- •2.Система вводу-виводу, призначення, її особливості, задачі.
- •Механізми взаємодії каналу вводу-виводу та центрального процесору (механізм переривань та механізм призупинень).
- •Класифікація периферійних пристроїв еом.
- •Основні способи організації передачі даних (програмно-керована передача даних та прямий доступ до пам'яті).
- •Клавіатура. Будова. Принцип дії. Інтерфейс з’єднання з еом.
- •Принцип дії клавіатури
- •6.Типи клавіатур в залежності від конструктивного виконання клавіш.
- •Класифікація маніпуляторів в залежності від способу перетворення поступального руху маніпулятора в електричні імпульси.
- •8,9,10. Інтерфейс зєднання з еом
- •Через порт usb: переваги використання:
- •8,9,10. Основні характеристики миші
- •11. Класифікаційні критерії сканерів та характеристики сканерів.
- •17. Монітори на основі епт. Будова. Принцип дії.
- •22. Рідкі кристали. Фізичні властивості. Класифікація. Текстури. Методи орієнтації молекул в рідких кристалах.
- •24. Будова рк-монітору.
- •Порівняльна характеристика епт-, рк- та плазменного моніторів.
- •Проекційні пристрої. Призначення. Класифікація.
- •Проектори
- •Друкуючі пристрої. Призначення. Класифікація.
- •36,37 Струменеві принтери. П'єзоелектричний метод друку.
- •Лазерні принтери. Будова та принцип дії. Основні характеристики.
- •Накопичувачі даних. Класифікація. Основні характеристики.
- •Принцип збереження даних на магнітних носіях.Способи кодування даних. Fм, мfм, rll(2,7)).
- •Накопичувачі на жорстких магнітних дисках. Будова.Принцип дії. Основні характеристики. Структура основних вузлів.
- •Накопичувачі сd-rом. Технологія виготовлення, запису та зчитування.
- •50. Магнітооптичні накопичувачі інформації. Принцип запису та зчитування. ОСновні характеристики
- •45.Накопичувачі на гнучких магнітних дисках.Будова. Принцип дії. Основні характеристики.
17. Монітори на основі епт. Будова. Принцип дії.
Електронно-променева трубка складається з катода (1), анода (2), вирівнювального циліндру (3), екрану (4), регуляторів площини (5) та висоти (6).
Під дією фото- або термоемісії з металу катода (тонка провідникова спіраль) вибиваються електрони. Оскільки між анодом та катодом підтримується напруга (різниця потенціалів) у декілька кіловольт, то ці електрони, вирівнюючись циліндром, рухаються у напрямку аноду (пустотілий циліндр). Пролітаючи крізь анод електрони потрапляють до регуляторів висоти. Кожний регулятор — це дві металеві пластини, різнойменно заряджені. Якщо ліву пластину зарядити негативно, а праву позитивно, то електрони проходячи крізь них будуть відхилятися ліворуч, і навпаки. Аналогічно діють і регулятори висоти. Якщо ж на ці пластини подати змінний струм, то можливо буде контролювати потік електронів як у горизонтальній, так і вертикальній площинах. У кінці свого шляху потік електронів потрапляє на екран, де може викликати зображення.
Виявляється відмінність векторних дісплєїв — як із запам'ятовуванням, так і з регенерацією — від растрових. У векторному дисплеї електронний промінь може відхилювати безпосередньо з будь-якої довільної позиції в будь-яку іншу позицію на екрані ЕПТ (аноді). Оскільки люмінофор нанесений на екран суцільним слоєм, то в результаті виходить майже ідеальна пряма. На відміну від цього в растровому дисплеї промінь може відхилятися тільки в строго певні позиції на екрані, створюючі своєрідну мозаїку. Ця мозаїка і складає відеозображення.
Кольорова растрова ЕПТ містить три електронні гармати, по одній на кожен основний колір: червоний, зелений і синій. Електронні гармати часто об'єднані в трикутний блок, відповідний подібному трикутному блоку точок червоного, зеленого і синього люмінофорів на екрані ЕЛТ (мал. 1-32). Для того, щоб електронні гармати порушували тільки відповідні їм точки люмінофора (наприклад, червона гармата порушувала тільки точку червоного люмінофора), між гарматами і поверхнею екрану поміщені перфоровані металеві грати так звана тіньова маска стандартної ЕЛТ. Отвори в масці утворюють такі ж треугольпиє блоки, як і точки люмінофора. Відстані мсж;1у отворами назинаюг-ся кроком. Колірні гармати розташовані таким чином, що їх проміння сходиться 11 перетинаються і площини тспсиой маски (мал. 1-33). Після проходження через отвір червоний промінь, наприклад, захищений або маскований від перетину із зс- ' лепой або сині точками люмінофора. Він може перетнути лише червону крапку., Змінюючи інтенсивність електронного променя для кожного основного кольору, можна одержати різні відтінки. Комбінація егих відтінків дає велику кількість кольорів для кожної піксела. Звичайно в дисплеї з високим дозволом на кожен піксел доводиться від двох до трьох колірних тріад.
Характеристики моніторів
Типи розгортки
У режимах високої роздільної здатності важливим фактором є тип розгортки відрядкова (Non-Interlaced), або черезрядна розгортка. При відрядковому способі формування зображення всі рядки кадру виводяться протягом одного періоду кадрової розгортки, тобто передача всіх рядків на екрані монітора за один прийом без чергування. Монітори, що мають відрядкову розгортку, дозволяють швидше виводити зображення на екран і менше мерехтять.
Роздільна здатність монітора
Роздільна здатність означає щільність відображуваного на екрані зображення. Вона визначається кількістю точок або елементів зображення уздовж одного рядка й кількістю горизонтальних рядків. Екран VGA зі здатністю 640x480 точок має 640 точок уздовж рядка і 480 рядків, розгорнутих на екрані. Чим вища роздільна здатність, тим більше інформації виводиться на екран.
Частота регенерації
Цеодна з найважливіших характеристик монітора, що визначає швидкість, із якою відбувається відтворення кадру або повне обновлення екрана за одиницю часу. Частота регенерації виміряється в Hz (Герцах, Гц), де один Герц відповідає одному циклу в секунду. Частота регенерації дисплея і відповідні характеристики графічної плати, з якою працює монітор, визначають мерехтіння зображення для всіх режимів роботи монітора. Чим вища частота регенерації, тим менше мерехтіння екрана і, як наслідок, більш комфортні умови роботи через значно меншу стомлюваність очей користувача. Стандарти VESA визначають сьогодні частоту кадрової розгортки під час відсутності мерехтіння зображення для будь-яких режимів роботи Монітора не менше 85Гц.
Смуга пропускання
Це діапазон частот у МГц, у межах якого гарантована стабільна робота монітора. Смуга пропускання також може бути представлена як швидкодія монітора, із якою він здатний сприйняти графічну інформацію в умовах відтворення зображення з максимальною роздільною здатністю, і розрахована за формулою:
W=Hmax Vmax Fmax ,
де Нmax — максимальна роздільна здатність по вертикалі,
Vmax — максимальна роздільна здатність по горизонталі,
Fmax — максимальна частота кадрів.
