2. Методичні рекомендації

2.1. Деякі загальні положення

Предмет Вашого проекту - створення матеріального, духовно-повноцінного середовища, яке забезпечує об'єктивні, зовнішні до людини, умови і можливості для щасливого життя багатьох поколінь.

Задача Ваша така ж складна й неоднозначна, як і саме життя людського суспільства, яке постійно розвивається. Це помітно вже з чисельності неспівлучних вимог завдання на проектування /див.п.1/, але стане повністю очевидним лише тоді, коли Ви побачите, що на локальні питання немає локальних відповідей (!). На вас чекає пошук однієї, загальної, відповіді на усі питання разом, що грунтується на системному мисленні і розумінні гармонії, яка досягається, на жаль, не кожного разу.

Проектування будь-якого архітектурного просторового комплексу у будь-яких об'єктивних умовах включає наступні обов'язкові методично-обгрунтовані етапи.

1. Вивчення вимог замовника як програми від громади (завдання на проектування).

2. Вивчення /аналіз/ природних, ситуаційних та опорних умов майданчика, приймаючи їх як постулат Бога.

3. Пошук концепції /синтез/, творіння та "обкатування" моделі.

4. Розробка проекту /інтерпретація й деталізація концепції, врахування зворотних зв'язків, які постають/.

б. Оформлення та подача проекту.

2.2. Вибір ділянки (майданчика)

Під цим терміном ми розуміємо порівняння добре вивчених в а р і а н т і в за їх об'єктивним якостями чи умовами - регіональними, економіко-географічними;

- природними /у функціональному та соціально-психологічному аспектах/;

- опорними /у техногенному, антропогенному аспекті/.

Для цієї роботи використовується картографічний матеріал у масштабі 1:25000 - 1:50000, що містить достатню для навчальних потреб інформацію. Радимо накладати на карту "візир" - зображений на кальці, або прорізаний у ній, можливо - виготовлений у вигляді паперової рамки прямокутник, площею до 200 га у відповідному масштабі.

А. Оцінка об'єктивних умов майданчика

Належить неодмінно користуватись нормативно-довідковою літературою, що надає кількісні параметри та критерії.

Регіональні економо-географічні умови

Як правило, нове селище споруджується з використанням існуючої регіональної інфраструктури сформованої ГСНМ: залізниці, магістральні автомобільні дороги, судноплавні ріки, головні споруди й магістральні лінії водопостачання та енергопостачання.

При цьому, нове селище має не підпадати під несприятливий вплив існуючих або тих що проектуються виробництв, комунікацій чи поселень. Однак воно у свою чергу й саме не повинне погіршувати умови їх функціонування, порушувати межі охоронних зон, смуг відчудження, технічних коридорів, гірничих та інших відведень, лісів та інших цінних природних чинників /факторів/, займати землі цінних сільськогосподарських угідь.

Природні умови: функціональні якості

Оцінки якостей майданчика мають відповідати не тільки державним н о р м а м, але й критеріям майбутніх мешканців селища; їх індивідуальні уявлення є суто різноманітними, і Ви мусите приймати рішення від імені с о ц і у м у.

Геоморфологічні умови. Генетичні типи та форми рельєфу поверхні (гори, пагорби, передгір'я, рівнина, плато, долини, западини, міжгір'я, яри), його пластика і ступінь розчленованості водоймищами, водотоками, балками, проваллями зумовлюють просторову (планувально-структурну) організацію селища, його соціально-середовищну своєрідність, і зрештою - спосіб життя людей, які його населяють. Ухиляйтеся від ділянок, які потребують непомірних коштів на інженерне освоєння. Не забувайте, що крутість схилу рельєфу місцевості може бути прийнятною /до 10%/, гранично-прийнятною /10%-30%/ і неприйнятною /понад 30%/ для будівництва, а продольні схили вулиць бувають прийнятими у межах від 0,004 до 0,080.

Гідрографічні умови. Акваторія, від океану до ставка, чи навіть струмка, завжди є сприятливим для людини фактором, але він пов'язаний з рядом істотних обмежень і турбот щодо додержання водоохоронних зон, умов взаєморозташування сельбища, виробництва, головних споруд водопостачання та каналізації; щодо небезпеки повеневого затоплення та гідроерозії поверхні.

Ландшафтні умойви. Вибрані Вами сполучення рельєфу ("Землі"), акваторій ("Води"), сонячного освітлення ("Вогню") і неба ("Повітря") з деревами і травами, певно, має для Вас і майбутніх мешканців Вашого селища особливе гуманітарно-середовищне значення. При цьому, неминуче антропогенне втручання має, у ідеалі, зберегти, виявити, поліпшити цю якість, однак може також і призвести до його деградації. Ви повинні думати про це.

Природно-кліматичні умови. Зона побудови Вашого селища - центральна Україна, ІІІ кліматичний пояс. Вашу турботу при оцінці і виборі ділянки складають аспекти мікроклімату, а саме:

- і н с о л я ц і я, у т.ч. - питання експозиції схилів поверхні за сторонами світу;

- а е р а ц і я, - провітрювання або захист від дискомфортних вітрів.

Інженерно-геологічні умови. Не варто розміщувати забудову на територіях, де є складні грунти: просадні, зсувні, закарстовані, заторфовані, зі значною яристою ерозією, підтоплені /глибина залягання ґрунтових вод менше 3 м/, заболочені, зі схильністю до повеневого затоплення /частіше одного разу на 100 років/ тощо.

Природні умови: соціально-психологічний аспект

Для початку, обмежимось лише деякими основними поняттями щодо естетики природного середовища.

Візуально-естетична якість природного середовища - це відкрите зору видовище найціннішої особливості ландшафту: гори, скелі, водного простору, лісного масиву, міжгір'я тощо. Потрібно розуміти подвійну його сутність, яка полягає у наступному:

- власне е с т е т и ч н а д о м і н а н т а /"т е, щ о розглядаємо"/ та невіддільні від неї-

- у м о в и в і з у а л ь н о г о с п р и й н я т т я /"з в і д к и бачимо"/, це експозиційні вісь, зона, поле, басейн, на які "працює" естетична домінанта.

Існують корисні класифікації та загальновідомі приклади і того й іншого. Відомі також три можливі наслідки взаємодії архітектора і природної краси

- непродумана містобудівна діяльність пригнічує, знищує природну красу місця;

- творчий підхід, вдале рішення може не просто зберегти, але й обіграти (збагатити) природну красу, підсилити її на благо людям;

- геній Майстра естетично об'єднує природу і архітектуру, котрі у синтезі утворюють нову цінну якість.

Цей наслідок і слід передбачати вже при виборі майданчика.

Структурно-естетичний потенціал ландшафту - менш очевидне, але не менш відповідальне професійне питання.

Істотні геоморфологічні особливості природного середовища об'єктивно (практично незалежно від бажання людини) передумовлюють накреслення планувальної структури. Якщо напрямки структурних зв'язків - вулиць чи інших загальних просторів, - за функціональним змістом співпадають з просторовими осями ландшафту (наприклад, пройдуть вздовж чи впоперек міжгір'я, вододілу, русла акваторії, бруствера тераси тощо), може утворитись нова якість, що синтезує естетику ландшафту та архітектурного середовища.

О п о р н і властивості майданчика

Вибір майданчика для наступного проектування та будування селища також керується системою обмежуючих опорних факторів:

- наявністю капітальних /не призначених до зносу/ будівель та споруд;

-взаєморозміщенням з існуючим чи проектованим виробничим підприємством /наприклад - з підвітряної сторони виробництва, пов'язаного зі шкідливими викидами, - пиловими, твердими, рідкими, газоподібними, радіоактивними, неприємними запахами тощо/;

- необхідністю додержання нормативних санітарно-захисних протипожежних та технічних розривів від шкідливих підприємств та магістральних інженерних комунікацій. Виключаються випадки перетину території селища газогонами високого тиску, лініями електропередач високої напруги, спорудами цивільної авіації та оборони, іншими магістральними комунікаціями, а також залізницями і автомагістралями І, П, Ш категорій, автошляхами технологічного транспорту. Допустимими є варіанти розташування селища та його комунально-виробничих підприємств на другорядній дорозі місцевого рівня, яка примикає до транзитної;

-умови зручного і безпечного зв'язку сельбища з рекреаційними просторами.

Б. Остаточне р і ш е н н я

Результати пофакторного аналізу можливих майданчиків кожного варіанту (не забудьте про необхідність розміщення на них позаселищних виробничих підприємств та комунально-господарських об'єктів) зобразіть на копії карти у вигляді позитивних та негативних обмежень. Зіставте не менше двох варіантів, фіксуючи оцінки якостей (найкраще - у балах) на аркуші

- зручність зовнішніх зв'язків;

- сприятливість суміжного розташування, умови рекреації, розміщення позаселищних об'єктів;

• геоморфологія;

• ландшафт;

• мікроклімат;

• естетичний потенціал;

• компактність тощо.

Порахуйте суму балів. Викладіть текстово стислі формулювання мотивів /критеріїв/ Вашого вибору оптимального варіанту; цей текст має увійти у другу частину реферату /Реферат - 2/.