутрішніх (місцевих) зв'язків. 3. Серед сельбищних елементів, переважно - житлових утворень, треба бачити відносно-невеликі відокремлені ділянки унікальних об'єктів загального користування і тяжіння - школи, лікарні, стадіону, парку. Вони належать до каркасу; втім, вони не є достатньо активними і не можуть бути розташовані у контурі центрального ядра, хоча мають примикати до нього. Загальна площа ділянок об'єктів громадського центру (окрім щойно зазначених) налічує 2,5-3,5 га. Елементи на рисунку планувально-структурної моделі Ви маєте зобразити спрощеними, умовними, але правдоподібними за габаритами, обрисами.

З в' я з к и Вже відомі вам зовнішні зв'язки доповнюються внутрішніми ("радіальними"), що ведуть до центру, і через нього - убік головного трудового тяжіння. При цьому, вони: 1. Кожен "виконує своє завдання". 2. Суміщають виконання: вимог найкоротшої досяжності; вимог поверхневого водовідведення; інтересів.... нормативних вимог щодо поздовжніх ухилів; інтереси виявлення та використання естетичної своєрідності природного середовища. 3. Не повинно бути зайвих, необов'язкових зв'язків, кожен з них, повинен бути "діючим", має "вести до храму". 4. Наближуючись до центру, вони можуть зливатись подібно до гідрографічної системи або гілок дерева. 5. Зв'язки /вулиці/ не однакові за структурно-транспортною роллю, вони класифікуються на магістральні, що розділяють простір, і місцеві, що поєднують (притягують) оточення. 6. Потрібно перешкоджати можливості надто зручного транзитного проїзду крізь селище. Можливе улаштування зовнішнього об'їзду для транзитного та вантажного транспорту, що обслуговує виробничо-комунальні підприємства і об'єкти. Зв'язки на Вашій схемі (це ще не вулиці, а схематизовані напрямки) можете зобразити лініями різної товщини, можливо зі стрілками.

Подивіться на те, що у Вас вийшло; це має бути цілісний, функціонуючий живий організм або злагоджений механізм, у якому можна добре бачити:

- структурний к а р к а с селища - як концентрацію, єдність найбільш активно функціонуючих елементів (об'ектів) і зв'язків;

- розвинену життєздатну т к а н и н у (переважно - житлові утворення), що добре пов'язана з каркасом і здатна до наступного розвитку;

- гармонійну врівноваженість, збалансованість усієї моделі, разом із зовнішніми (позаселищними) об'єктами та чинниками;

-природну, невигадану своєрідність просторової організації селища і ще дещо, гідне мати назву його "душі" або "легенди".

Перевірте одержану модель (випробуйте її у китичних режимах) на відповідність ц і л ь о в і й н а с т а н о в і та основним соціальним критеріям (див. п.2.9.) у таких аспектах:

-наявності і відповідності параметрів усих необхідних функціональних елементів;

-ефективності використання ("взаємовідносин") цінних якостей природного оточення і реалізації природного потенціалу, ненав'язаності структури (естетика);

-компактності й ефективності зв'язків (економіка); -гарантованості комфортності мікроклімату, екологічної безпеки природних умов і транспортної діяльності.

Швидше за все, достатній результат Ви одержите не одразу, а у вигляді N-ного варіанту, до якого Ваша думка і рука наближуються "крок за кроком".