11

Стор.

Передмова 2

І. 3авдання на проектування 2

1. Економічна гіпотеза З

2. Демографічний прогноз З

3. Проектна типологічна структура житла 4

4. Заклади, підприємства та споруди громадського призначення 6

І.5. Інженерно-технічне обладнання 10

6. Впорядкування громадських просторів 11

7. Озеленення громадських просторів 11

8. Техніко-економічні критерії 12

9. Соціальні критерії проектного рішення 12

2. Методичні рекомендації. 13

1. Деякі загальні положення 1З

2. Вибір ділянки /майданчика/ 14

А. Оцінка об'єктивних умов майданчика 14

Б. Остаточне рішення 17

2.3.Пошук містобудівної концепції 10

А. Загальні положення 18

Б. Опорний план 19

В. "Генетичний код" 20

Г. Планувально-структурна модель 21

2.4. Розробка проекту 23

А. Генеральний план 24 Б. Детальне розпланування 31

3. Післямова 34

1. Склад, оформлення та подача проекту 34

2. Критерії оцінки проекту 36

3. Література 36

4. План реферату та семінару 36

5. Ілюстрації 38-41

ПЕРЕДМОВА

Шановний молодий колего!

Завданням учбового проекту, над яким Ви розпочинаєте роботу, є активне освоєння природного простору, перетворення і пристосування його у матеріально- і духовно повноцінне середовище мешкання та життєдіяльності людей.

Метою цієї роботи є усвідомлення Вами с о ц і а л ь н о г о з м і с т у містобудівної діяльності, та освоєння, поряд з деякими фундаментальними поняттями, істотних професійних прийомів і творчих засобів здобуття професії.

В ході проектування Ви маєте самостійно освоїти і закріпити значний обсяг інформації з питань щодо соціальних функцій поселень, соціальної та містобудівної екології, містобудівної інженерії й економіки, соціальної психології та інших дисциплін, які містяться у навчальних та наукових літературних джерелах. Пошук оптимальних творчих результатів повинен послужити становленню інтелектуальних і етичних основ особистості завтрашнього фахівця-архітектора. Він передбачає системність мислення і гуманітарну спрямованість на розв'язання суперечностей, які природно постають, шляхом не відносно-легкого компромісу, а відносно важким шляхом здобуття гармонії. Це знадобиться Вам і у майбутньому, при проектуванні будь-якого цивільного або промислового комплексу чи окремої будівлі, - грунтуючись на засадах грамотного й відповідального с е р е д о в и щ н о г о підходу.

Проектування селища уведе Вас у коло містобудівних понять і термінів, дасть уявлення щодо містобудівної документації, щодо початкових і методичних та технічних навичок її розробки.

Незважаючи на деякі спрощення та істотне скорочення обсягу подачі, проектування селища становить для Вас, студента п'ятого семестру навчання, серйозні інтелектуальні й фізичні випробування. Ви подолаєте їх, якщо виявите високу працездатність, вдачу, внутрішню організованість та любов до справи - якості, які необхідні кожному, хто зважився стати архітектором.

1. Завдання на проектування

Селище, що проектується, призначене для розселення (мешкання, спілкування і гармонійного розвитку - тобто для повноцінного, із задоволенням, життя/ людей, які пов'язані з працею на певному підприємстві або в установі, що є для цього селища е к о н о м і ч н о - в и р о б н и ч о ю б а з о ю.

1.1. Економічна гіпотеза.

Економічно-виробничою базою, місцем праці містоутворюючої частини населення селища, може стати один з перелічених нижче варіантів підприємств, при розміщенні його, як правило, по за межами селища:

- промислове виробництво - видобування корисних копалин або інших природних ресурсів, переробка індустріальної або сільськогосподарської сировини, місцеві народні промисли, тощо;

- експлуатація підприємства енергетики, транспорту тощо;

- заклади науки або освіти - науково-дослідний інститут, вищий навчальний заклад тощо;

- сфера обслуговування - заклади охорони здоров'я, курортні, туристичні;

- різноманітні місця праці у місті, що існує поблизу (і є, у цьому варіанті, центром г р у п о в о ї с и с т е м и н а с е л е н и х м і с ц ь /ГСНМ/, до складу якої належить дане селище).

До складу містоутворюючої групи населення можуть входити також люди, що зайняті на підприємствах і установах, які обслуговують населення невеликих населених місць, що розташовані поблизу і складають групову систему, центром якої є Ваше селище. Параметри цієї ГСНМ визначаються конкретною регіональною ситуацією.

Чисельність працівників підприємств і установ містоутворюючого значення (включаючи тих, що працюють в обслуговуванні мешканців інших поселень) становить 600-700 чоловік; це понад 30% населення проектованого селища, враховуючи 3-5%, що обслуговують ГСНМ.

1.2. Демографічний прогноз

Розрахункова кількість населення, близько 2000 мешканців, може бути уточнена згідно умов майданчика.

розселення за типами житла (у відсотках) одноквартирні будинки

зблоковані будинки

Розрахункова чисельність однієї сім'ї - 3,5 особи.

Розрахункова демографічна структура населення за чисельністю /людністю/ сімей:

Сім'ї з 1 особи /самотні громадяни/ - 10 % у т.ч. молоді - 8 %

літні - 2 %

Сім'ї з 2-х осіб - 20 %

Сім'ї з 3-х осіб - 25 %

Сім'ї з 4-х осіб - 25 %

Разом: 100 %

1.3. Проектна типологічна структура житла

Належить передбачати можливість вільного вибору кожною родиною відповідного до її потреб типу оселі квартири, будинку/.

А. Одноквартирні будинки

- особняки, котеджі з присадибними ділянками площею до 1000 кв.м /можлива обгрунтована кількість ділянок площею до 3000 кв.м, розрахованих на можливість ведення присадибного господарства/.

- зблоковані будинки з приквартирними ділянками площею від 200 до 500 кв.м.

В. Багатоквартирні будинки

- секційні, галерейні, або змішаного типу, висотою до 4 поверхів з загальними дворами.

- будинки-пансіонати з однокімнатними квартирами для молодих та літніх одиночок, з приквартирними ділянками площею до 100 кв.м або без них.

Можливе /рекомендоване/ розселення мешканців наведене у таблиці № І. Вам належить виконати такий розрахунок для своєї конкретної ситуації.

Таблиця № І

№ п/п. Види сімей	Розселення за типами житла (у відсотках)
	Одноквартирні будинки		багатоквартирні будинки
	особняки	зблоковані будинки	секційні	пансіонати
самотні, молоді самотні, літні 3 2 осіб 3 3 осіб 3 4 осіб 3 5 осіб і більше	- - - 10 10 15	- - 5 10 10 5	4 1 15 5 5 -	4 1 - - - -

Кількість та співвідношення жител різного типу визначається автором, виходячи з потреб, способу життя населення, що прогнозується виходячи з професії, рівня доходів, відстані від великого міста, природних умов, тощо.

Габарити житлових будинків /секцій/ належить приймати виходячи з розрахунку понад 50 кв.м загальної площі квартири на одну особу.

1.4. Заклади, підприємства і споруди громадського призначення.

Селище, що Ви проектуєте, як і кожне населене місце, є умовою і засобом гуртування або спілкування людей; це необхідно для реалізації соціальних /громадських/ функцій - захисту, праці, торгівлі, освіти, охорони здоров'я, господарського обслуговування, спорту, культурних акцій, тощо.

Номенклатура, параметри та просторове розміщення об'єктів громадського призначення мають якнайкраще забезпечувати усю багатоманітність потреб населення Вашого селища і, за необхідності, мешканців інших поселень, які складають його групову систему. Вам належить виконати, користуючись наведеними нижче нормативними показниками /таблиця № 2/, докладний розрахунок функціональних параметрів /вони визначають габарити будівель і споруд/ та площ ділянок установ і підприємств /об'єктів/ громадського призначення.

Таблиця № 2

№№ п/п. Номенклатура об'єктів користування, одиниця виміру	Нормативна кількість на 1000 мешканців		площа земельної ділянки, га
	селища	населених місць групової системи
1	2	3	4
А. Навчально-виховні заклади. 1. Дитячі дошкільні заклади, місць 2. Середня школа (при обслуговуванні ГСНМ) - з інтернатом; одночасно є міжшкільним центром, дитячим культурним і спортивним центром, включаючи автошколу з автодромом, місць	60 160	- 20	0,5 (загальна площа) 1,5-2,5 + автодром
Б. Лікувально-оздоровчі заклади 3. Амбулаторія, відвідувань у зміну 4. Лікарня (при обслуговуванні ГСНМ - зі станцією швидкої допомоги на 2 машини), ліжок 5. Аптека, об'єкт 6. Роздавальний пункт дитячої молочної кухні, об'єкт	24 8 1 1	10 4 - -	0,2-0,3 0,7-1,5 0,2 у складі торг. центру
В. Установи культури та релігії. 7. Центр культури, що включає клуб з бібліотекою і аматорськими студіями, музей, виставковий зал, кав'ярню-бар, літню естраду та дискотеку, місць відвідувачів 8. Храм, об'єкт	200 1	20 -	0,6-1,2 0,5
Г. Спортивні споруди. 9. Стадіон (універсальна арена з трибуною на 200-400 глядачів, корт та ін.майданчики спортивних ігор, літній плавальний басейн), об'єкт 10. Спортивний зал з площею підлоги 600 кв.м, об'єкт 11. Плавальний басейн під дахом, об'єкт 12. Кінно-спортивний комплекс з конюшнею на 20 коней, об'єкт	1 1 1 1	- - - -	2,0-2,5 0,2 0,2 0,8-1,0
Д. Торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування. 13. Магазини харчових товарів, кв.м площі торг. залу 14. Крамниці промислових товарів, кв.м площі торг. залу 15. Їдальня, ресторан, місць 16. Ринок, кв.м. торг. площі 17. Перукарня, майстерні ательє, робочих місць 18. Перукарня, об'єкт	110 200 40 80 9 1	10 30 5 5 5 -	0,4-0,5 0,2 0,3-0,5 0,2 0,1
Е. Управління та зв'язок 19. Установи місцевого самоврядування і адміністрації, загальною площею (включаючи приміщення для проведення урочистих акцій) 400 кв.м., об’єкт 20. Службові приміщення дільничого інспектора міліції, загальною площею /включаючи приймальню юриста/ - 200 кв.м, об'єкт 21. Приміщення представництв банків заг. площею 100 кв.м., об'єкт 22. Вузол зв’язку /пошта, телеграф, АТС, телерадіоцентр/ загальною площею 100 кв.м, об'єкт	1 І І 1	- - - -	0,1 0,1 0,05 0,1
Ж. Комунально-складське господарство Готель, місць Лазня, місць 25. Пральня, кг сухої білизни у зміну Пожежне депо, машин Котельня, об'єкт 28. Резервна /дизельна, локомобільна/ електростанція зі складом палива, об'єкт 29. Експлуатаційні служби /майстерні, склади, парк спеціальних машин, житлова, дорожна. електрогосподарства, підземних мереж та споруд/, об'єкт 30. Ремонтно-будівельне підприємство: контора, цехи /столярний, слюсарний, бетонний, малярний, електротехнічний та ін., парк машин, склади/, об'єкт 31. Торговельні склади харчових і промислових товарів, будівельних матеріалів і обладнання, об'єкт 32. Автотранспорте підприємство /пасажирські та вантажні перевезення, прокат автомашин/, об'єкт Авторемонтна майстерня, об'єкт Автозаправна станція (АЗС), об'єкт 35. Автостанція, об'єкт 36.Кладовище, об'єкт 37.Головна трансформаторна підстанція /ТП/, об'єкт 38.Газорозподільна станція (ГРС), об'єкт Головні споруди водопостачання, об'єкт Очисні споруди господарсько-побутової каналізації, об'єкт 41.Очисні споруди дощової каналізації, об'єкт 42.Підприємство прибирання, переробки та утилізації відходів та сміття, об'єкт 43.Розсадник деревинно-чагарникових рослин, квітково-оранжерейне господарство, об'єкт	5 7 120 І І І 4 І 1-3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0,4	2 1 30 0,2 - - - - - - - - - - - - - - - - 0,1	0,1 0,1 0,1* 0,4* 0,2 0,2* 4x0,2* 1,0-1,2* 1,0-1,2* 0,6* 0,2* 0,2* 0,1 0,5** 0,2** 0,1** 0,2-0,8** 1,5-2,0** 0,2** 0,5** 1,0-1,2**

*- розташування у комунально-виробничій зоні, т.зв. позасельбищні об'єкти

** - розташування по за межами селища, т.зв. позаселищні об'єкти

ПРИМІТКА: Наведені розрахункові нормативи, згідно до ДБН 360-92, можуть змінюватись з часом.

Розташовані з міркувань зручності та краси і органічно взаємопов'язані та взаємозалежні з архітектурно-планувальною структурою і середовищем проектованого селища, об'єкти громадського призначення стають його соціальною інфраструктурою.

І.5. Інженерно-технічне обладнання

Архітектурно-планувальні та середовищні властивості селища що проектується, повинні бути вирішені з міркувань ефективного поверхневого водостоку і комплексного інженерного обладнання території на основі таких централізованих систем:

-господарсько-питного водопостачання від єдиного джерела (відкритого чи підземного; у першому випадку - з фільтрувально-насосною станцією; варіант - існуючий транзитний районний водогін);

-поливального водогону від насосної станції при найближчому, придатному для цього водоймищі;

-господарсько-побутової каналізації з повним механічним та біологічним очищенням стоків на єдиних очисних спорудах, зі скиданням очищеної води у відкрите водоймище;

-відведення поверхневих /дощових/ вод з їх очищенням перед скиданням у відкрите водоймище;

-газопостачання від ГРС на спеціальному або транзитному /районному/ газопроводі високого тиску;

-теплопостачання та гарячого водопостачання від центральної селищної котельні або від групових котельних /багатоквартирних житлових будинків, значних громадських і виробничих будівель/, та від установок типу АГВ /іншої забудови/;

-електропостачання від ТП і РП з кабельними низьковольтними ЛЕП та лініями зовнішнього освітлення;

-телефонізації, провідникового радіомовлення й телебачення від селищного вузла зв'язку.

Просторова організація /тобто розташування головних споруд та трасування магістральних коридорів/ інженерних систем при раціонально-найменших витратах на їх будівництво повинна забезпечувати технологічну та економічну ефективність їх функціонування.

Інженерне обладнання, з його трасами й габаритами, органічно-взаємопов'язане а архітектурно-планувальною структурою селища, стає його інженерною і н ф р а о т р у к т у р о ю.