54 .Статут

– кодифікований нормативно-правовий акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їх відносини з іншими організаціями та громадянами, права та обов'язки в певній сфері державного управління або господарської діяльності.

В Україні Статути банків, інших фінансових установ, компаній та промислових підприємств після їх затвердження підлягають обов’язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України.

Реквізити: Гриф затвердження вищою установою чи органом управління; назва виду документа (статут); заголовок; текст; відмітки про погодження та реєстрацію; дата. Для чіткості викладу та зручності читання текст статуту розбивають на статті (пункти), що групують у розділи (позначають римськими цифрами).

Поло́ження — кодифікований нормативно-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т.п.

Положення також для тимчасово створюваних комісій, груп, бюро, проектів і т.п. описує мету, структуру, взаємні обов'язки, групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Класифікація

За змістом розрізняють положення:

• про підприємства, організації, установи, фірми, заклади й т. д., їхні структурні підрозді­ли — комісії, бюро, групи тощо з регламентацією порядку їх утворення, структури, функцій, компетенції, обов'язків та організації роботи,

• що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин із конкретного питання;

• про організацію й проведення різних заходів — культурно- й спортивно-масових, конкурсів, оглядів тощо; структуру й зміст таких положень визначають установи, які є організаторами заходів.

За виготовленням положення бувають типові та індивідуальні.

• Типові положення розробляють вищі органи для системи підпри­ємств, організацій, установ, фірм.

• індивідуальні — створюються за вказівкою керівництва на підставі типових положень безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях, фірмах.

Проект положення підписує керівник структурного підрозділу, а затверджує керівник вищого рангу, якому безпосередньо підпорядковується даний підрозділ. На другому примірнику в разі потреби оформляють реквізити погодження й позначку про виконавця.

Положення про підприємство чи установу ] Реквізити

Положення може мати такі реквізити: Реквізити: герб, назва відомства, організації, структурного підрозділу; гриф затвердження, назва виду документа, положення; місце видання; дата; індекс; заголовок до тексту; текст; підпис; відмітка про погодження.

Текст звичайно складається з таких розділів: 1. Загальні положення. 2. Власність і кошти підприємства. 3. Виробничо-господарська діяльність. 4. Права та обов'язки підприємства або його підрозділів. 5. Структура управління. 6. Реорганізація і ліквідація установи, організація підприємства.

У першому розділі вказують цілі, що послужили підставою для створення підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв'язки з іншими організаціями, підрозділами і т.п.

У другому — вказуються основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизаційні відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників та службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпоряджання надлишками невикористаних обігових коштів.

В останніх розділах регламентується виробничо-господарська діяльність підприємства, визначаються завдання за якістю вироблюваної продукції.

У залежності від специфіки діяльності положення можуть відображати хід капітального будівництва, винахідництва і раціоналізації; стан матеріально-технічного забезпечення; трудовий режим; порядок розподілу житлової площі; організація соціального страхування; оплата кредитів та ін.

Інструкція — правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб. Реквізити: Назва виду документа (інструкція); гриф затвердження; заголовок (сюди іноді входить назва документа); дата; індекс; місце видання; текст; підпис; види погодження. Текст викладається у вказівно-наказовому стилі з формулюваннями типу «винний», «слід», «необхідно», «не дозволено». Текст документа має бути стислий, точний, зрозумілий, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше — у безособовій формі.

55 ПОЗОВНА ЗАЯВА

- документ, зовнішня форма вираження позову. Позовна заява подається до суду в письмовій формі. Реквізити позовної заяви: найменування суду, до якого подається позовна заява; найменування позивача, його місце проживання або, якщо позивачем є організація, її місце знаходження, а також найменування представника і його адреса, якщо заява подається представником; найменування відповідача, його місце проживання або, якщо відповідачем є організація, її місце знаходження; у чому полягає порушення або загроза порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача та його вимоги; обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують ці обставини; ціна позову, якщо він підлягає оцінці, а також розрахунок грошових сум, які підлягають стягненню або оспорюються; відомості про дотримання досудового порядку звернення до відповідача, якщо це встановлено законом або передбачено договором сторін; перелік доданих до позовної заяви документів. У заяві можуть бути зазначені номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти позивача, його представника, відповідача, інші відомості, що мають значення для розгляду та вирішення справи, а також викладено клопотання позивача. У позовній заяві, що пред'являються прокурором у захист інтересів держави, суб'єктів правовідносин України, або на захист прав, свобод і законних інтересів невизначеного кола осіб, повинно бути зазначено, в чому конкретно полягають їхні інтереси, яке право порушене, а також повинне міститися посилання на закон або інший нормативно-правовий акт, що передбачають способи захисту цих інтересів. У разі звернення прокурора із позовною заявою до суду на захист законних інтересів громадянина у заяві має міститися обґрунтування неможливості пред'явлення позову самим громадянином. Позовна заява підписується позивачем або його представником за наявності у нього повноважень на підписання заяви та пред'явлення його до суду.