МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Т.В.ЦИМБАЛ

Методичні рекомендації

щодо вивчення курсу «Філософія (філософія,

релігієзнавство, логіка, етика, естетика)»

(для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей)

Затверджено на засіданні кафедри філософії

Протокол № _____ від____________________

Завідувач кафедри ____________В.Ф.Капіца

м. Кривий Ріг

2009

Укладач: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Цимбал Т.В.

Методичні рекомендації розраховані на студентів гірничих спеціальностей денної форми навчання. Посібник складається зі вступу, де пояснюються мета та завдання курсу «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)», навчально-тематичного плану, програми лекційного курсу, планів семінарських занять та завдань для самостійної роботи. Методичні рекомендації включають перелік основних понять курсу, поради щодо поточного і підсумкового контролю. З метою оптимізації підготовки студентів до іспиту, подано список орієнтовних питань для підсумкового контролю та список рекомендованої літератури.

Методичні рекомендації допоможуть під час підготовки до семінарських занять, сприятимуть виробленню у студентів навичок самостійної роботи, яка займає важливе місце у системі сучасної вищої освіти.

Рецензент: доктор філософських наук, професор Капіца В.Ф.

Відповідальна за випуск: Васильченко В.В.

З М І С Т

Вступ...................................................................................................................3

Навчально-тематичний план курсу …………………....................................8

Програма лекційного курсу..............................................................................9

Плани семінарських занять............................................................................14

Завдання для самостійної роботи……………………..................................24

Орієнтовні питання для підсумкового контролю.........................................29

Список рекомендованої літератури...............................................................32

Післямова.........................................................................................................34

В С Т У П

В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення світу (природи, соціуму, людини) постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття.

Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу, тобто філософії.

В умовах національного відродження України особливої гоcтроти набуває проблема культурної самоідентифікації особистості, що вимірюється насамперед рівнем її моральної, загальнофілософської культури та власної відповідальності за майбутнє національної культури. І тут є один-єдиний шлях саморозуміння – це шлях послідовного, вимогливого усвідомлення сутності соціокультурного світу, процесу його творення і особливостей перетворення загальнокультурних надбань людства в індивідуальний світ культури.

Саме цей шлях пропонує нам «Філософія» – дисципліна, яка викладається в усіх університетах світу протягом багатьох століть. В цьому контексті важливо підкреслити ще один аспект, що актуалізує викладання філософії саме в курсі університетської освіти. Цей аспект пов’язаний з усвідомленням тієї ролі, яку відіграє університет в культурі різних країн і народів. Університет – це символ науки, культури, розуму й духовності, джерело вільного розвитку людських інтелектуальних та культуротворчих можливостей, здібностей. Тому без такої дисципліни, як філософія, неможливо досягати цілі та вирішувати задачі університетської освіти. Тим більше, що у відповідності до Болонської системи сьогодні курс «Філософія» включає в себе і опанування основ релігієзнавства, етики, естетики та логіки.

Запропоновані методичні рекомендації відповідають робочій навчальній програмі з філософії, що розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки України та галузевих стандартів, досвіду викладання філософії в провідних вузах країни (КНУ ім. Т.Шевченка, НТУ «Київський політехнічний інститут», НПУ ім. М.Драгоманова та ін.) та узагальнює авторський досвід викладання філософії, логіки, етики, естетики та релігієзнавства у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.

Мета курсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань з філософії, релігієзнавства, логіки, етики та естетики, сформувати уявлення про основні розділи філософського знання та історичних типах філософування, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці на основі власної світоглядної позиції.

Основними завданнями курсу філософії є:

• ознайомити студентів зі специфікою світоглядного освоєння людиною дійсності в багатоманітності її проявів, як в структурах загальнофілософської практики так і в рамках окремих гуманітарних дисциплін (релігієзнавство, логіка, етика, естетика), що включені до даного курсу;

• надати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання у сучасній культурі;

• ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної філософської думки;

• допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння;

• навчити визначати напрямок діяльності не тільки по відношенню до найближчої мети, але й власну причетність до того, що відбувається у світі;

• виховувати культуру мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;

• ознайомити з сутністю релігійної віри, її суспільно-історичною природою, закономірностями її виникнення та функціонування у сучасному світі, а також з основними світовими та національними релігіями;

• сформувати ставлення до релігії та атеїзму як елементів життєвої позиції особистості;

• оволодіти основними поняттями та законами логіки, правилами логічного мислення на рівні відтворення, тлумачення та використання;

• надати знання про способи доведення та спростування, що допомагають у досягненні об’єктивної істини;

• виховувати самостійність, критичність мислення;

• сформувати систему знань про класичні та сучасні етичні та естетичні концепції;

• оволодіти основними поняттями етики та естетики на рівні відтворення, тлумачення та використання;

• прищепити навички всебічного загальнокультурного, етичного та естетичного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату;

• набуття навичок та вмінь застосовувати знання з етики та естетики для визначення лінії поведінки в умовах розмаїття культур

• пробудити інтерес до інтелектуальних пошуків, формування власної світоглядної позиції та духовного зростання особистості.

Предметом курсу є етапи та закономірності розвитку світової філософської думки, історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та свідомості, закони і форми мислення, крім того, включає дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей, принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї.

Засвоївши курс філософії, студенти повинні:

• знати основний зміст усіх розділів курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної філософії, основні поняття логіки, етики, естетики та релігієзнавства; оволодіти філософським способом мислення та відповідним категоріальним апаратом; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст філософії, логіки, етики, естетики та релігієзнавства, а також предметне поле та проблематику означених наук, специфіку їх взаємодії в загальнонауковому спектрі;

• вміти на основі ґрунтовного знання філософії, логіки, етики, естетики та релігієзнавства оцінювати, співставляти різні філософські та світоглядні концепції і моделі, виявляти їх переваги та недоліки; засвоївши специфіку філософського осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію та вміти аргументовано її довести; застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці.

Викладання даного курсу дає можливість прилучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творення добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства.  Філософія для майбутніх інженерів-гірників – це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.

Структура курсу філософії у вищих навчальних закладах визначається згідно тематичного плану і включає чотири основні розділи:

• історико-теоретичні аспекти філософії як соціально-культурного феномену;

• релігієзнавство – наука про віру;

• логіка як наука про правила, форми та операції правильного мислення;

• етика – наука про мораль, і естетика як метатеорія мистецтва та наука про осягнення світу за законами краси.

Основними формами навчальної роботи в процесі вивчення курсу філософії є лекція, семінарське заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів.

Особлива роль при цьому відводиться семінарським заняттям, які покликані допомагати студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності. Найбільш раціональна система підготовки до семінару включає такі етапи:

• своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями, що виносяться на розгляд;

• встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу;

• ознайомлення з літературою, що рекомендується до теми семінарського заняття та підготовка конспектів першоджерел;

• перегляд власного конспекту лекцій з метою з’ясування того, які питання не були висвітлені викладачем;

• вивчення відповідної теми за підручниками;

• безпосередня підготовка до виступу на семінарі: складання плану, тез або конспекту виступу;

• визначення незрозумілих питань, які слід з’ясувати на індивідуальній консультації з викладачем або на семінарі;

• самоперевірка, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій теми (може здійснюватися декількома студентами як перехресне опитування).

Складання плану виступу на семінарському занятті допомагає навчитись самостійно виділяти головні проблеми, питання, на яких акцентовано увагу, розташовувати їх в логічній послідовності. За допомогою плану розкривається структура прочитаних першоджерел, їх основні думки та значення.

Тези є коротко сформульованими положеннями першоджерела (без детального викладу доказів або міркувань автора твору).

Конспект – це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень (цитат). Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці, а зміст глави – на одній-двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Основні ідеї, висновки зазвичай виділяють, підкреслюючи їх або беручи в рамку.

На семінарських заняттях викладач оцінює знання студентами основного змісту теми, вміння складати конспект, самостійно формулювати та висловлювати думки, орієнтуватись в актуальних культурологічних, етичних та естетичних проблемах.

Враховуючи особливості навчання за Болонською системою, студентам необхідно виділити достатню кількість годин для самостійної роботи, яка включає, крім ознайомлення з рекомендованою літературою, складання конспекту, вивчення поданих питань за підручником, ще й виконання проблемно-пошукових та тестових завдань. Такі завдання спрямовані на поглиблене осмислення основних проблем курсу, пробудження активності та самостійності мислення студентів. Тестові, а особливо проблемно-пошукові вправи, мають на меті ініціювати власні роздуми, міркування студентів, бажання самостійно продовжити освіту та знайти оригінальні шляхи розв’язання протиріч і вирішення ґрунтовних культурологічних проблем. Для виконання тестових та проблемно-пошукових завдань студенту необхідно користуватися не тільки підручниками, а й першоджерелами та додатковою літературою, що запропонована у даному методичному посібнику.

Індивідуальна робота повинна виконуватися студентом під керівництвом викладача. Форма звіту обирається за бажанням (написання та захист реферату, підготовка доповіді або статті у наукове видання, складання стислого конспекту та підготовка до співбесіди з викладачем тощо). На індивідуальних консультаціях викладач рекомендує відповідну літературу кожному студенту.

Навчально-тематичний план курсу «філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)»

№	Назва теми	Лекцій	Практ.	Всього
Модуль 1. Ф і л о с о ф і я
1	Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд	2	2	4
2	Основні етапи розвитку філософії. Типологія філософських систем	2	2	4
3	Особливості розвитку української філософської думки	2	2	4
4	Онтологія та гносеологія	2	2	4
5	Діалектика –філософське вчення про розвиток	2	2	4
6	Наука як соціальний інститут	2	2	4
7	Суспільство як система	2	2	4
8	Філософська антропологія. Мета і цінність людського життя	2	2	4
9	Глобальні проблеми сучасності. Процес глобалізації	2	2	4
Всього по модулю 1		18	18	36
Модуль 2. Р е л і г і є з н а в с т в о
10	Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій	2	2	4
11	Світові та регіональні релігії. Релігійні конфесії в Україні	2	2	4
Всього по модулю 2		4	4	8
Модуль 3. Л о г і к а
12	Логіка, її предмет, завдання та закони	2	2	4
13	Поняття та судження	2	2	4
14	Основи теорії аргументації	2	2	4
Всього по модулю 3		6	6	12
Модуль 4. Е т и к а т а е с т е т и к а
15	Етика як вчення про мораль	2	2	2
16	Етика спілкування та діяльності	2	2	4
17	Естетика – наука про прекрасне. Категорії естетики	2	2	4
18	Мистецтво, його види та функції	2	2	4
Всього по модулю 4 Всього		8 36	8 36	16 72

Підсумковий контроль - іспит

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ

М о д у л ь 1

Ф і л о с о ф і я

Лекція 1

Тема: Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Структура філософського знання. Функції філософії в суспільстві. Філософія в структурі світогляду. Співвідношення філософії з наукою та релігією. Історико-філософський процес. Основне питання філософії: різноманітність підходів.

Лекція 2

Тема: Основні етапи розвитку філософії.

Типологія філософських систем

Східний та західний способи філософування. Філософія Давнього світу. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика. Філософія епохи Відродження, Нового часу і Просвітництва. Класична і некласична філософія. Провідні напрямки сучасної філософії: позитивізм, герменевтика, прагматизм, екзистенціалізм, персоналізм.

Лекція 3

Тема: Особливості розвитку української філософської думки

Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Філософська культура Давньої Русі. Філософія українського бароко. Григорій Сковорода – видатний український мислитель. Вчення Сковороди про світ, людину, пізнання. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, С.Гогоцький, Потебня. Філософія національної ідеї. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.

Лекція 4

Тема: Онтологія та гносеологія

Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення. Матерія та її властивості. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення. Мова як опредметнена свідомість. Філософське вчення про пізнання. Пізнання як творчість. Емпіричне та раціональне пізнання. Інтуїція. Абсолютна та відносна істина, критерії істини. Знання та його класифікація.

Лекція 5

Тема: Діалектика – філософське вчення про розвиток

Поняття «метафізика» та «діалектика». Етапи розвитку діалектичного вчення. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення. Принципи діалектики. Категорії діалектики: сутність і явище, причина та наслідки, необхідність та випадковість, зміст та форма, система та елемент.

Лекція 6

Тема: Наука як соціальний інститут

Поняття «наука» та «наукова картина світу». Особливості наукового пізнання. Методи наукового пізнання: спеціальні, загальнонаукові та універсальні. Класифікація наук. Структура наукового знання. Наукове передбачення та його межі. Цінність науки та її значення у житті сучасної людини та суспільства.

Лекція 7

Тема: Суспільство як система

Суспільство як предмет соціальної філософії. Історія формування філософського розуміння суспільства. Суспільство як система і процес. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична. Структура та функції сфер суспільства. Поняття суспільно-історичного процесу. Прогрес та його критерії.

Лекція 8

Тема: Філософська антропологія.

Мета і цінність людського життя

Філософська антропологія як розділ філософського знання. Людина як основний предмет філософської антропології. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми. Людина в сучасному філософському дискурсі. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.

Лекція 9

Тема: Глобальні проблеми людства

Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства». Класифікація глобальних проблем (збереження миру, екологічні, демографічні та ін.). Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем. Глобалізаційні процеси в сучасному світі. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми. Міжкультурна комунікація. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ століття.

М о д у л ь 2

Р е л і г і є з н а в с т в о