Тема3, заняття 2: морально-психологічна підготовка особового складу – важлива складова бойової готовності та бойової підготовки. Вступ

Сучасна війна е всебічним випробуванням усіх матеріальних і духовних сил народу, держави і Збройних Сил. Її хід і наслідки вирішальною мірою залежать від стану морального духу народу країни. Людський фактор е важливою складовою високої бойової готовності і боєздатності Збройних Сил.

Морально-психологічна здатність народу й армії винести найскладніші випробування сучасної війни і не втратити волі до перемоги залежить від багатьох причин. ;

До них належать духовні, економічні, національні та політичні фактори. Крім них на духовні сили людей мають вилив результати бойових дій, бойовий досвід особового складу, якість бойової техніки й зброї, зрілість командного складу.

Але ніщо не може зрівнятися з морально-психологічною стійкістю й надійністю особового складу під час бойових дій, його готовністю долати всі труднощі війни, непохитно стояти у найтяжчих умовах і вмерти, якщо треба, на полі бою. Саме це створює морально-психологічну перевагу над будь-яким супротивником, а в мирний час забезпечує високу ефективність бойової готовності, організованості та порядку.

Реформування Збройних Сил України має на меті проведення великої та наполегливої роботи щодо докорінної перебудови свідомості особового складу, вдосконалення всіеї системи виховної роботи та морально-психологічного забезпечення, що є єдиним процесом формування у військовослужбовців здорового морального духу, високої психологічної стійкості інших морально-психологічних якостей. необхідних для забезпечення високої бойової готовності в мирний час та ведення бойових дій на захист державних інтересів в умовах сучасної війни чи воєнного конфлікту.

Чим можна пояснити особливу важливість та необхідність морально-психологічного забезпечення сьогодні у Збройних Силах України?

По-перше, вирішальним значенням людського фактора, в досягненні високої бойової готовності частин та підрозділів, значними моральними, фізичними та психологічними навантаженнями, які витримує особовий склад при виконанні завдань службової діяльності в мирний час і, особливо вимогами які пред'являє сучасний бій.

По-друге, вимогами сьогодення щодо посилення виховної роботи з особовим складом, впливом на них потужних негативних факторів (криміналізація суспільства, приниження оцінки військової служби в засобах масової інформації, соціального розшарування суспільства, тощо).

По-трете, досвідом армій розвинених країн щодо підготовки та проведення психологічних операцій в ході локальних війн та конфліктів.

Як свідчить історія війн і військового будівництва, високий рівень духовності та моральності суспільства, всього народу завжди позитивно впливав на моральний дух і психологічний стан будь-яких збройних сил, а під час війни забезпечував перемогу і навпаки, негативні процеси в духовному житті суспільства неминуче охоплювали збройні сили знищували їх моральні цінності, призводили до падіння дисципліни, бойового духу і психологічної стійкості. що обумовлювало поразку у війні, а іноді й занепад держави. США - В'етнам. (приклад)

Варто зазначити, що політичні прояви морального потенціалу країни - це не тільки духовні сили громадян, але й здатність держави використовувати їх для розв'язання оборонних завдань. Не випадково згідно з вимогами Воєнної доктрини України (затверджена Постановою Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 року) одним з основних принципів будівництва Збройних Сил України є проведення оперативно-тактичної, мобілізаційної, бойової та морально-психологічної підготовки особового складу, а також військово-патріотичне виховання допризовної та призовної молоді, особового складу на національно-історичних традиціях.

Закон України «Про Збройні Сили України» (від 19.06.2003року) зобов’язав МО України здійснювати керівництво бойовою, оперативно-тактичною та морально-психологічною підготовкою військ, а також організацію та забезпечення військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил Збройних Сил України.

Відомо, що історія проблем людського фактора на війні невід'ємна від історії самих війн. Ще К. Клаузевіц довів, що морально-психологічною сутністю війни є акт зіткнення значних інтересів, які вирішуються кровопролиттям і з фізичними втратами, моральними зрушеннями, психічними надломами. Такої ж думки дотримується Н.Коупленд, який у книзі «Психологія і солдат» пише: «Високий моральний стан військ - це засіб, спроможний перетворити поразку в перемогу. Армія не розбита, доки не відчула свою поразку, поразка - це висновок розуму, а не фізичний стан».

Після Другої Світової війни людський фактор і, перш за все, його морально-психологічна складова набули нового змісту, що обумовлено розвитком сил і засобів збройної боротьби. Різко зросла_роль і значення закону залежності ходу та наслідків війни від співвідношення морально-психологічних сил сторін, що перебувають у стані протиборства. Відзначається постійне зростання ваги та значущості морально-психологічного забезпечення для підвищення ефективності бойових дій.

На сьогодні у Збройних Силах України в цілому створена та функціонує система морально-психологічного забезпечення, відбулося утвердження її як одного з основних видів забезпечення. 3 1995 року він набув статусу офіційного поняття у Збройних Силах України, став ознакою нового виду забезпечення - морально-психологічного.

На сьогодні цей термін використаний у Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України (затверджена Указом Президента України № 981/98 від 4 вересня 1999р.) у якій до основних складових виховної роботи віднесено морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, військової дисципліни та профілактики правопорушень.

Також розроблена затверджена наказом Міністра оборони від 5 травня 1999 р. № 142 Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України.

Морально-психологічне забезпечення грунтується на психології_,, психофізіології, соціології, правознавстві та інших науках про людину. Воно організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час в єдиній загальній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Відповідно до Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, морально-психологічне забезпечення діяльності військ - це комплекс узгоджених заходів, що здійснюються органами державної влади,військового управлння і посадовими особами військ (сил) з метою досягнення високого морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил і населення країни, необхідного для виконання завдань з підготовки і здійснення збройного захисту України.

В ході його проведення здійснюється формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових завдань у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, що різко змінюється.

Морально-психологічне забезпечення здійснюється в усіх видах бойової діяльності військ; проводиться безперервно всіма командирами, штабами структурами виховної роботи в тісній взаємодії з оперативним (бойовим), правовим, технічним, тиловим і медичним забезпеченням; органічно поєднує в собі організаційні, виховні та спеціальні заходи які є складовою частиною всебічної підготовки й ведення бойових дій.

Це обумовлює головні завдання морально-психологічного забезпечення:

1. Досягнення морально-психологічної переваги над супротивником.

2. Підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових завдань.

3. Забезпечення психологічної стійкості особового складу.

4. Надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу супротивника.

5. Створення позитивних соціально-політичних умов для бойового застосування військ (сил).

Ефективність морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) значною мірою залежитъ від правильного визначення його суб'єктів і об'єктів.

До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення входять:

- командири;

- штаби;

- органи виховної роботи;

- начальники родів військ і служб;

- працівники військових засобів масової інформації, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Неможливо навіть уявити, щоб проблемами вдосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами й засобами такого виливу.

Об'екти_морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на п'ять груп:

- перша охоплює осіб призовного віку та допризовну молодь;

- друга охоплює особовий склад військових формувань, працівників Збройних Сил України, сім'ї військовослужбовців;

- третю складають військові колективи;

- до четвертої відноситься населення в районі дислокації військ (сил);

- до п'ятої відносяться населення та особовий склад військ супротивника.

Морально-психологічне забезпечення повинно здійснюватися з урахуванням сучасних технологій роботи з людиною.

Схематично організацію морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на декілька складових а саме:

- духовну;

- психологічну;

- регламентаційну;

- організаційно-діяльну;

- життезабезпечувальну.

Духовна складова має відповідати за позитивне інформаційно-емоційне наповнення свідомості. Її мета - мобілізувати людину на безумовне і гарантоване виконання бойових завдань у будь-яких умовах інформаційно-виховний потік призначений відсікати або надійно блокувати інформаційно-психологічний вплив протиборчої сторони. Він грунтується на доведенні до військовослужбовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця і ролі в цьому процесі кожної людини, тощо.

Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішенням відповідного командира за безпосередньою участю психологів, психофізіологів, інших спеціалістів і має за мету забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення військовослужбовців.