Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ukr_mova_shpora_na1.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
122.29 Кб
Скачать
  1. Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.

Мета курсу – сформувати національно – мовну особистість, ознайомити

студентів з нормами сучасної української мови в професійному

спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення

професійних документів; навчити їх професійної мови, збагатити словник

термінологічною, фаховою лексикою, підвищити загально мовний рівень

майбутніх фахівців, формувати практичні навички ділового усного і

писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності.

Предметом вивчення практичного курсу “Українська мова за

професійним спрямуванням” є мова фахової галузі. Тому звертається

багато уваги при вивченні усіх тем засвоєнню стереотипів комунікацій

певного фаху. Робота над культурою мови студентів проводиться з

урахуванням двох аспектів : підвищення загально мовної культури

майбутніх спеціалістів і їх фахової мовної культури.

  1. Мова як засіб професійного спілкування.

Знати мову професії — означає вільно володіти лексикою свого фаху, доцільно нею користуватися.

Мовні знання розцінюють як компоненти професійної підготовки. В одних професіях, особливо у сфері техніки, мова є головним засобом найменування приладів та предметів, в інших, переважно в гуманітарних наукових закладах, — засобом наукової, освітньої чи виховної роботи.

Оскільки мова є засобом вираження думки, пізнання та діяльності, то правильного професійного спілкування людина навчається все своє життя.

Знання професійної лексики (особливо у сфері техніки) підвищує ефективність праці, допомагає досягти кращих результатів на виробництві, орієнтуватись у складній професійній ситуації та спілкуватися з представниками своєї професії.

  1. Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.

Мовна норма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головна ознака мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.

Типи:

  1. орфоепічні норми (вимова); Наприклад: (молод'ба)

  2. акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос); Наприклад: вихо!дити- ви!ходити

  3. лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);

  4. словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);

  5. морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);

  6. синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);

  7. стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);

  8. орфографічні норми (написання слів);

  9. пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).

Форми сучасної української літературної мови.

  1. Усна ( внутріішній молоноло, монолог, діалог, полілог тощо)

  2. Писемна.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]