3. Структура навчального курсу та його викладу.

Але Захід не є чимось однорідним, тому матеріал курсу узагальнено у вигляді одинадцяти тем:

• Тема 1. Загальна країнознавча характеристика і особливості цивілізаційного розвитку Європи і Північної Америки.

• Тема 2. Англосаксонські парламентські демократії: Велика Британія‚ Ірландія та Канада.

• Тема 3. Президентська республіка англосаксонського типу: США.

• Тема 4. Європейський федералізм: Федеративна Республіка Німеччина‚ Австрія‚ Швейцарія.

• Тема 5. Європейський унітаризм: Французька Республіка.

• Тема 6. Особливості суспільного розвитку країн Півдня Європи: Італія‚ Іспанія‚ Португалія.

• Тема 7. Монархії малих країн Західної Європи (Андорра‚ Бельгія‚ Ватикан‚ Ліхтенштейн‚ Люксембург‚ Монако‚ Нідерланди).

• Тема 8. Країни Північної Європи.

• Тема 9. Народи Балкан на шляху до формування національних держав;

• Тема 10. Перехід від тоталітаризму до демократії: країни Центрально–Східної Європи.

• Тема 11. Інтеграційні процеси у Європі та Північній Америці.

Така побудова дозволить студентам не лише ознайомитись з країнознавчими характеристиками відповідних країн, але й з географією, історією, культурою, процесами етногенезу в регіоні в цілому.

4. Загальний огляд джерел та літератури з країнознавства Європи й Північної Америки.

Навчальну літературу, запропоновану до уваги студентів можна розділити на основну і додаткову. Опрацювання лише основної літератури забезпечує загальні знання з проблематики курсу, необхідні для отримання позитивної оцінки. Студенти, які прагнуть отримати високу позитивну оцінку мають опрацювати не лише основну, але й хоча б частину додаткової літератури.

Особливістю курсу країнознавства як синтетичної наукової дисципліни, яка синтезує досягнення багатьох наук, є відсутність одного чи кількох підручників, з яких студент міг би отримати повну інформацію, достатню для складення навчальної дисципліни з позитивною оцінкою. Тому основна література включає в себе окрім загальнотеоретичних праць з країнознавства [] підручники та навчальні посібники з географії [], історії [], культури [] та економіки [] країн Європи та Північної Америки.

Те саме стосується і додаткової літератури. До її переліку потрапили як значні за обсягом видання [], опрацювати які в повному об’ємі студент просто не встигне у ліміт часу, відведений на вивчення курсу, так і матеріали, що висвітлюють лише окремі аспекти життя країн Європи та Америки [].

Серед них слід особливо рекомендувати узагальнюючу працю з європейської історії британського вченого Н.Дейвіса „Європа: Історія”[] та фундаментальне дослідження з історії США [], зроблене у 80-ті роки минулого століття фахівцями Інституту США і Канади у Москві. Окрім того заслуговують на згадку праці З.Бжезинського [], Д. та Я. Дербишайрів [], Ж.Б.Дюрозеля [], А.Камінського[], Г.Кіссинджера [], К.М.Тищенка [], А.Тойнбі [], підручники та посібники С.Б.Лаврова та Н.В.Каледина [], Н.С.Мироненка [], Т.Г.Морозової [], Ю.В.Павленка [], И.А.Родионової [], В.М.Юрківського [].

Завдяки якісно виконаним схемам легко зорієнтуватися у політичних та адміністративних системах зарубіжних країн допоможе посібник В.В.Лісничого [].

Важливим в ході вивчення курсу є постійне використання довідкових видань. Серед них слід особливо рекомендувати підготовлену колективом Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Українську дипломатичну енциклопедію”, довідники під редакцією І.І.Дахна [], Г.Кіндера та В.Хільгемана [], Н.Г.Сиротенка та В.А.Менделеєва [], А.Я.Сухарева [], А.Х.Саидова [], М.Поповича [], В.М.Шаповала [], В.М.Юрківського [].

Інтерес являють також Довідники „Страны мира”, що регулярно видаються видавництвом „Республіка” у Москві. З альтернативною інформацією можна ознайомитися у довіднику з такою ж самою назвою, що створений та регулярно оновлюється ЦРУ США. Його англомовну версію можна знайти на відповідному сайті в Інтернеті, а російський переклад періодично публікується видавництвом „У-Фактория” з Єкатеринбургу.

Кращому розумінню політичних процесів у регіоні сприятиме ознайомлення з рядом документів, зокрема, з Статутом та конвенціями Ради Європи, Договором про ЄС, Північноатлантичним договором, Гельсінським Заключним Актом, Паризькою Хартією для нової Європи та іншими документами ОБСЄ.