7.4. Змій-звабник молодих дівчат.

Популярний персонаж української демонології та фольклору, в якому злилися язичницькі, християнські та середньовічні фантастичні мотиви. Змію завжди було притаманне вороже ставлення до людей (зваблює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює оселі тощо). Як представник нечистої сили, змій може перевтілюватися: вдарившись об землю, він прибирає вигляд молодого привабливого хлопця. Звичайно він нагадує куль соломи, з якого сипляться іскри. Проте можевиглядати і як людина, тільки з кількома головами. Має він і крила, які знімає, йдучи до людей.Заманюючи дівчат, змій підкидає на дорогу шовковий одяг, перстень чи запаску (вид жіночого одягу типу спідниці). Яка з дівчат підніме якусь річ і принесе додому, до тієї і піде він ніччю у вигляді молодої людини.Щоб позбавитися від змія, слід віднести знайдену річ назад. Полює змій і за людськими душами, підбиває людей записати їх йому за викуп.

7.5. Польовик-господар полів.

Польовик, господар полів, степів і луків. Може приймати різний вигляд і вводити людей в оману. Представлявся Польовик переважно в образі чоловіка з численними звіриними ознаками (шерсть, хвіст, великі кігті, маленькі ріжки, крила, телячі вуха і великі зуби). Польовикам приписувалися і позитивні риси: зокрема його вважали охоронцем польових меж.

7.6. Ліовик- пастух від звіра.

Міфологічний образ, який уособлював небезпеку, що підстерігає людину в лісі. Найчастіше описується як старий кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу свідчить і прагнення роздобути душі мисливців, які відрікаються від Бога, щоб дістати у винагороду різну дичину. Лісовик спокушав жінок, збивав людей з дороги, завдавав багато іншої шкоди.Одночасно існували версії, згідно з якими лісовик був "пастухом від звіра", тобто охороняв звірів від хижаків, мисливців та інших небезпек. Вважалося, що Лісовик міг бути не лише чоловічої, а й жіночої статі. Лісові люди вели своє господарство, створювали сім'ю і жили, як звичайні люди, хоча й булисхожі на вовчиць, ведмедиць....

[ДОДАТОК 10 « Лісовик»

ДОДАТОК 11 Уривок з драми Лесі Українки « Лісова Пісня» ]

7.7. Чугайстер-зачаклований чоловік.

Фантастичний образ української демонології. Виступає у досить невизначених обрисах: іноді як високий чоловік, одягнений у біле, іноді як покритий довгим волоссям. виглядає як людина, проте висока, як смерека, в білім одязі. Шкіра його, подібно до тварин, вкрита буйним волоссям. За народними повір’ями до людей чугайстер відноситься приязно, розмовляє з ними, гріється біля вогню. Людині чугайстер шкоди ніколи не заподіє, інколи навіть обороняє її від зла. Проте часом може чемно запросити до танцю, а, відтанцювавши своє, відпускає.

Вважається, що чугайстер- це заклятий чоловік: він ходить лісами, блукаючи, ніхто його не вб’є, не з’їсть, бо так йому "пороблено". Зарившись у листі, чугайстер чатує на мавку, а коли впіймає її, то вбиває та їсть. Якщо люди розкладуть у лісі багаття, то чугайстер приходить до них, і смажить зловлену нявку на рожні. Іншим слов’янамчугайстер невідомий.

Поведінкою нагадує лісовика.