19. Файлові системи та їх функції. Навести приклади.

Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої. Cтворення файлової системи відбувається в процесі форматування. В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:

ієрархічні файлові системи - дозволяють розміщувати файли в каталоги; пласкі файлові системи - не використовують каталогів; кластерні файлові системи - дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини; мережеві файлові системи - забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі; розподілені файлові системи - забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі. За призначенням файлові системи можна класифікувати на наступні категорії: для носіїв з довільним доступом (наприклад, твердий диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS; для носіїв з послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC; для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF. Віртуальні файлові системи: AEFS і ін. Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.

20. Поняття файла.

Файл – це логічно пов’язана сукупність даних, що має власне ім’я і певний обсяг. Ім’я файлу складається із двох частин – власне імені та його розширення, що відокремлені крапкою. Ім’я може мати довжину до 255 символів. В іменах файлів можна вживати як великі, так і малі літери, символи крім: *, : , ; , ? , \ , / , | , < , >

При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок розділяються символом « \ ». Останній записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла. Повне ім'я файла задається такими елементами: • ім'ям дисковода; • маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої); • ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці). Повне ім'я файла має такий формат: [дисковод:] [\шлях\] ім'я файла. Атрибут файла (англ. file attribute) — метадані що описують файл. Повний набір атрибутів залежить від конкретної файлової системи, найчастіші: розмір, дата створення, права доступу, «виконуваний».

21. Класифікація операційних систем. Основні функції і складові операційні системи пк. Навести приклади.

ОС – це пакет програм, що забезпечують взаємодію всіх апаратних засобів комп’ютера, взаємодію програмних засобів, взаємодію апаратно –програмних засобів та взаємодію комп’ютера і користувача. Основна функція всіх ОС— посередницька. Вона полягає у забезпеченні декількох видів інтерфейсу: • інтерфейсу між користувачем і програмно-апаратними засобами комп'ютера (інтерфейс користувача); • інтерфейсу між програмним і апаратним забезпеченням (апаратно-програм­ний інтерфейс); • інтерфейсу між різними видами програмного забезпечення (програмний ін­терфейс). Навіть для однієї апаратної платформи, наприклад IBM PC, існує декілька операційних систем. Різниця між ними може бути внутрішньою і зовнішньою. Внутрішні різниці характеризуються методами реалізації основних функцій. Зов­нішні різниці визначаються наявністю і доступністю застосувань даної системи необхідних для задоволення вимог на конкретному робочому місці. Всі операційні системи спроможні забезпечувати як пакетний, так і діалоговий режими роботи з користувачем. У пакетному режимі операційна система автоматично виконує задану послідовність команд. Операційна система має такі складові: систему команд, що забезпечує взаємодію комп’ютера з користувачем; файлову систему, що обслуговує роботу із зовнішньою пам’яттю; систему драйверів - програм, що відповідають за роботу внутрішніх та зовнішніх пристроїв комп’ютера.

Операційні системи класифікують за такими ознаками: -за кількістю користувачів, які одночасно можуть працювати з ОС (існують однокористувацькі і багатокористувацькі ОС); за кількістю задач, які можуть одночасно розв’язуватись під управлінням даної ОС (існують однозадачні і багатозадачні ОС); за інтерфейсом користувача (існують ОС з інтерфейсом діалог командного рядка і з інтерфейсом діалог через графічні об’єкти); за кількістю розрядів адресної шини (існують 16, 32, 64 та 128 розрядні ОС); за об’ємом ресурсів, які споживає ОС (який мінімальний об’єм оперативної пам’яті їй необхідний, який тип мікропроцесора використовує тощо). Найпоширеніші ОС персональних комп’ютерів: MS DOS (фірми Microsoft); Windows 98, Windows NT, Windows 2000, Windows XP, Vista ( фірми Microsoft); Unix ( фірми AT&T); Linux (перша версія - розробка Лінуса Торвалдса); OS/2 ( фірми IBM); MacOS ( фірми Apple Corporation). Всі зазначені вище операційні системи є дисковими операційними системами. Вони зберігаються на магнітному носії у зовнішній пам’яті комп’ютера і автоматично завантажується після завантаження BIOS-а.