- •Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •27. Нейролінгвістичне програмування, або скорочено
- •28. Психолінгвістика
- •30. Зако́н «Про мо́ви в Украї́нській рср»
- •31. Ку про мови в Україні
- •Україна
- •32. Держ.Мова та її ф-ції
- •34. Синтаксичні стректури в проф.. Мовленні
- •35. Порядок слів у реченні
- •36. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні
- •39. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
- •40. Правила складання та оформлення документів
- •41. Класифікації документів
- •43. Оформлення сторінки
- •46.Види службових листів
- •49. Телегра́ма
- •50. Оголошення
- •51. Витяг з протоколу
- •52. Управлінська документація
- •54 .Статут
- •Класифікація
- •Положення про підприємство чи установу ] Реквізити
- •56. Види договорів
46.Види службових листів
Інформаційні листи – це службові листи, в яких адресант інформує
адресата про якісь факти чи заходи. Як правило, адресат пропонує свої
вироби чи послуги. Інформація, наведена в такому листі, повинна бути
якомога ширшою.
Рекламні листи – це різновид інформаційних листів. Вони містять
детальний опис товарів чи послуг і надсилаються конкретним адресатам,
щоб спонукати їх скористатися запропонованим. Незважаючи на те, що
рекламні листи оформляють на фірмових бланках, поштову адресу, номери телефонів, розрахункових рахунків зазначають також у тексті.
Листи-запрошення – це такі службові листи, в яких адресатові пропонують
взяти участь у якихось заходах. Листи-запрошення адресують конкретним
особам, підприємствам, установам, організаціям. Починати ці слова можна
з таких зворотів: “Просимо взяти участь у...”, Запрошуємо...” та ін.
Далі розкривають характер заходів, умови участі в них, зазначають строки
їх проведення.
Супровідні листи – це такі службові листи, в яких адресата інформують
про направлення йому документів, що додаються до листа. Супровідні листи
складають, коли потрібно доповнити чи роз’яснити основні документи.
Супровідні листи слід починати словами: “Надсилаємо...”,
“Направляємо...”. У текстах повинні зазначатися заголовки, індекси і
дати документів, що направляються.
Листи-повідомлення – це такі службові листи, в яких повідомляється про
щось чи стверджується якийсь факт. Їх направляють конкретному
адресатові.
Листи-підтвердження – це службові листи, в яких підтверджується той або
інший факт, наприклад одержання переказів, вантажів, цінних паперів
тощо. Текст таких листів починається словами, утвореними від дієслова
“підтверджувати”.
Листи-нагадування – це службові листи, в яких нагадується про наближення
чи закінчення терміну якихось завдань, проведення заходів і необхідність
внаслідок цього вжити відповідних заходів. Тексти таких листів можуть
складатися з одного-двох речень і починаються словами, утвореними від
дієслова “нагадувати”.
Гарантійні листи – це такі службові листи, в яких гарантується виконання
чогось, наприклад оплати за послуги чи товари тощо. Якщо гарантійний
лист містить відомості фінансового чи матеріального характеру, то,
незважаючи на те, що банківські реквізити адресанта є на фірмовому
бланкові, необхідно продублювати їх у тексті. Гарантійні листи
підписують керівник і головний бухгалтер підприємства.
Ініціативні листи – це такі службові листи, що спонукають адресата дати
відповідь адресантові. Залежно від викладеного в листі відповідь може
бути позитивна чи негативна. У разі негативної відповіді дається
обґрунтування.
Листи-відповіді – це такі службові листи, в яких дають відповідь на
ініціативні листи. Якщо в ініціативному листі викладено кілька питань,
то в листах-відповідях відповідають на кожне з них.
Ділове листування
Інформація в діловому спілкуванні повинна мати певні властивості. Вона має бути:
-
Офіційною по своєму характеру.
-
Адресною, оскільки управлінський документ завжди призначений конкретному одержувачеві, посадовцю, організації, групі організацій.
-
Актуальною, оскільки документ повинен містити саме ту інформацію, яка необхідна в даний момент часу.
-
Об'єктивною і достовірною.
-
Переконливою, аргументованою.
-
Повною і достатньою для прийняття управлінського рішення. Недостатність інформації може викликати необхідність додатково запрошувати інформацію, породжувати листування, приводити до невиправданих втрат часу і засобів.
Діловий стиль має сукупність специфічних ознак, які відрізняють його від інших стилів мови, - наукового, публіцистичного, розмовного, мови художньої літератури. Основними вимогами, які пред'являються до ділового стилю, є:
-
Стандартизація викладу.
-
Нейтральний тон викладу.
-
Точність і визначеність формулювань, однозначність і одноманітність формулювань.
-
Лаконічність, стислість викладу тексту.
-
Використання мовних формул.
-
Використання термінів.
-
Застосування лексичних і графічних скорочень.
-
Переважання пасивних конструкцій над дійсними.
-
Вживання словосполучень з віддієслівним іменником.
-
Використання конструкцій з послідовним підпорядкуванням слів в родовому і орудному відмінку.
-
Переважання простих поширених пропозицій.
2. Другою особливістю ділового листування є широке вживання мовних формул - стійких (шаблонних) оборотів, використовуваних в незмінному вигляді. Для мотивації тієї або іншої дії застосовуються наступні вирази:
-
«Повідомляємо, що в період з... по....»
-
«Повідомляємо, що за станом на....»
-
«Направляємо Вам узгоджений....»
-
«Просимо Вас розглянути питання про...»
-
«Перевіркою встановлено, що.....»
-
«У зв'язку з відсутністю фінансової допомоги....»
-
«У зв'язку з складною економічною ситуацією....»
Мовні формули - це результат уніфікації мовних засобів, які використовуються в ситуаціях, що повторюються. До таких формул відносяться терміни. Термін - слово або словосполучення, якому приписано певне або спеціальне поняття. При використанні терміну необхідно стежити за тим, щоб він був зрозумілий адресатові. Якщо у автора листа виникає сумнів із цього приводу, то необхідно поступити таким чином:
-
Дати офіційне визначення терміну.
-
Розшифрувати значення терміну словами нейтральної лексики.
-
Прибрати термін або замінити його загальнозрозумілим словом або виразом.
Труднощі у використанні термінів пов'язані ще і з тим, що термінологія знаходиться в постійній зміні: міняється зміст тих, що вже існують понять, виникають нові, частина понять застаріває, і терміни, що позначають їх, виходять із вживання. При використанні багатозначних термінів (термінів-синонімів) слід враховувати, що в одному документі термін може вживатися тільки в одному з своїх значень. Наприклад, терміни «договір», «контракт», «угода» є термінами-синонімами, але вони розрізняються практикою свого застосування. 3. До особливостей ділового листа відносять також і застосування скорочень. Розрізняють два основні види скорочення слів:
-
Лексичні (абревіатури) - складноскорочені слова, утворені шляхом видалення частини складових їх букв з частин слів: СНД, ТОВ, МНС, АЕС, ГОСТ, ГУМ, головбух, зав., заст., спецназ.
-
Графічні - вживані на листі скорочені позначення слів: гр-н, тчк, ж-д, кв. м і ін.
У листах повинні вживатися тільки офіційно прийняті скорочення, позначення і терміни. Найменування установ, організацій і посад, звань, одиниць вимірювання, географічні назви та інші повинні точно відповідати офіційним назвам. 4. Використання конструкцій з послідовним підпорядкуванням слів в родовому або орудному відмінку - ще одна особливість ділового листа:
-
«Пропонуємо Вам варіанти рішень (чого?) реконструкції систем опалювання, вентиляції і санітарно-технічних установок житлових будинків і адміністративних будівель..»
-
«Повністю розділяємо необхідність (чого?) подальшого обговорення конкретних питань можливої співпраці...»
-
«Згідно штатному розкладу...»
Лист доцільно готувати по одному питанню. Якщо необхідно звернутися в організацію одночасно з декількох різнорідних питань, то рекомендується складати окремі листи по кожному з них. У тексті одного листа можна виражати прохання або інші питання, якщо вони на виконання будуть передані одній особі. Окрім традиційних мовних формул в діловому листуванні зустрічаються іноземні слова і словосполучення. Практично вони грають роль мовних формул. Частина з них добре знайома, частина поширена у меншій мірі. Слід мати на увазі, що використання іноземних слів віддає незначною старомодністю, але разом з тим залишає добре враження у того, хто знає ці слова партнера і дозволяє поставити в безвихідь стороннього читача.