Табель екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкт показу	Час	Найменування підтем і перелік основних питань	Організаційні вказівки	Методичні вказівки
Школа – Зелена Балка	Козацька Могила	Козацька Могила	20 хвилин	Історія археологічних розкопок Встановлення меж цвинтаря Надання козацькій могилі статусу історичної пам’ятки	Група розташовується так, щоб всі діти бачили Козацьку Могилу Дітям надається час для фотографування

Паспорт екскурсійного об’єкту

• Назва об’єкту

• Сучасна: Зелена Балка

• Первинна: Зелена Балка

• Місцева: Балка

• Фотографія об’єкту:

• Назва екскурсії в якій, використовується об’єкт: Походження назви свого населеного пункту

• Історична подія, з якою пов’язаний об’єкт, дата події: Утворення села Зелене, XVIII ст.

• Місце знаходження об’єкту: Північний захід від селища Зелене

• Опис об’єкту: Балка має довжину, що перевищує 30 км

• Джерела відомості про об’єкт:

• О.О.Мельник, О.В. Степаненко «Історичний фольклор Криворіжжя»

• В.О.Комаров «Історія Криворіжжя», Дніпропетровськ «Січ», 1992р.

• Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область, Київ, 1969рік

• Б.В,Братанич, М.І.Романенко «Історія рідного краю» «Дніпрокнига», 2005 рік

• Збереження об’єкту:

• Охорона об’єкту:

• Дата складання паспорту (картки): 1 березня 2010 року

• ПІБ укладача Римар Т.М.

БІОЛОГІЯ

Екскурсія на темУ

«Фітоценоз лук»

Вступ

Екскурсія на тему «Фітоценоз лук» можна провести як заключну під час вивчення ботаніки, зокрема в тих районах, де немає лісів або вони ростуть далеко від школи. Найкращою порою для проведення екскурсії є період з кінця травня до середини червня, коли масово цвітуть злаки і лучне різнотрав’я.

• Навчальна мета. Вивчити біологічні особливості рослин лук, їх пристосувальний характер життя в різних генетичних частинах заплави річки, а в разі відсутності річки – у різних частинах балки: по її днищу, у верхній, середній та нижній частинах схилів, які мають різну експозицію, зокрема північну та південну, різну крутизну, що зумовлює відмінності ґрунтів, освітленості та зволоженості. Сформувати поняття про луки гірські та материкові, низинні, суходільні та заплавні, про кореневищні та деревинні злаки, про особливості рослин різних екологічних груп щодо умов зволоження – ксеро-, мезо-, гігро-, гідрофітів. Вивчити морфологічні особливості фітоценозу, зокрема надземну та підземну ярусність, горизонтальну мозаїчність. Сформувати поняття про флористичний склад фітоценозу, домінуючі та аспектуючі види, про рясність, покриття, конкретизувати поняття рослинність. Закріпити поняття Річкова долина, заплава, прируслова, центральна та притерасна частина заплави. Виробити вміння проводити елементарні геоботанічні дослідження, встановлювати продуктивну цінність лук, визначати особливості рельєфу, ступінь зволоженості та структури ґрунту. Встановлювати між предметні зв’язки між курсами фізичної географії та біології.

• Виховна мета. Формувати наукові уявлення про єдність організму та середовища, їх взаємовплив. Виховувати екологічну культуру.

• Розвивальна мета. Формувати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити узагальнення.

• Підготовка до екскурсії. Учитель готується до екскурсії згідно з алгоритмом. Учні повторюють матеріал з фізичної географії, який стосується теми екскурсії, ознайомлюється з гербарієм характерних лучних рослин з біологічними особливостями рослин лук, їх значенням, використовуючи відповідну літературу, підбираючи вірші, пісні про лучні рослини.

• Спорядження. Ботанічні папки з папером, ножі, копачки, метрові лінійки, лупи, книжки (по одній на кожну ланку), целофанові пакети для зрізаних на пробній ділянці рослин.

• Проведення екскурсії. Для вивчення фітоценозу лук у заплаві річки доцільно розпочинати екскурсію у прируслові частини. У вступній бесіді вчитель з’ясовує назву річки, її довжину, ширину і глибину, де вона бере початок і куди впадає. Учням пропонується пригадати, що називається річковою долиною, заплавою річки, що таке корінний берег річки, де розташовані лівий і правий береги, що таке стариці, які три генетичні частини заплави розрізняють у сформованій заплаві, чим вони різняться. Відповіді у стислій формі мають нести таку інформацію.

Річкова долина – заглиблення суші по обидва береги річки, яке ніколи повністю не заливається водою. Заплава – та частина долини, яка під час повені заливається водою.

Корінні береги – бічні схили долини, завжди вільні від води. Правий берег, як правило, високий і крутий, лівий – низький, пологий. Стариці – відрізки старих русел річки. У добре сформованій заплаві річки розрізняють прируслову, центральну та притерасну частини заплави. Рівень їх поверхні поступово змінюється. Від прируслової до притерасної частини (помітні уступи). Вони різняться особливостями ґрунтів, рослинного покриву та умовами зволоження.

Далі пригадуються поняття фітоценоз, рослинний покрив, або рослинність, дають означення фітоценозу лук. Фітоценоз, або рослинне угруповання, - це сукупність видів рослин, що історично склалася й існує на території з більш-менш однорідними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами, характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою із зовнішнім середовищем. Рослинний покрив, або рослинність, будь-якої території складається з рослинних угруповань (фітоценозів). За пропозицією вчителя учні наводять приклади рослинних угруповань, або фітоценозів. Це фітоценози лісу, степу, боліт, водойм, лук тощо. Наводять характеристику фітоценозів лук як угруповань трав’янистих рослин мезофітного типу, тобто рослин із середньою вимогливістю до умов зволоження і родючості ґрунтів. Нагадують основні типи лук: гірські та материкові. Материкові луки представлено суходільними та низинними. Низинні луки приурочені до знижених елементів рельєфу – днищ і підніж схилів балок, долин дрібних річок і струмків тощо. Суходільні луки займають підвищені ділянки рельєфу (верхні та середні частини схилів балок, корінних берегів річок, надзаплавні тераси річок тощо). У заплавах річок сформувалися заплавні луки.Після цього учням пропонується відповідно до складених для кожної ланки завдань провести дослідження в різних частинах заплави річки. Треба з’ясувати, які умови життя для рослин склалися у прирусловій, центральній та притерасній частинах заплави, які рослини є найхарактернішими для кожної з цих частин. Перед виконанням завдань учитель з’ясовує з учнями такі поняття, як надземне і підземна ярусність, фенологічні фази розвитку рослин, справжнє та проективне покриття, частота, з якою трапляються, рясність, домінуючий вид, аспектуючий вид, життєвість рослини, продуктивність лук. Учитель показує, як визначити справжнє та проективне покриття, встановити рясність і частоту, з якою вона трапляється, життєвість особини, продуктивність лук вагомим методом, механічний склад ґрунту. Так, скатаний з вологого глинистого ґрунту шнур при згинанні в кільце не тріскає, із суглинистого – тріскає. Із супіщаного ґрунту у вологому стані можна зліпити неміцну кульку, а із сипучого піщаного – не можна.

Одержавши завдання, всі ланки розходяться впоперек заплави для їх виконання.

• Завдання для ланки 1

1. Які умови для життя і розвитку рослин склалися в прирусловій частині заплави?

2. Визначити механічний склад і структуру ґрунту.

Визначити вологість ґрунту (подібно до того, як це робили на весняній екскурсії).

Пояснити, чому тут склалися такі умови.

Які біологічні особливості мають рослини, що ростуть у прирусловій частині заплави?

Знайти типову для цієї частини заплави ділянку. За допомогою лінійки виміряти ділянку площею 1 м² .

Описати рослини, які тут ростуть, заповнивши таблицю за наведеним зразком.

Частина заплави	Умови зволоження	Вид рослини	Ярус	Висота, см	Фенофаза	Покриття, %	Рясність	Життєвість	Господарське значення
Прируслова	Свіжі	Пирій повзучий Конюшина лучна	1 2	60 40	Цв1 Цв1	20 6	Рясно Рідко	Висока	Кормова та лікарська рослина Медоносна, кормова рослина

Визначити аспектуючі види та рослини-домінанти.

Малюнок 1.

Деревій звичайний

Малюнок 2.

Конюшина біла

Серед рослин виявити кореневищні та дернинні.

Малюнок 3.

Цикорій дикорослий

Малюнок 4.

Мак польовий

Зрізати біля поверхні ґрунту всі рослини на ділянці площею 1м².(мал.5)

Малюнок 5.

Волошка лучна

Розібрати зрізані рослини за такими групами: злаки, бобові, осоки, різнотрав’я – і розкласти їх у відповідні пакети, зважити та обчислити кількісне співвідношення цих груп у відсотках.

Малюнок 6.

Дивина звичайна

Малюнок 7.

Дослідження ґрунтового покриву

Дослідити, чи є на ґрунті моховий покрив (мал.7)

• Проаналізуйте, до яких екологічних груп (мезофіти, ксерофіти, гігрофіти) належать рослини прируслової частини заплави. Обґрунтуйте висновки.

• Зібрати характерні для прируслової частини заплави рослини для гербарію (мал.8)

Малюнок 8.

Збирання гербарію

• Невідомі рослини позначити відповідним номером і занести до таблиці.

• Вдома висушити зрізану траву з обстеженої ділянки лук і зважити сіно. Середнє арифметичне значення маси помножити на 10000. Це дасть змогу визначити середній врожай сіна на 1 га площі лук.

• Серед висушених рослин знайти лікарські, отруйні або шкідливі для тварин. Зібрати відомості про їх значення. (мал.9)