- •Історія кримінального права України.
- •Кримінальне право України, його предмет, завдання та система.
- •Джерела кримінального права України як галузі законодавства.
- •Поняття науки кримінального права та ї предмет.
- •Поняття загальної частини кримінального права України. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права України.
- •Загальна характеристика чинного законодавства України про кримінальну відповідальність (кримінального законодавства). Кримінальний кодекс України та його структура.
- •Поняття закону України про кримінальну відповідальність (кримінального закону) та його ознаки?
- •Кримінально-правові норми та їх структура.
- •Диспозиція і санкція кримінально-правової норми.
- •Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •Аналогія в кримінальному праві.
- •Чинність кримінального закону України в просторі. (частино)
- •Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •Місце вчинення злочину.
- •Принцип громадянства як принцип чинності кримінального закону України в просторі.
- •Чинність кримінального закону України в часі.
- •Порядок прийняття та набуття чинності кримінальним законом України.
- •Втрата та призупинення чинності кримінального закону України.
- •Зворотня сила кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину в кримінальному праві України.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів.
- •Склад злочину, його елементи та ознаки.
- •Співвідношення понять «склад злочину» і «злочин».
- •Як же співвідносяться поняття «злочин» та «склад злочину»?
- •Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину.
- •Види складів злочину.
- •Об’єкт злочину та його види.
- •Родовий об’єкт злочину і його значення.
- •Безпосередній об’єкт злочину та його значення.
- •Види безпосередніх об’єктів злочину.
- •Предмет злочину і потерпілий від злочину та їх місце в структурі складу злочину.
- •Об’єктивна сторона злочину та її ознаки.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Суспільно небезпечні наслідки та їх види.
- •Причинний зв’язок між діяннями та суспільно небезпечним наслідком.
- •Місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя вчинення злочину.
- •Види одиничних злочинів: прості, триваючі, продовжувані і складні злочини.
- •Суб’єкт злочину та його ознаки.
- •Неосудність та її критерії.
- •Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Спеціальний суб’єкт злочину та його ознаки.
- •Обмежена осудність в кримінальному праві України.
- •Суб’эктивна сторона злочину та її ознаки.
- •Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Мета і мотив як ознаки суб’єективної сторони злочину.
- •Необережність та її види.
- •Змішана (подвійна) форма вини в кримінальному праві.
- •Казус в кримінальному праві.
- •Поняття та види помилок в кримінальному праві.
- •Юридична помилка та її види.
- •Фактична помилка та її види.
- •54. Кримінальна відповідальність та ії ознаки
- •55. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •56. Обставини, що виключають злочинність діяння в кримінальному праві України
- •57. Необхідна оборона та умови її правомірності
- •58. Уявна оборона та її кримінально-правові наслідки
- •59. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •60. Крайня необхідність
- •61. Фізичний або психічний примус
- •62. Виконання наказу або розпорядження
- •63. Діяння, пов’язане з ризиком
- •64. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної організованої групи або злочинної організації
- •65. Стадії вчинення злочину
- •66. Готування до злочину
- •67. Замах на злочин та його види
- •68. Поняття закінченого злочину
- •69. Добровільна відмова від вчинення злочину та його відмінність від дійового каяття
- •70. Співучасть у злочині та його ознаки
- •71. Види співучасників
- •72. Ексцес виконавця та його види
- •73. Форми співучасті
- •74. Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників
- •75. Причетність до злочину та її види
- •76.Множинність злочинів та ії види. Одиничний злочин та множинність злочинів
- •77. Сукупність злочинів та її види
- •78. Повторність злочинів та її види
- •79. Рецидив злочинів та її види
- •Види рецидиву злочинів
- •80. Поняття, ознаки та цілі кримінального покарання
- •81. Система і види покарань за кримінальним правом України
- •82. Класифікація видів покарання та її значення
- •83. Загальні засади призначення покарання
- •84. Обставини, що пом’якшують покарання: поняття, значення, види
- •85. Обставини, що обтяжують покарання: поняття, значення, та види
- •86. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •87. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •88. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •89. Поняття та види зміни покарання за кримінальним законодавством України
- •90. Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види
- •91. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •92. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим
- •93. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
- •94. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки
- •95. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі закінченням строків давності
- •96. Звільнення від покарання та його відбування: поняття та види
- •97. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •98. Звільнення від покарання з випробуванням
- •99. Звільнення від набування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •100. Звільнення від набування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •101. Звільнення від покарання за хворобою
- •102. Умовно-дострокове звільнення від набування покарання
- •103. Амністія і помилування
- •104. Поняття судимості. Погашення і зняття судимості
- •Судимість, відповідно із ст. 88 ч. 1, триває до моменту її погашення або зняття.
- •105. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Дії щодо застосування примусових заходів
- •106. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
61. Фізичний або психічний примус
Частина 1 ст. 40 КК передбачає, що не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми діями. Частина 2 цієї статті зазначає, що питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
Підставою виключення злочинності діяння у випадку, що аналізується є непереборний фізичний примус, під безпосереднім впливом якого особа заподіює шкоду правоохоронюваним інтересам.
Фізичний примус (насильство) - це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити злочин (наприклад, не перешкоджати проникненню у сховище, видати чуже майно тощо). Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю).
Ознаками, що характеризують "діяння" особи, яка зазнала непереборного фізичного примусу, є: 1) збіг діяння з об'єктивними ознаками якогось злочину і 2) відсутність волі особи в такому діянні.
Вчинені особою дії або бездіяльність за об'єктивними своїми ознаками можуть збігатися, наприклад, із розголошенням відомостей, що становлять державну таємницю, шпигунством, розтратою чужого майна, зловживанням службовим становищем тощо. Але дані дії, проте, злочинними не визнаються, оскільки позбавлені такої обов'язкової ознаки кримінально-правового діяння, як його волимість (особа не здатна керувати своїм вчинком). Отже, виключається кримінальна відповідальність за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам.
Інша ситуація має місце у випадку переборного фізичного примусу, а також психічного примусу. Переборним визнається такий фізичний примус, при якому особа зберігає можливість керувати своїми діяннями.
Психічний примус - це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) із метою спонукати її вчинити злочин.
Психічний примус хоча й обмежує можливості особи керувати своїми діями, проте ніколи не паралізує цілком її волю, внаслідок чого ця особа все ж таки має можливість обрати той або інший варіант поведінки, як і при переборному фізичному примусі. " Якщо такий примус створював стан крайньої необхідності (наприклад, особа під впливом побоїв або погрози вбивством видала чуже .майно), то питання про кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам вирішується за правилами ст. 39 КК, тобто залежно від того, чи викликав зазначений примус стан крайньої необхідності і якщо викликав, то чи було допущено або не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. В іншому випадку особа підлягає кримінальній відповідальності за заподіяну шкоду на загальних підставах, хоча вчинення злочину під впливом фізичного або психічного примусу повинно враховуватися як обставина, яка пом'якшує покарання (п. 6 ч. 1 ст. 66 КК).