6. Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.

Кодифікація мови - уніфікація, упорядкування, відкидання всього чужого для літературної мови і прийняття всього, що її збагачує.

Засобами кодифікації мови є словники, довідники з мови, підручники для середньої та вищої школи, наукові лінгвістичні дослідження, що встановлюють норму, твори (художні, наукові, публіцистичні), взірці мовлення людей, які досконало володіють українською мовою і мають високий соціокультурний авторитет.

Оскільки мова є засобом вираження думки, пізнання та діяльності, то правильного професійного спілкування людина навчається все своє життя.

Знання професійної лексики підвищує ефективність праці, допомагає досягти кращих результатів на виробництві, орієнтуватись у складній професійній ситуації та спілкуватися з представниками своєї професії.

7. Функціональна диференціація сучасної українськой мови.

Сучасна українська літературна мова поєднує системи писемного і усного літературного мовлення. Функціональна розгалуженість мови породжує стилі літературної мови.

Стиль (від лат. stylus) - це система мовних елементів, способів відбору і уживання їх, об'єднаних певним функціональним призначенням.

Стилі сучасної українськой мови: розмовний, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній. Також окремо іноді виділяють конфесійний стиль, епістолярний та уснорозмовний (риторика).

8. Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.

Офіційно-діловий стиль - це функціональний стиль літературної мови, який обслуговує сферу ділових стосунків (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових, виробничо-економічних, дипломатичних стосунків в офіційному спілкуванні.

Офіційно-ділові папери (протокол, акт, заява, закон, указ, договір, комюніке, нота) відзначаються чітким і лаконічним викладом змісту, дотриманням логічних законів, стандартизацією.

Лексичні засоби офіційно-ділового стилю обмежені, щоб уникнути неконкретності міркування. У синтаксичному оформленні тексту ділових паперів поширені інфінітивні конструкції, складні речення із підрядними реченнями умови, причини, наслідку.

офіційно-діловий стиль висовує суворі вимоги до лексики:

• широке, тематично зумовлене використання термінології (юридичної, економічної, термінів діловодства);

• широке використання скорочених слів;

• відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічної лексики;

• відсутність фразеологізмів;

• недоречність вживання "високих" та емоційно-забарвлених слів;

• обмеженість вживання іншомовних слів;

• вживання обмежених лексичних зв'язків (службовий лист складається, а не пишеться; догана оголошується);

• мінімальне використання вигуків, часток, слів з суфіксами суб'єктивної оцінки.

Морфологічні особливості офіційно-ділового стилю мови:

• вживання віддієслівних іменників;

• вживання іменників чоловічого роду при позначенні посади, професії;

• переважне вживання відносних прикметників;

• ступінь більшого чи меншого вияву якості передається переважно аналітичною формою (більш високий);

• кількісні числівники без вказівки на одиницю виміру відтворюються словами, а якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (7 годин);

• широке вживання дробових числівників;

• вживання займенника першої особи однини та множини обмежене;

• найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу у першій або третій особі множини та однини (ми вимагаємо, дирекція звертається);

• широке вживання дієприкметників і дієприслівників;

• мінімальне вживання прислівників;

• відсутність вигуків.

Синтаксис офіційно-ділового стилю мови характеризується такими особливостями:

• вимога дотримання прямого порядку слів;

• переважне використання розповідних речень, питальні та окличні речення зустрічаються досить рідко;

• активне вживання безособових речень (звертаємо Вашу увагу...);

• активне вживання пасивних конструкцій (комісією встановлено...);

• використання речень з однорідними членами;

• переважне вживання складнопідрядних речень;

• переважне вживання інфінітивних конструкцій;

• вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів;

• переважне вживання непрямої мови.

Лише в офіційно-діловому стилі допустимі мовні кліше, стереотипні конструкції, як-от: з метою; у зв'язку з тим, що (через те, що); з огляду на те, що; зважаючи на те, що; зважаючи на викладене вище; відповідно до; в порядку...; згідно з; по лінії; оскільки... то; або усталені словосполучення: прошу дозволити; взяти до уваги; довести до відома; взяти за основу; взяти зобов'язання; таким чином; ми, що нижче підписались тощо.