Лекція 10 Тема: Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій

Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації. Соціальні функції релігії. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства. Історичний розвиток релігієзнавства. Основні теорії походження релігії. Характеристика первісних вірувань.

Лекція 11

Тема: Світові та регіональні релігії.

Релігійні конфесії в Україні

Особливості національних та світових релігій. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього Єгипту та Давньої Греції, релігія давніх слов’ян. Буддизм – найдавніша світова релігія. Християнство: виникнення та еволюція. Іслам як світова релігія.

М о д у л ь 3

Л о г і к а

Лекція 12

Тема: Логіка, її предмет, завдання та закони

Історія виникнення, предмет та завдання логіки. Класична та математична логіка. Поняття логічного закону. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави. Аналіз і синтез, індуктивні та дедуктивні умовиводи.

Лекція 13

Тема: Поняття та судження

Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять. Сумісні та несумісні поняття. Відношення між об’ємами поняттями. Логічні операції з поняттями. Судження як форма мислення. Класифікація простих суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність. Правила істинності складних суджень. «Логічний квадрат».

Лекція 14

Тема: Основи теорії аргументації

Доведення (доказ) як процес мислення. Логічний зміст, правила і помилки при доведенні. Теза та аргумент у доведенні. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації. Спростування. Суперечка як форма позалогічної аргументації. Види і структура суперечки. Умови проведення суперечки. Запитання і відповіді як логічні форми.

М о д у л ь 4

Е т и к а т а е с т е т и к а

Лекція 15

Тема: Етика як вчення про мораль

Виникнення етики, її філософський характер, предмет та завдання. Проблема походження та природи моралі. Мораль в системі соціальних відносин. Основні етичні вчення: етичний раціоналізм Сократа; гедоністична етика Епікура; християнська етика; етика Нового часу та Просвітництва; німецька класична та марксистська етика; сучасні етичні вчення.

Поняття і структура моральної свідомості. Моральні норми і принципи, мотиви і ціннісні орієнтації. Моральна самосвідомість.

Лекція 16 Тема: Етика спілкування та діяльності

Вчинок – першоелемент моральної діяльності. Проблема співвідношення цілей та засобів, мотивів та результатів дій. Спілкування як царина людської моральності. Моральні виміри спілкування. Способи осмислення людського життя.

Універсальність та спільнотність у системі етичних пріоритетів. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське та національне в моралі. Мораль та соціальна диференціація суспільства. Проблема прогресу у галузі моралі.

Лекція 17

Тема: Естетика – наука про прекрасне. Категорії естетики

Поняття «естетика». Становлення перших естетичних уявлень. Естетика як самостійна наука. Об’єкт, предмет та завдання естетики. Класична та посткласична естетика. Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Структура естетичного знання. Основні категорії естетики: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, героїчне, низьке, трагічне, комічне.

Лекція 18

Тема: Мистецтво, його види та функції

Естетична свідомість та її основні форми. Специфіка та види естетичної діяльності. Сутність, природа та соціальні функції мистецтва. Типології історичного розвитку мистецтва. Види мистецтва. Художній образ, знаки і символи в мистецтві. Художній твір як форма і спосіб соціального буття мистецтва. Поняття та шляхи естетичного виховання спеціалістів негуманітарного профілю.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

М о д у л ь 1. Ф і л о с о ф і я

Семінар 1

Тема: Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

План

1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.

2. Структура філософського знання.

3. Функції філософії в суспільстві.

4. Світогляд. Філософія в структурі світогляду.

5. Співвідношення філософії з наукою та релігією.

6. Основне питання філософії: різноманітність підходів.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Значення вивчення філософії для студентів негуманітарного профілю.

2. Чи потрібно вивчати філософію кожній людині?

Основні терміни та поняття: аксіологія, антропологія, гносеологія, етика, естетика, ідеалізм, історія філософії, логіка, матеріалізм, онтологія, світогляд, соціальна філософія, філософія, філософія історії, філософування.

Семінар 2

Тема: Основні етапи розвитку філософії. Типологія філософських систем

План

1. Східний та західний способи філософування.

2. Давньокитайська філософія: даосизм та конфуціанство.

3. Антична філософія: рання, класична (Сократ, Платон, Аристотель) та філософія епохи еллінізму.

4. Філософія середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва: основна проблематика.

5. Німецька класична та некласична філософія.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Філософія ХХ століття: позитивізм, герменевтика, структуралізм.

2. Екзистенційна філософія.

Основні терміни та поняття: антропоцентризм, атомісти, герменевтика, гуманізм, дао, даосизм, екзистенція, елеати, епікурейці, конфуціанство, космоцентризм, міфологія, мікрокосм, макрокосм, патристика, персоналізм, позитивізм, релятивізм, софісти, стоїки, структуралізм, схоластика.

Семінар 3