Малюнок 9. Друга та третя ланки одержують завдання описати типові лучні ділянки в центральній частині заплави.

Завдання для ланок 2 і 3

1. Які умови для життя і розвитку рослин склалися в центральній частині заплави?

1. Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

2. Пояснити, чому в ґрунті цієї частини заплави відсутні крупні піщинки.

3. Визначити ступінь зволоженості ґрунту, стискаючи рукою грудочку його, взяту на глибині 10 см.

2. Описати ділянку лук площею 1 м², як це пропонується в завданні для першої ланки.

1. Пояснити, з чим пов’язані особливості видового складу рослин у лучних угрупованнях центральної частини заплави.

2. Знайти серед рослин дзвінець або очанку (вчитель демонструє їх у гербарії), розкопати кореневу систему і встановити, до якої групи рослин за способом живлення вони належать.

3. Проаналізуйте, з якої екологічної групи (мезофіти, ксерофіти, гігрофіти) переважають рослини на луках центральної частини заплави. Пояснити чим це зумовлено.

4,5,6. Такі самі завдання, як і для ланки 1.\

Завдання для ланки 4

1. З’ясувати, які природні умови характерні для притерасної частини заплави.

2. Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

3. Пояснити причину надмірної зволоженості у цій частині заплави.

Усі наступні завдання такі самі, як і для ланок 1-3.

Після виконання всіх завдань учні звітують про результати проведених ними досліджень і за допомогою вчителя роблять загальні висновки. Наприклад:

1. Заплава річки дуже неоднорідна. Кожна її генетична частина має свої особливості. У прирусловій частині під час повені течія води найсильніша. Через це тут відкладаються (осідають) найкрупніші та найважчі часточки піску. Пісок швидко пропускає воду в глибші шари, вода не застоюється. В умовах добре керованого ґрунту складаються сприятливі умови для зростання довгокореневищних злаків. Справді, тут поширені пирій повзучий, стоколос безостий, куничник наземний та інші рослини, наприклад конюшина гірська, перстач сріблястий, люцерна серповидна, деревій звичайний, у прирусловій частині заплави трапляються також кущові види верби. Проективне покриття травостою становить близько 20-30 % .

2. У центральній частині заплави флористичний склад лук найбагатший. Під час повені там осідають часточки мулу, тому ґрунт багатий на поживні речовини для рослин, достатньо зволожений. Із злаків у травостої переважають нещільнодернинні злаки – тонконіг лучний, тимофіївка лучна, костриця лучна. Такі ценози багаті на різнотрав’я, серед якого звичайними є королиця звичайна, кульбаба лікарська, волошка лучна, деревій звичайний, щавель кислий, щавель кінський, жовтець їдкий тощо. Із бобових переважають конюшина лучна, конюшина біла, конюшина гібрида, лядвенець, чина лучна, горошок мишачий та ін. Проективне покриття травостою досягає 70 %. У центральній частині заплави – найкращі луки, представлені угрупованнями, в яких домінують багаторічні мезофітні трав’янисті рослини.

3. У притерасній частині заплави переважають надмірно зволожені, малоеровані важкі ґрунти, зокрема торф’янисто та торф’яно-глеєві. В умовах застійного зволоження рештки рослин розкладаються не повністю. Часто трапляються заболочені ділянки. Щільнодернинні злаки утворюють купини, між якими застоюється вода. Із трав’янистих рослин тут часто трапляються щучник дернистий, бекманія, лепешняк, тонконіг болотястий із родини Злакові, з осокових – комиш лісовий, різні види осок, із різнотрав’я – жовтець повзучий, живокіст лікарський, вовче тіло болотяне тощо, з дерев – вільха.

4. Заплавні луки мають господарське значення – їх використовують як пасовища та сінокісні угіддя. На луках ростуть цінні лікарські та декоративні рослини. Серед різнотрав’я лучних угруповань багато медоносних рослин.

5. До найцінніших, з господарського погляду, рослин лук належать злакові та бобові. Домінуючими у травостої є злаки. Ці рослини мають високу кормову цінність для худоби. Серед різнотрав’я лук можна побачити дзвінці та очанку. Вони мають слабко розвинутий корінь. Прикріпляючись до коренів злаків, ці рослини частково живляться за рахунок останніх. Маючи зелені листки, очанки та дзвінці фотосинтезують і самостійно. Такі рослини є напівпаразитами. Оскільки їх не поїдає худоба, вони дуже швидко поширюються у травостоях лук і витісняють цінні кормові трави. Велика частина цих рослин у травостоях лук є сигналом про необхідність поліпшення стану лук. Луки, як і інші фітоценози, потребують охорони. Великої шкоди їм завдає надмірне випасання худоби, яке спричиняє ущільнення ґрунту, збіднення видового складу трав’янистих рослин, заміну нещільнодернинних злаків на щільнодернинні, розрідження травостою тощо.

Домашнє завдання

1. Визначити рослини, занесені до таблиці під номерами.

2. Оформити звіти про екскурсію.

3. Визначити укісну продуктивність лук вагомим методом і запропонувати заходи щодо поліпшення їх стану.

4. Виготовити гербарій рослин, характерних для обстежених ділянок лук.

5. Дати оцінку загальному стану обстежених лук, їх господарського використання.

6. Запропонувати заходи щодо поліпшення стану обстежених лук.

Використана література

1. Єлін Ю.Я., Грисюк М.М. Рослини луків і боліт. – К.: Рад. шк., 1991. – 220 с.

2. Луговые травянистые растения: Биология и охрана: Справ. /Губанов И.А., Киселев К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. – М.: Агропромиздат, 1990. – 183с.

українська література

екскурсія на тему

«тарас григорович шевченко»

Вступ

Одне з важливих завдань педагога нині – шукати й реалізовувати форми і методи роботи, завдяки яким дидактичні інновації дають позитивний кінцевий результат. Працюючи словесником не один рік, маємо змогу (педагоги кафедри української філології) переконатися, що діти з більшим зацікавленням сприймають матеріал, який ґрунтується на науковій парадоксальності (інформація пропонується в нетрадиційній формі). За такого підходу учень може не просто бути пасивним спостерігачем, а стати співавтором дійства.

Цікаве запропонування у цьому сенсі – екскурсія одного дня. Чому екскурсія? Чому одного дня? Для проведення такого заходу потрібно зібрати всі доступні матеріали про письменника (краєзнавча інформація; інтерв’ю про експозиції і місця, пов’язані з митцем, наукові і дослідницькі проекти, які повідомлять про маловідомі факти з життя письменника, аналіз граней особистості митця та особливості творчої спадщини).

Така форма роботи дає змогу вчителеві не лише повніше репрезентувати життєпис і творчість письменника, а й, спираючись на різні види мистецтва, забезпечити учням можливість глибшого осягнення загальнолюдських та особистісних якостей митця.

На відміну від традиційних форм і методів роботи екскурсії літературно-краєзнавчого характеру дають змогу кожному відвідувачеві витворити власний портрет письменника, залишаючи обшир для роздумів і узагальнень. Саме такий підхід стає дієвим чинником розвитку особистості, здатної творчо само реалізуватися. Крім того, звільнення школярів від зайвого прагматизму стимулює внутрішню розкріпаченість, орієнтацію на саморозвиток, а приклади з життя письменника допомагають осмислити реалії буття, заохочують «концентроване» прагнення до творчості.

Мета екскурсії:

• поглиблення розуміння учнями епохи, у яку жив Т.Г. Шевченко;

• поглиблення знань школярів про життя і творчий доробок митця;

• зібрати відомості про історію селища ім. Т. Шевченка,

• важливі події, пов’язані з пам’яттю письменника;

• глибше осмислити враження, які справила на Т. Шевченка природа м. Кривого Рогу, відчути велику любов і шану криворіжців до Батька української літератури;

• розкрити взаємозв’язок літератури з життям; викликати інтерес до художнього слова;

• створити можливість для літературного розвитку школярів;

• розкрити багатство зорових вражень, емоційність, конкретність;

• допомогти зробити постать митця ближчою для учнів.