- •1. Предмет філософії
- •2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду
- •3. Проблема буття в історії філософії.
- •4. Проблема свідомості в історії філософії. Самосвідомість, без свідоме.
- •5. Матерія, як категорія філософії та науки. Простір, рух, час.
- •6. Гносеологія – теорія пізнання. Основні проблеми гносеології.
- •7. Форми та методи пізнання.
- •8. Антропологічна проблематика в історико-філософському контексті.
- •17. Основні характеристики античної філософії. Натурфілософська проблематика Мілетської школи.
- •18. Піфагор та піфагорський союз. Модифікації вчення.
- •19. Сократ та сократичні школи.
- •22. Поняття Доа в китайський філософській традиції.
- •23. Основні філософські школи Китаю.
- •24. Вчення Платона про ейдос
- •25. Філософія Аристотеля
- •26. Еліно – римська філософія (скептицизм, стоїцизм, епікуризм): Скептицизм
- •Стоїцизм
- •Епікуреїзм
- •27. Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку
- •Августин Аврелій
- •28. Тома Аквінський
- •29. Філософія епохи Відродження
- •Микола Кузанський
- •Джордано Бруно
- •Основні ідеї
- •30. Проблема методу філософії нового часу
- •2.1. Методологія Френсіса Бекона
- •2.2. Методологія Рене Декарта
- •31. Проблема субстанції в філософії Нового часу
- •33. Теорія пізнання Канта
- •34. Філософія античного атомізму
- •35. Апологетика, Патристика, схоластика, реалізм, номіналізм.
- •36. Англійський емпіризм (Бекон, Локк, Берклі)
- •37. Золоте правило моралі:
- •38. Метод і система філософії Гегеля.
- •39. Антропологічна філософія л.Фейєрбаха
- •40.Філософія життя та досвід переоцінки всіх цінностей раціоналістичної культури ф.Ніцше
- •41.Теорія відчуження та соціальна філософія марксизму.
- •42.Проблема людської екзистенції та свободи в філософії екзистенціалізму.
- •43. Проблема людської екзистенції та свободи в філософії екзистенціалізму.
- •44.Позитивізм:етапи еволюції.
- •45) Філософія руського космізму
- •46) Філософія свободи та творчості м. Бєрдяева та Філософія всеєдності в. Соловйова.
- •47) Філософія серця г. С. Сковороди.
- •48) Основні етапи розвитку української філософії.
- •49) Філософія прагматизму
- •50) Філософія Просвітництва
- •51) Сучасні релігійно-філософські вчення
- •52. Конфуцій «Лунь Юй»
- •53. Платон «Бенкет»
- •54. Гегель «Хто мислить абстрактно»
- •55. Декарт «Роздуми про метод»
- •56. Причини та джерела винекнення християнства
- •57. Християнство як світова релігія. Католицизм.
- •58. Християнство як світова релігія.Православ’я.
- •59. Християнство як світова релігія. Протестантизм.
- •60. Іслам як світова релігія
- •61.Буддизм як світова релігія
- •62. Релігія як тип світогляду. Структура релігії.
- •63. Родо-племенні культи. Національні релігії Індії та Китаю.
- •64. Національні релігії: зороастризм, синтоїзм, іудаїзм.
- •65. Вільнодумство: його основні форми.
- •66. Релігійна ситуація в Україні.
- •67. Біблія як священне писання.
- •68. Нетрадиційні релігії та культи.
- •69.Моральні настанови іудаїзму і християнства
- •70. Релігієзнавство. Структура та розвиток.
- •71. Правове вирішення проблеми свободи совісті.
- •72.Регіональні форми буддизму.
72.Регіональні форми буддизму.
Дзен-буддизм як різновид буддизму.
Дзен-буддизм.один із різновидів буддизму. а останні три десятиліття став предметом широкого зацікавлення у США та Західній Європі. Засновником вважається індійський монах Бод- хідхарма.
Як і будь-яка релігія він виходить з протилежностей двох світів: прихованого і явного — істинного. Дзен висуває свій шлях врятування. Однак позбавлення від страждань він пов'язує не з перетворенням навколишньої дійсності, не з поліпшенням умов життя людей, а з перебудовою їхнього світогляду. Змученим боротьбою за існування дзен навіює: не існує ні того, що мучить, ні того, хто мучиться, і те й інше — ілюзія свідомості, яку слід викорінити, аби покласти край стражданням.
Він розглядає всі проблеми не в галузі соціальних відносин, а в суб'єктивно-психологічній сфері. Історія доводить, що шлях до кращого життя лежить не у втечі від себе, а в активній соціаль-ноперетворювальній діяльності людей, спрямованій на створення реальних умов для повноцінного життя кожного.
Ламаїзм.
Ламаїзм — один із різновидів буддизму, що утвердився в Тібеті внаслідок проникнення махаяни і тантризму і об'єднання їх з релігією тібетців бон-по (різновид шаманізму). Наприкінці XV ст. ламаїзм поширився серед монголів, а з XVII ст. проникає на територію Росії, де знаходить прихильників серед бурятів, тувінців і калмиків Не відрізняючись основними догматами від інших течій буддизму ламаїзм перщочергову роль у спасінні відводить ламам, вважаючи, що без їх допомоги віруючий не зможе дістати переродження, потрапити до раю, досягти нірвани. Характерними рисами для ламаїзму є: пишне богослужіння в дацанах, монастиря, безліч обрядів, магічних заклинань, спрямованих проти злих ; численне духовенство, яке існує на кошти населення (старший син у сім'ї, як правило, стає ламою).
Тхеравада.
Тхеравада - найстаріша із буддійських шкіл, що збереглися до нашого часу. Вона будує вчення та практику на словах Будди, збережених в Палійському каноні. Це найстаріший з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток "ґрунтовної уваги", що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, представники тибетського буддизму іноді називають Хінаяною ("Ницою колісницею"), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Таїланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124 мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпассани.
Махаяна.
Махаяна - пізня форма розвитку буддизму, зараз поширена в основному в Китаї, Японії, Непалі, Індії, Кореї, В'єтнамі і Тибеті.
Махаяна - Велика (Велика) колісниця буддійського шляху, проходячи по якому буддисти прагнуть досягти просвітлення на благо всіх живих істот. У основі теорії і практики Махаяни лежить розвиток співчуття і позаособистісної (позамежної) мудрості Праджня-параміти.
Махаяна - це звід вчень для йдуть шляхом Бодхісаттви (внаслідок чого зрідка можна зустріти ще одну назву - Бодхісаттваяна). Вона включає Сутру і Тантру.
Чисельність прибічників Махаяни на кінець XX століття – близько 600 мільйонів чоловік.
