64. Стратегія прориву на ринок: сутність, умови та приклади практичного застосування.

Вона використовується підприємством для виведення своїх товарів на нові ринки, створення там належного попиту. Такій політиці притаманні низькі початкові ціни, які в міру зростання попиту, популярності товарів, їх відповідної адаптації до нових ринків поступово можуть також підвищуватись. До такої політики вдаються тоді, коли на ринку, що освоюється підприємством, існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна поділити на сегменти, виокремлюючи ті з них, де еластичність попиту є високою, а споживачі не сприймають низької ціни як показник низької якості продукції.

Головна передумова використання такої політики полягає в наявності достатньо місткого ринку, необхідної кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів товарообороту, а за рахунок цього проходження підприємством точки беззбитковості, отримання ним прибутків.

Перевагами тут є наявність реальних можливостей проникнення на ринок за рахунок надання споживачам конкретних цінових вигід, створення підприємству конкурентного пріоритету. Проте в такій політиці є й недоліки — збитки, які мають місце у процесі впровадження продукту на ринок, і ризик не пройти точку беззбитковості.

65. Ціноутворюючі фактори в маркетингу та їх характеристика.

Зовнішні фактори:

• Співвідношення попиту і пропонування.

• Стан грошової сфери (купівельна спроможність, валютний курс).

• Сіспільна ціна виробництва (суспільні витрати виробництва, середній прибуток).

• Конкуренція (цінова, нецінова).

• Суспільно-державна політика регулювання цін(адміністративна та академічна).

• Монополістичне регулювання цін (пряме, непряме).

Внутрішні фактори:

• Якість і новиза продукту.

• Обсяг поставок.

• Взаємовідносини між продавцев та покупцем.

• Умови поставок.

• Кількість продавців і покупців.

66. Споживачі як ціноутворюючий фактор маркетингу: сутність та характеристика.

Це метод ціноутворення, при якому за основу визначення ціни береться ступінь готовності споживача купити даний товар за запропонованою ціною. Головним фактором встановлення ціни на основі даного методу являється сприйняття споживачем цінності продукту, а не витрати. Ціноутворення починається з виявлення потреб та оцінок співвідношення між ціною та цінністю продукту. Кожна ціна обумовлює різну величину попиту. Вимоги, обумовлені витратами та прибутком, визначають нижню межу ціни, її верхня межа залежить від споживчого сприйняття (яку ціну готов заплатити споживач). Для визначення відношення споживача до рівня цін проводять спеціальні маркетингові дослідження, починаючи з опиту споживачів та закінчуючи тестуванням ринку.

67. Конкуренти як ціноутворюючий фактор маркетингу: сутність та характеристика.

Метод ціноутворення, при якому за основу визначення ціни беруться ціни конкурентів та зважати на їх можливу реакцію на змінення ціни на ринку. Використовуються наступні підходи до ціноутворення:

1. виходячи з створившихся на ринку традицій ціноутворення;

2. слідування за цінами риночного лідера.

В першому випадку ціни визначаються за умови, що кожний продавець даного ринку встановлює ціни, поважаючі звичаї ціноутворення і рівень цін, який склався на ринку. В другому випадку виробник визначає свої ціни, виходячи з цін ринкового лідера. При цьому лідерство визначається такими важливими показниками, як найбільша доля ринку, якість продукту, його престижність та ін. Так як риночні позиції інших учасників ринку слабші від ринкового лідера, то ціни , ними встановлені, звичайно нижчі ніж у лідера.

Можна визначити 4 рівня конкуренції:

• Підприємство оцінює тих, хто пропонує подібний товар у тій же ціновій зоні.

• Підприємство поширює визначення конкурента на всіх продавців такого ж товару.

• Підприємство поширює визначення конкурента на всі фірми, що задовольняють одну і ту ж потребу.

Існує також 4 типи конкурентів: бажання-конкуренти, товарно-родові конкуренти, товарно-видові конкуренти, марки-конкуренти (пр.-велосипеди).