- •67. Каральна (репресивна) і правовідновна (репараційна) відповідальність: поняття і значення.
- •69. Поняття держави. Сильна та слабка держава.
- •70. Держава і інститути громадянського сусп-ва. Максимальна і мінімальна держава.
- •71. Суверенітет держави. Кризи суверенітету сучасної держави.
- •72. Сучасна і досучасна держава.
- •73. Держ. Влада. Єдність і розподіл влади.
- •74. Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави.
- •75. Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •76. Законодавча влада і її функції.
- •77. Судова влада і здійснення правосуддя.
- •78. Виконавча влада і її система. Функції виконавчої влади.
- •79. Державне управління і місцеве самоуправління.
- •1) Виборчі муніципальні збори (асамблея, рада)
- •2) Виконавчий орган (мер, бургомістр).
- •80. Держава в політичній системі сусп-ва.
- •81. Конституційна держава. Співвідношення конституцій-ної і правової держави.
- •82. Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава.
- •83. Концепція правової держави. Україна як правова держава.
- •84. Державні органи та їх класифікація. Центральні та місцеві державні органи в Україні.
- •85. Функції держави та держ. Політика.
- •86. Державна служба. Проходження державної служби.
- •87. Форма правління в сучасній державі.
- •88. Політичний та державний режим. Державний режим сучасної України.
- •89 Територіальне буття сучасної держави
- •90. Армія, як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців.
- •91.Податкова політика сучасної держави.
- •92. Аграрна політика сучасної держави.
- •93. Інноваційна політика сучасної держави.
- •94. Становлення контрольної влади та її інститутів. Омбудсмен (народний правозахисник).
- •95. Бюрократія та бюрократизм в механізмі держави.
- •97. Держава та релігія. Світська та теократична держава.
- •98. Екологічна політика держави. Екологічна держава.
- •99. Етика та естетика держави.
99. Етика та естетика держави.
Інститути сучасної держави та її діяльність повинні відповідати етичним критеріям. Існує потреба в глибокому осмислені моральних основ держави, її моральних цілей, засобів та способів здійснення держ. влади. На це спрямована політична етика, яка задається питаннями моральності інсти-тутів держави, законів, а також моральних якостей посадових осіб. Політична етика – це одночасно етика інститутів та етика доброчинності. Інститути в моральному розумінні забезпечують людську поведінку зовні, а доброчинність стабілізує цю поведінку зсередини.
Інститути сучасної держави потребують обережного відношення до себе. Найкращими інститутами вважаються ті, які не передбачають якої-небудь особливої моральності громадян, але дозволяють досягати своєї мети, користуватися правами, сприяти загальному благополуччю. В моральному відношенні кращою є держава, в якій поганим нахилам поставлені необхідні обмеження та забезпечені максимальні можливості для права та саморозвитку людей на шляху до справедливості та добра.
В сучасній державі громадянин повинен мати моральні задатки, які давали б можливість як цьому громадянинові, так і усім учасникам відносин досягати своєї мети використовуючи існуючі інститути держави
Сучасна держава, забезпечуючи плюралістичну демократію, не втручається в культурне життя сусп-ва. Достатньо очевидна роль державних символів (президент, гімн, герб, прапор), ритуалів (порядок прийняття законів, проведення референдумів), формування державної міфології (образу життя, національних якостей).
Сучасна держава намагається бути естетичною в усіх різноманітних формах свого прояву на шляху досягнення гармонії з сусп-вом та індивідом, що безпосередньо пов’язано з діяльністю ЗМІ. Використовуючи документальні та художні форми, ЗМІ створюють іміджі політичним партіям, державним діячам, інститутам державної влади. Іміджі – це свого роду ярлики, які поряд з особливостями, які притаманні конкретним особам, інститутам, програмам включають штучно представлені хар-ки. Часто іміджі є ілюзорними образами, які визивають в масовій аудиторії бажане сприйняття. Через телебачення та інші ЗМІ іміджі впроваджують в життя. В сучасних державах існує тенденція зростання значення «політика театру», технології створення іміджу політичних діячів, найбільш бажаних інститутів держави, привабливих форм здійснення влади та інших образів. Цілеспрямованою діяльністю ЗМІ створюється естетика сучасної держави.