Види виховання:

Виховання в широкому розуміння слова – це функція суспільства, яка забезпечує його розвиток за допомогою передачі новому поколінню соціально історичного досвіду попередніх відповідно до цілей, інтересів тих або інших соціальних груп.

Іншими словами, це процес систематичного, цілеспрямованого впливу на духовний і фізичний розвиток особистості з метою підготовки її до суспільної, виробничої та культурної діяльності. У вузькому розумінні – це ланка процесу соціалізації особистості.

ВИХОВАННЯ це процес прямого і безпосереднього педагогічного впливу на воїнів. Таке визначення охоплює саму суть процесу виховання, як єдність діяльності вихователів і воїнів.

Для того, щоб успішно вести виховну роботу з воїнами, необхідно перед усім зрозуміти основні задачі виховання воїнів ЗСУ.

• формування наукового світогляду;

• виховання свідомого відношення до військової служби;

• виховання в дусі гуманістичної моралі, присяги і статутів;

• всебічний і гармонійний розвиток особистості воїна ЗСУ;

• виховання в дусі патріотизму;

Ціль і задачі виховання визначають його зміст, який є важливою ланкою системи виховної роботи.

Виховання в ЗСУ яке проводиться у відповідності з вимогами Конституції України, воєнної присяги і статутів, охоплює всі сторони особистості воїна. Складові частини виховання воїнів ЗСУ:

1. Формування наукового світогляду.

2. Воїнське виховання.

3. Затвердження гуманістичної моралі.

4. Правове виховання.

5. Патріотичне виховання.

6. Виховання релігійної терпимості.

Формування наукового світогляду - головна складова всього виховного процесу.

Це викликано тим, що ідейність виконує певну роль у військовій діяльності, яка носить глибоко політичний характер.

Воно ставить наступні завдання:

• сформувати у воїнів науковий світогляд. Науковий світогляд, який мають воїни ЗСУ дає можливість повніше, глибше і швидше усвідомлювати характер нашої епохи, перспективу розвитку нашого суспільства, призначення і завдання ЗСУ.

• формування у особового складу любові і відданості Батьківщині і народові України;

• формування правильного розуміння подій, які відбуваються в країні і за кордоном;

Воїнське виховання – передбачає формування у особового складу якостей, які обумовлюються особливостями військової служби, веденням бойових дій:

• дисциплінованість і виконання своїх службових обов’язків;

• рішучість і самостійність;

• бойової активності і сміливості, та інших якостей.

В центр виховної роботи ставиться формування у кожного воїна ЗСУ глибокого шанування до військової праці, служби.

ЗАВДАННЯ ВОЇНСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

1 – ознайомлення особового складу з військовою доктриною України;

2 – глибоке вивчення і розуміння військової політики держави, рішень і документів уряду з питань захисту Батьківщини;

3 – виховання пильності і прагнення до постійної підтримки високої боєздатності частин і підрозділів.

Це передбачає розвиток у військовослужбовців внутрішньої готовності і здатності в будь-який момент у всеозброєнні протидіяти будь-якому агресору.

4 – всебічний розвиток у воїнів свідомого відношення до оволодіння сучасною бойовою технікою і зброєю.

Це завдання вирішується в процесі воїнського виховання, моральної і психологічної підготовки.

5 – роз’яснення статутів і присяги про необхідність дотримання свідомої військової дисципліни.

військове виховання – це цілеспрямована діяльність суспільства, держави, їхніх інститутів і установ, а також вихователів по формуванню і розвитку особистості військовослужбовця, мотивації його до вимог часу життя, рівня розвитку суспільства та його Збройних Сил. Головним його завданням є формування у військовослужбовців моральної і психологічної готовності до захисту Батьківщини, вірності конституційному і військовому обов’язку, дисциплінованості і відповідальності за причетність до Збройних Сил України.

Правове виховання – це цілеспрямований систематичний вплив вихователів на воїнів, з метою формування в них правосвідомості, морально-правових переконань, звичок неухильного виконання вимог законів України і військових статутів.

Задачами правового виховання являються:

• формування звички діяти у відповідності з приписаннями норм права. Саме звички надають поведінці воїна стійкий характер: гальмують почуття, коли вони не відповідають вимогам закону, статуту;

• без сперечання вислуховувати накази і точно їх виконувати;

• бути ввічливим, стриманим, коректним;

• розвиток у воїнів нетерпимості до порушників військового правопорядку, глибокої поваги до законів.

В результаті створюються правові погляди, які внутрішньо сприймаються воїнами, стають переконанням.

Патріотичне виховання – направлене на формування розуміння свого патріотичного обов’язку.

Задачі у цієї галузі виховання:

• виховання у військовослужбовців любові до батьківщини, народу України, його звичаїв, традицій;

• формування у воїнів почуття дружби і товариства, високої культури міжнаціонального спілкування;

• виховання нетерпимості до проявів націоналізму і шовінізму, на національної обмеженості і національного егоїзму ;

Виховання релігійної терпимості:

• знання основних релігійних течій в країні;

• виховання терпимості до релігійних переконань своїх товаришів;

• виховання переконань у необхідності мирного урегулювання міжконфесійних суперечок;

• сприяння задоволенню потреб проведення релігійних обрядів, які не йдуть в супереч з вимогами служби.