- •Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •27. Нейролінгвістичне програмування, або скорочено
- •28. Психолінгвістика
- •30. Зако́н «Про мо́ви в Украї́нській рср»
- •31. Ку про мови в Україні
- •Україна
- •32. Держ.Мова та її ф-ції
- •34. Синтаксичні стректури в проф.. Мовленні
- •35. Порядок слів у реченні
- •36. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні
- •39. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
- •40. Правила складання та оформлення документів
- •41. Класифікації документів
- •43. Оформлення сторінки
- •46.Види службових листів
- •49. Телегра́ма
- •50. Оголошення
- •51. Витяг з протоколу
- •52. Управлінська документація
- •54 .Статут
- •Класифікація
- •Положення про підприємство чи установу ] Реквізити
- •56. Види договорів
32. Держ.Мова та її ф-ції
Мова - явище соціальне (суспільне). Вона виникає, щоб задовільнити потреби людського суспільства, є однією з найважливіших ознак суспільства і поза ним існувати не може. У людському суспільстві мова виконує цілу низку функцій, найголовнішими серед яких є такі: 1. Комунікативна функція. Жодне суспільство, на якому б рівні воно не знаходилося, не може існувати без мови - головного засобу спілкування. Цей найуніверсальніший засіб спілкування не здатні замінити всі інші - найсучасніші й найдосконаліші - навіть разом узяті. Функція комунікації, спілкування є надзвичайно важливою не тільки для суспільства, а й для самої мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою і в історії людських мов дуже мало прикладів повернення мов до життя; народ, який втрачає свою мову, поступово зникає. 2. Експресивна функція. Спілкування - це і соціальний процес, і міжособистісний. За Еммануїлом Кантом, "людина спілкується з собі подібними, тому що так більше почуває себе людиною". Без сумніву, кожна людина - цілий неповторний світ, сфокусований у її свідомості, інтелекті, в емоціях і волі. Але цей світ прихований від інших людей, і тільки мова робить його доступним. "Заговори - і я тебе побачу", - стверджували ще античні мудреці. Таким чином, завдяки експресивній функції мови кожен постає перед людьми як особистість, має змогу репрезентувати свій внутрішній світ. 3. Гносеологічна функція. Мова - могутній засіб пізнання. Людина ніколи не пізнає світ "з нуля" - вона користується не лише індивідуальним досвідом, а й суспільним, який закодовано в мові. 4. Мислетворча функція. Мова - це засіб формування, оформлення й існування думки. Як зазначав Ортега-і-Гассет, "ми не лише говоримо якоюсь мовою, ми думаємо, ковзаючи вже прокладеною колією, на яку ставить нас мовна доля". Отже, найкращим засобом вираження думки є рідна мова. 5. Ідентифікаційна функція. Мова є засобом ідентифікації, ототожнення особи в межах певної людської спільноти, засобом об'єднання людей у народ, націю, засобом консолідації населення в державі. Цю функцію мови іноді називають державотворчою. Серед функцій мови слід назвати також естетичну (мова як засіб створення культурних цінностей), номінативну (мова як засіб називання), магічно-містичну (мова як засіб звернення до вищих сил) тощо.
33. ф-ції мови у с-стві
У визначенні функцій мови єдності немає. У працях з мовознавства спостерігаємо єдність у таких функціях: інформаційна, комунікативна, емотивна, когнітивна.
-
Інформаційна функція полягає в тому, що мова є засобом пізнання, збирання й оформлення всіх тих знань, які накопичені людьми в процесі їх свідомої діяльності. Різновидами цієї функції є функція збереження інформації, контактна функція, функція оформлення культурних цінностей.
-
Комунікативна функція реалізується у спілкуванні, розмовах, діалогах, полеміці. Вона створює суспільство як соціум. Комунікативна функція може виступати як самовираження особистості.
-
Емотивна функція охоплює величезний діапазон у мовленнєвій поведінці людини. Ця функція мови реалізується в художній літературі, ораторському мистецтві, у дискусійному мовленні — суперечці, полеміці, пісні, опері тощо.
-
Когнітивна функція. Це і спогади, роздуми у хвилини відпочинку, підготовка до усних висловлювань і формування письмового тексту, творча діяльність та ін.
У працях окремих авторів виділяються також:
-
функція впливу на інших людей (прохання, спонукання, наказ, переконання) (В. В. Виноградов). Різновидом цієї функції є агітаційна.
-
Психологи виділяють регулятивну функцію мови й мовлення, що спостерігається у зовнішньому й внутрішньому мовленні. Ця функція виконує роль плану поведінки, вчинків суб'єкта: текстовий чи мисленнєвий проект майбутніх дій його; проект моральних стосунків тощо; технічні проекти, будівельні проекти і под.
В останні десятиріччя збільшилася увага дослідників до пізнавальної, когнітивної, функції мови й мовлення. Виконуючи цю функцію, мова самозбагачується.
Функціональний підхід до мови сприяв становленню теорії мовлення, він породив функціональну стилістику, функціональну граматику тощо.