42. Накопичувачі даних. Класифікація. Основні характеристики.

Для зберігання програми і даних в ІВМ РС - сумісних ПК використовують різні накопичувачі. Щодо комп`ютера накопичувачі можуть бути зовнішніми й внутрішніми (вмонтованими). У першому випадку такі пристрої мають власний корпус та джерело живлення, що економить місце всередині корпусу системного блока й знижує навантаження на його блок живлення. Вмонтовані накопичувачі закріплюються ж у спеціальних монтажних відсіках системного модуля ПК.

Накопичувач розглядають як сукупність носія й відповідного приводу. У зв`язку з цим розрізняють накопичувачі з незмінним та змінним носієм. До перших належить накопичувач на жорсткому диску або вінчестер. Накопичувачі зі змінними носіями – це накопичувачі на магнітних стрічках та на гнучких дисках (флоппі-дисках).

ВІНЧЕСТЕРИ.

НАКОПИЧУВАЧІ НА ФЛОППІ-ДИСКАХ

НАКОПИЧУВАЧІ НА КОМПАКТ-ДИСКАХ.

МАГНІТООПТИЧНІ та інші З`ЄМНІ ДИСКИ.

42. Принцип збереження даних на магнітних носіях.Способи кодування даних. Fм, мfм, rll(2,7)).

Магнітний диск як носій інформації є пластиною круглої форми з немагнітного металу (частіше за весь алюміній) або пластика, покриту шаром магнітного матеріалу з достатньою коерцитивною силою і невеликим значенням індукції насичення. Дані записуються на носій і зчитуються з нього за допомогою магнітної головки, що є мініатюрним електромагнітом. Запис і зчитування інформації відбувається в результаті взаємодії носія, що рухається, з нерухомою головкою.

Процес запису заснований на явищі збудження магнітного поля при протіканні електричного струму через обмотку головки. Імпульси струму подаються в обмотку і перемагнічують матеріал поверхні носія в тому місці, яке у нинішній момент знаходиться в безпосередній близькості від головки. Напрям магнітного поля, залежного від полярності електричного імпульсу в обмотці, визначає знак локального перемагнічування матеріалу. Зчитування інформації проводиться при проходженні під головкою перемагніченого носія. Магнітний потік, який утворюється проходячи під головкою намагніченою ділянкою, частково замикається через сердечник головки, пронизуючи її обмотку. При проходженні під головкою ділянок з різною полярністю намагнічення обмотки міняється, і в ній виникають електричні імпульси тієї або іншої полярності, які відповідно до прийнятого методу запису сприймаються як сигнали "лог. 1" або "лог. 0".

42. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках. Будова.Принцип дії. Основні характеристики. Структура основних вузлів.

Накопичувач на жорстких магнітних дисках — це пристрій з незмінним носієм. Його конструктивна схема схожа зі схемою НГМД, але реалізація істотно інша. НЖМД має забезпечувати в сотні разів більші ємність та швидкість обміну даними. Тому інформація записується не на один, а на набір дисків, що складається з кількох пластин, ідеально плоских і з відполірованим феромагнітним шаром. При цьому запис проводиться на обидві поверхні кожної пластини (крім крайніх).

Отже, працює не одна, а група магнітних головок, складених в єдиний блок. Пакет дисків обертається безперервно і з великою частотою (до 7500, а в окремих моделях до 10 000 об/ід), поки ПК ввімкнений, і тому меідео пі контакт головок і дисків недопустимий. Кожна головка „плаває” над поверхнею диска на відстані 0,5—0,13 мкм. Проникнення в такий механізм найдрібніших пилинок вивело б його з ладу; тому електромеханічну частину накопичувана закрито герметичним корпусом.

На швидкодію НЖМД впливають такі характеристики: частота обертання шпинделя, ємність кеш-памяті, час пошуку або час доступу, час затримки, швидкість обміну.