16. Порядок визначення первісної вартості

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати із страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження та запуск основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість - це вартість об'єкта у момент введення його в експлуатацію. Вона є незмінною протягом тривалого періоду, якщо не проводиться переоцінка, реконструкція, модернізація об'єкта.

17. Порядок проведення переоцінки основних засобів та відображення її результатів у фінансовому обліку.

Переоцінка проводиться з метою приведення балансової вартості основних засобів і суми нарахованого зносу до рівня діючих цін. Це дозволяє, з одного боку, встановити реальну вартість основних засобів, а, з другого боку, використовуючи показники такої вартості при нарахуванні амортизаційних відрахувань, правильно визначити вартість продукції.

Відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

Перша дооцінка основних засобів відображається таким чином:

Дт10...Кт423 - сума дооцінки первісної вартості;

Дт423...Кт131 - сума дооцінки зносу.

Перша уцінка відображається так:

Дт975...Кт10 - сума уцінки залишкової вартості;

Дт131...Кт10 - сума уцінки зносу.