- •Сутність процесу виховання воїнів зс України
- •Сутність процесу виховання військовослужбовців
- •Особливості процесу виховання воїнів:
- •Функції виховання:
- •Мета виховання
- •Види виховання:
- •Основні види моралі військовослужбовця.
- •Друге питання принципи, методи виховання та їх характеристика
- •1. Цілеспрямованість, науковість, патріотичність:
- •Виховання в процесі військової діяльності.
- •Основні вимоги цього принципу:
- •Виховання в колективі – через колектив
- •Індивідуальний підхід у вихованні
- •Опора на позитивне в особистості та колективі
- •Основні вимоги даного принципу.
- •Поєднання вимогливості до підлеглих з повагою до їхньої особистості, гідності і піклуванням про них
- •Єдність, злагодженість і спадкоємність
- •Характеристика методів виховання воїнів та педагогічні умови їх активізації. Традиційними методами виховання є:
- •6) Критика і самокритика.
- •7) Навіювання.
- •Тема3, заняття 2: морально-психологічна підготовка особового складу – важлива складова бойової готовності та бойової підготовки. Вступ
- •Сутність бойової готовності підрозділу та її склдові.
- •Робота командира взводу (роти) по забезпеченню бойової готовності підрозділу
- •Основні напрямки діяльності командирів по організації морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.
- •Поняття і сутність системи бойової підготовки.
- •2. Основні напрямки діяльності командирів по організації морально-психологічного забезпечення виконання завдань вартової служби.
- •А) Етапи морально-психологічного забезпечення виконання завдань вартової служби.
- •Підготовка варт організується та проводиться у три етапи.
- •Заключення
- •Тема 3. Виховна робота в підрозділах зс україни.
- •Індивідуально-виховна робота - важлива складова виховання воїнів та зміцнення військової дисципліни.
- •Тема 6. Виховна робота в підрозділах збройних сил україни.
- •1. Методика підготовки керівника групи гуманітарної підготовки до занять
- •Організація підготовки керівників груп до проведення занять.
- •Методи проведення занять з гуманітарної підготовки
- •Шляхи і основні напрямки підвищення ефективності гуманітарної підготовки.
- •В плані організації гуманітарної підготовки важливе значення має інформування особового складу підрозділу.
- •З гуманітарної підготовки.
- •Напередодні проведення заняття керівник групи:
- •У вступній частині заняття:
- •Структура план-конспекту може бути варіантів:
- •Порядок складання план-конспекту.
- •Тема 4. Морально-психологічна підготовка особового складу взводу в воєнний час.
Особливості процесу виховання воїнів:
військова спрямованість виховання;
здібність під час виховання морально-психологічної підготовки воїнів до бою;
об’єкт виховання – дорослі люди зі склавшимися звичками, поглядами.
-
виховання здійснює командир, якому надані певні права і повноваження;
-
виховання відбувається постійно у військовому колективі, який має свою організацію, статутні взаємовідносини, військовий побут;
-
свобода дій і поведінки тих кого виховують, обмежена рамками статутів.
Функції виховання:
-
Формуючо-розвиваюча: Суть в формуванні у воїнів нових якостей і вдосконаленнях тих що є;
-
Мобілізації: Збудження воїнів до активних дій в конкретних ситуаціях;
-
Профілактична: Попередження порушень воїнами статутних вимог;
-
Перевиховання: Подолання негативних якостей особистості з метою розвитку позитивних, "перекування характеру";
-
Потяг (збудження) до самовиховання: Опора на зусилля кожного воїна в інтересах свого всебічного розвитку.
Мета виховання
Виховання в локальному значені – це вирішення якої-небудь конкретної виховної задачі.
Виховання у вузькому розумінні – цілеспрямована виховна діяльність, яка призвана сформувати у воїнів систему визначених соціально-значимих якостей особистості, поглядів і переконань.
Виховання в широкому значені – цілеспрямована розбудова умов (матеріальних, духовних, організаційних) для всебічного розвитку людей.
Головна мета виховання воїнів – формування всебічнорозвинених, активних і мужніх захисників Батьківщини.
*1* Формування відношень особистості до світу і до самого себе.
Передумовляє таке виховання людини при якому вона чітко уявляє собі характер своїх відносин з навколишнім світом, суспільством та іншими людьми, правильно усвідомлює свої індивідуальні, інтелектуально-пізнавальні, емоційно-вольові і комуникативно-повідінческі особливості, займає визначене йому місце в суспільстві.
*2* Виховання всебічно-і гармонічно розвинутої особи.
Це виховання людини, яка сполучає у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичне вдосконалення, раціонально проявляє свої моральні і психологічні якості, здатної вирішувати будь-які проблеми і подолати різнобічні труднощі, що зустрічаються на її шляху.
*3* Виховання соціально-компетентної особистості.
Це виховання воїна, який не тільки правильно розуміє та адекватно оцінює свої зв’язки і характер взаємодії з іншими людьми, але і вміє правильно будувати з ними добросусідські і безконфліктні взаємовідносини, попереджати прояви напруги і непорозуміння в суспільстві.
*4* Прилучення людини до культури.
Це виховання її естетично і духовно вдосконаленого, розвиток в неї творчої індивідуальності.
*5* Виховання патріотичної (громадянської) особливості.
Це формування в людині високих патріотичних почутів і соціально-значимих якостей, розвиток його як справжнього патріота свого народу і своєї держави, перетворення його в борця з соціальною несправедливістю і неравенством .
*6* Виховання автономно розвинутої особистості.
Формування у людини здібностей до позитивного самовдосконалення в оточуючій дійсності.
*7* Розвиток самосвідомості особистості, допомоги їй в самовизначенні, самореалізації.