69. Поняття держави. Сильна та слабка держава.

Держава – це універсальна політична орг-ція суп-ва, що володіє суверенітетом і здійснює управління суп-ва на основі права за допомогою спец-го механізму.

Зовнішні, відмітні ознаки держави можна розділити на 2 групи. 1 група ознак відрізняє Д. Від первісної соціал-ї орг-ції. До них належать:

1) публічна політична влада - влада, що виділилася із суп-ва, не співпадає з ним, така, що стоїть над ним і виступає від його імені. Державна влада має свій особливий апарат у вигляді органів держави і профес-х управлінців(армія, поліція, чиновники, судді)

2) держ. скарбниця – система збору, зберіг-я і розподілу фінан. коштів(у вигляді данини, податків, зборів, різного роду повинностей). Ці кошти необхідні для вирішення загально-значущих проблем (оборони, будівництва громадських будівель і споруд), а також для утримання держ. апарату.

3) територіальна орг-ція населення. У додержавному стані індивід співвідносив себе з певним родом, враховуючи реальну або уявну спорідненість. У Д. кровноспоріднені зв’язки або зовсім не мають значення, або відходять на другий план. Д. поширює свою владу на всіх людей, які проживають на її території.

4) наявність системи загальнообов’язкових правил поведінки – права.

2 група ознак Д. відрізняє її від політ-х партій та громад-х організацій:

1) народ – сукуп-ть індивідів, об’єднаних правовим зв’язком з державою. Цей зв’язок виражається в інститутах громадянства (у республіках) або підданства (у монархіях). Суч. Д. виступає як представник народу, як справа народу.

2) територія – матеріальна база держави. Це частина земної кулі, з якою історично пов’язаний державний народ, що має кордони, визнані міжнародним співтовариством. Тер-я Д. – це простір, в межах якого здійснюється державна влада, просторове буття держави.

3)державна влада – організаційно оформлена політ. влада крупної соціал. Спільноти (народу, класу, стану), що володіє спеціалізованим апаратом для регулювання сусп-х відносин і верховенством у суспільстві. Головне призначення державної влади – керівництво загальнозначущими для народу справами.

Д. може бути названа сильною, якщо вона здатна управляти територією, захищати її і контролювати, приймати рішення, фінансувати свою діяльність, здійснювати загальне управління економікою і володіти владою в системі комунікацій.

Д., яка при здійсненні цих задач проявляє свою нездатність, а також постійно стикається з протидією своєї політики як всередині так і зверху, може бути названа слабкою державою. В механізм управління справами суспільством держава стає засобом суспільного компромісу.

70. Держава і інститути громадянського сусп-ва. Максимальна і мінімальна держава.

Держава – це універсальна політ. орг-ція сусп-ва, що володіє суверенітетом і здійснює управління сусп-вом на основі права за допомогою спец. механізму.

Громадське сусп-во – це свого роду соціальний простір, в якому люди взаємодіють між собою незалежно від держави.

Тут самореалізація індивідів і колективів здійснюється через такі інститути як сім’я, церква, ЗМІ, різного роду об’єднання. Політологія розглядає в якості компонентів громад. сусп-ва окремого індивіда і групи тиску. При цьому розрізняють групи тиску 2 типів: структурні (етноси, еліти, профсоюзи) і кон’юнктурні (клуби виборців, соціальні рухи). Політичні партії і організації є зв’язаними ланками між громад. сусп-вом і державою.

Виділяється кількісний і якісний аспект відносин між громад. сусп-вом і державою. Ступінь занурення держави в громад. сусп-во і його значення в сусп-ві складає кількісний аспект проблеми. Тут може бути фіксований об’єм держави в межах від мінімального до максимального. Звідси використовуються терміни мінімальної і максимальної держави. Визначення масштабу (об’єму) держави в сучасний період виражають принципом консерваторів “менше держави більше ринку”. Велике зростання бюрократії, недосконалі структури влади, здійснення великої кількості ф-цій призвело до кризи максимальної держави, пошукам нових моделей держави, в першу чергу, за рахунок подолання перевантаженості держави рішенням соціальних програм.

Якісний аспект взаємовідносин громад. сусп-ва і держави пов’язаний з механізмом взаємодії між ними. В цьому механізмі фіксуються 2 основні елементи: 1) ця система взаємодіє через партії, вибори, представницькі органи влади, яка здійснюється на територіальній основі. Визначальною ланкою виступають партії, частина яких діє в рамках громад. сусп-ва (масові партії і партійні органи), а частина в рамках держави (парламентські фракції). Щоб не допустити втручання партійних органів в діяльність держави, встановлено принцип конституційної автономності фракції. 2) взаємодія громад. сусп-ва і держави через групи і об’єднання по інтересам (лобізм).