- •Сутність процесу виховання воїнів зс України
- •Сутність процесу виховання військовослужбовців
- •Особливості процесу виховання воїнів:
- •Функції виховання:
- •Мета виховання
- •Види виховання:
- •Основні види моралі військовослужбовця.
- •Друге питання принципи, методи виховання та їх характеристика
- •1. Цілеспрямованість, науковість, патріотичність:
- •Виховання в процесі військової діяльності.
- •Основні вимоги цього принципу:
- •Виховання в колективі – через колектив
- •Індивідуальний підхід у вихованні
- •Опора на позитивне в особистості та колективі
- •Основні вимоги даного принципу.
- •Поєднання вимогливості до підлеглих з повагою до їхньої особистості, гідності і піклуванням про них
- •Єдність, злагодженість і спадкоємність
- •Характеристика методів виховання воїнів та педагогічні умови їх активізації. Традиційними методами виховання є:
- •6) Критика і самокритика.
- •7) Навіювання.
- •Тема3, заняття 2: морально-психологічна підготовка особового складу – важлива складова бойової готовності та бойової підготовки. Вступ
- •Сутність бойової готовності підрозділу та її склдові.
- •Робота командира взводу (роти) по забезпеченню бойової готовності підрозділу
- •Основні напрямки діяльності командирів по організації морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.
- •Поняття і сутність системи бойової підготовки.
- •2. Основні напрямки діяльності командирів по організації морально-психологічного забезпечення виконання завдань вартової служби.
- •А) Етапи морально-психологічного забезпечення виконання завдань вартової служби.
- •Підготовка варт організується та проводиться у три етапи.
- •Заключення
- •Тема 3. Виховна робота в підрозділах зс україни.
- •Індивідуально-виховна робота - важлива складова виховання воїнів та зміцнення військової дисципліни.
- •Тема 6. Виховна робота в підрозділах збройних сил україни.
- •1. Методика підготовки керівника групи гуманітарної підготовки до занять
- •Організація підготовки керівників груп до проведення занять.
- •Методи проведення занять з гуманітарної підготовки
- •Шляхи і основні напрямки підвищення ефективності гуманітарної підготовки.
- •В плані організації гуманітарної підготовки важливе значення має інформування особового складу підрозділу.
- •З гуманітарної підготовки.
- •Напередодні проведення заняття керівник групи:
- •У вступній частині заняття:
- •Структура план-конспекту може бути варіантів:
- •Порядок складання план-конспекту.
- •Тема 4. Морально-психологічна підготовка особового складу взводу в воєнний час.
Тема 6. Виховна робота в підрозділах збройних сил україни.
Заняття 2. Практика організації гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення особового складу підрозділу.
З М І С Т
Вступ
Президент України, Верховний Головнокомандувач в Указі «Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку в Збройних Силах України визначив основні напрямки роботи по вихованню та готовності особового складу до Захисту Вітчизни».
Міністр оборони України у Директиві №Д-3 від 13 лютого 2006 року «Про організацію гуманітарної підготовки особового складу Збройних Сил України на 2006 – 2011 рік» визначив, що головним завданням гуманітарної підготовки необхідно вважати:
- виховання у військовослужбовців патріотизму, вірності та відданості Українському народові, готовності обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість;
- формування спрямованості особистості на сумлінне і чесне служіння Батьківщині, неухильне дотримування Конституції України та Законів України;
- підвищення інформованості офіцерського складу щодо внутрішньої та зовнішньої та воєнної політики України, суміжних держав, Європейського Союзу;
- підвищення обізнаності особового складу Збройних Сил України з питань євроатлантичної інтеграції України;
- роз'яснення завдань Збройних Сил з урахуванням сучасних викликів та загроз;
- розвиток у військовослужбовців інтелекту, непохитного бойового духу, психологічної стійкості;
- формування у кожного військовослужбовця чіткого розуміння мети особистого бойового навчання та психологічної готовності до бойових дій, миротворчих операцій, служби в віддалених гарнізонах;
- утвердження у військових колективах високоморальних взаємовідносин.
Гуманітарну підготовку проводити згідно з типовими тематичними планами на навчальний рік, які розробляються в Генеральному штабі ЗСУ України згідно з методичними рекомендаціями Гуманітарної політики Міністерства оборони України, з погодження начальником Генерального штабу-Головнокомандувачем Збройних Сил України та затвердженням заступником Міністра Оборони за відповідністю.
Виходячи з цього командири, Заступники командирів з гуманітарних питань, керівники груп повинні зосередити головні зусилля на:
-
формування у кожного військовослужбовця почуття любові до України та її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі й національної свідомості, вірності Військовій присязі та Бойовому Прапору, особистої відповідальності за безпеку Української держави;
-
вивчення історії України та її Збройних Сил, актуальних проблем військового будівництва, основ народознавства та культурної спадщини Українського народу;
-
вивчення положень Конституції України, законів України, військових статутів Збройних Сил України;
- виховання поваги до армійських і флотських традицій, ритуалів, правил поведінки, форми одягу;
- підвищення рівня інформованості особового складу про суспільно - політичний, соціально-економічний стан та духовний розвиток суспільства. міжнародне становище та воєнну політику держави, про життєдіяльність Збройних Сил України;
- формування у офіцерського складу, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) свідомої потреби в удосконаленні навичок, вмінь організації й проведення виховної роботи з підлеглими.
Крім того керівники груп повинні враховувати, що Збройні Сили України (ЗСУ) знаходяться на якісно новій стадії їх реформування і розвитку. Це принципово новин етап в їх будуванні, який висовує й нові завдання у виховній роботі з особовим складом. Ці нові завдання обумовлюються наступними факторами:
- корінним чином змінюється облік Збройних Сил (ЗК) у бік оптимізації їх чисельності, якісно нового рівня бойових можливостей;
- зростає технічна оснащеність армії та флоту, а разом з цим відбудовуються глибокі якісні зміни "людського матеріалу";
- головною вирішальною силою війни, як завжди, залишається людина. Вона є хазяїном і повелителем грізних засобів збройної боротьби;
- сучасна війна пред'являє високі вимоги до освіти, військово-технічної підготовки, морально-психологічних якостей воїнів. Найсучасніша військова техніка виконає своє призначення тільки в тому випадку, що буде знаходитися в надійних і умілих руках воїнів, вихованих в дусі любові до своєї Батьківщини, до народу і готовності до їх самовідданого захисту.