Робота командира взводу (роти) по забезпеченню бойової готовності підрозділу

Робота командира взводу по забезпеченню бойової готовності підрозділу будується в два етапи: організація приведення роти в повну бойову готовність і підготовка особового складу з питань бойової готовності.

Організація приведення взводу в бойову готовність полягає в розробці заходів, спрямованих на приведення підрозділу в різні ступені бойової готовності в нормативний термін і порядку виконання.

Відповідно до рішення командира частини, командир взводу повинен знати: сигнали, порядок оповіщення, час і порядок виходу з пункту дислокації й у райони зосередження, маршрути руху, час проходження вихідного рубежу і прибуття в район, заходи і строки завершення приведення в бойову готовність

Особисто командиром взводу (роти) для керівництва підрозділом при приведені його в різні ступені бойової готовності відпрацьовуються бойовий розрахунок підрозділу і робоча карта, а також ведеться робочий зошит і штатно-посадовий список особового складу.

На робочій карті командира підрозділу наносяться: район зосередження, вихідний пункт і час його проходження, маршрут і час виходу в район зосередження; місця розгортання пунктів прийому особового складу і техніки; місця розміщення тилових підрозділів батальйону, місце КСП батальйону і роти і лінія зв'язку між ними; кодування і позивні вузлів зв'язку і посадових осіб; організація безпосередньої охорони, місця проведення занять по бойовій підготовці.

У робочому зошиті розробляються: схема організації підрозділу, графік основних заходів щодо приведення підрозділу у встановлені ступені бойової готовності; відомість потреби і забезпечення підрозділу озброєнням, технікою і іншими матеріальними засобами, розрахунок потреби і ешелонування боєприпасів; схема побудови похідної колони для здійснення маршу; довідка-доповідь командира підрозділу, порядок одержання по накладних матеріальних запасів; якісна характеристика укомплектованості спеціалістами, що визначають бойову здатність підрозділу.

Крім того, у командира підрозділу повинні бути виписані накладні на одержання, здачу або передачу озброєння, бойової техніки, розхідних засобів, казарми, а також мати в наявності роздаточні відомості і оформлені шляхові листи для виходу техніки по тривозі.

Робота командира роти по навчанню особового складу діям при переході з мирного на воєнний стан повинна включати наступний обсяг заходів: підготовка особового складу до дій по сигналам оповіщення; підготовка офіцерського та сержантського складу по управлінню підрозділами і командами в ході виконання заходів бойової готовності; виконання комплексу робіт, що забезпечують підтримку озброення, бойової та іншої техніки підрозділу в готовності до бойового застосування, перевірка технічного стану авто техники, що надходить з народного господарства для укомплектування підрозділу; виховання і розвиток у особового складу високих морально-бойових і психологічних якостей.

Підготовка підрозділу повинна проводитися на планових заняттях і тренуваннях по бойовій готовності, в ході планових та раптових перевірок, проводимих старшими начальниками, а також при проведенні тактичних навчань. На заняття по навчанню діям при підйомі по тривозі згідно програми бойової підготовки в кожному пероді навчання відводиться 18 навчальних годин.

Планові заняття по бойовій готовності з особовим складом проводяться на початку кожного періоду навчання. Програмами бойової підготовки передбачаеться проведення чотирьох таких занять. На перших трьох заняттях організуеться навчання особового складу питанням бойової готовності в складі взводу, роти і батальону. При цьому, послідовне злагодження підрозділів здійснюється на початку, шляхом засвоєння по елементах у першу чергу тих дій особового складу які важко сприймаються і повільно засвоюються, а потім комплексним відпрацюванням усіх заходів приведення підрозділу у бойову готовність. Четверте — комплексне заняття по бойовій готовності - орга-нізується і проводиться в складі частини. Крім навчальних на цих заняттях повинні переслідуватися і такі цілі як перевірка реальності розроблених планів, розрахунків і пошук нових шляхів і способів скороченяя термінів приведення підрозділу в бойову готовність.

Тривалість тактико-стройових занять встановлюється керівником заняття і, виходячи з поставлених перед ними цілей, може бути 2-4 години. При проведенні комплексних тренувань з виходом в райони зоеередження тривалість навчального дня не регламентується.

Перше заняття проводиться в складі штатних взводу і роти з навчання особового складу виконанню обов'язків по підйому по тривозі в казармі. Друге заняття — не комплексне тренування в складі роти, повв'язане з відпрацьуванням питань збору роти і виконання особовим складом функціональних обов'язків згідно бойовому розрахунку в парку, на складах і в пункті збору. На третьому занятті — комплексному тренуванні в складі батальйону — вадпрацьовується виконання обов'язків вщповідно до плану підйому по тривозі з виходом особового складу в парк, на склади та у пункт збору. При проведенні четвертого заняття — комплексного тренування в складі частини — віпрацьовуються питання організації і забезпечення виконання заходів по приведенню частини в повну бойову готовність, а озброєння і технніки до бойового застосування. При цьому особовий склад виконуе весь обсяг дій відповідно до плану підйому по тривозі з виходом (якщо це необхідно) у район зосередження.

При відпрацьуванні питань підйому по тривозі в розташуванні роти для проведения занять обладнуються навчальні місця в спальному приміщенні для особового складу, у кімнаті для збереження зброї, у кімнаті для збереження майна роти й особистих речей військовослужбовців, а також для навчання осіб добового наряду.

У спальному примшенні для особового складу можуть бути вивішені схема-графік етапів черговості дій особового складу по сигналам, схема закріплення вікон за військовослужбовцями, що здійснюють світломаскування з вказанням основних і запасних виконавців, плакат з умовами виконання нормативів по оповщенню і збору особового складу роти, виходу екіпажів у парк і вантажно-розвантажувальних команд до місця виконання робіт, тощо.

Перед входом у кімнату для збереження зброї як правило, вивішується графік одержання зброї з указівкою черговості і тимчасових нормативов одержання зброї, протигазів і іншого майна. Схема-график з порядком екиппійування віськовослужбовців, одержання і виносу майна вивішуеться біля входу в кімнату для збереження майна роти й особистих речей військовослужбоців. На навчальному місці для навчання добового наряду діям за сигналами бойової готовності викладається вся документація, що визначає зміст і послідовність цих дій: книга вечірньої перевірки роти з бойовим розрахунком; інструкція черговому роти на випадок тривоги і збору; документи для обліку убуття команд (механіків-водіїв, інших членів екіпажів бойових машин, водіїв колісних машин, навантажувальних команд, тощо).

Призначення навчальних місць які обладнуються у парку, визначаються змістом заходів, проводимих екіпажами по зняттю бойової та іншої техніки зі зберігання і виводу її до пункту збору.

Морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділу.

Бойова готовність підрозділу - це такий стан повсякденної життедіяльності, бойової та морально-психолопчної підготовки, техніки і озброєння, який дозволяе точно і своєчасно виконати поставлену бойову задачу.

Бойова готовність - це здатність особового складу підрозділу діяти згідно свого призначення незалежно вщ існуючих обставин зовнішнього характеру.

Вимоги до бойової готовності підрозділу:

• бойова готовність повинна бути постійною;

• кожен військовослужбовець, техніка і озброєння, що за ним закріпленні повинні бути готові до бойового застосування;

• бойова готовность підрозділу повинна постійно удосконалюватись.

Складові елементи бойової готовності підрозділу:

1. морально-психологічний стан особового складу підрозділу;

2. рівень свщомості та морально-бойових якостей;

3. укомплектованість пірозділу особовим складом, технікою та озброєнням;

4. матеріально-технічне забезпечення;

5. рівень бойової та гуманітарної підготовки;

6. рівень підготовки командного складу та їх здатність управляти підлеглими;

7. сувора дисципліна і організованість.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу:

1. Забезпечення моральної та психологічної готовності та здатності особового складу виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Батьківщини, створення таких умов, які б забезпечили успішну діяльність особового складу;

2. Формування необхідних морально-психологічних та бойових якостей у воїнів, їх особистої відповідальності за виконання покладених на ЗС України завдання у мирний та воєнний час;

3. Своєчасна переорієнтац1я свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час при зростанні воєнної загрози, досягнення морально-психологічної переваги над противником і пітримання психологічної рівноваги;

Створення та забезпечення реалізації соціальних гарантій військовослужбовців, членів їх сімей, згуртування військових колективів, підтримка дисципліни задоволення духовних, релігійних і культурних потреб.

Морально-психолопчне забезпечення бойової готовності - це комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності підрозділу, особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергування, бойової підготовки.

Систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов'язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захист їх психологічних (психофізиологічних) властивостей, реабілітація психотравмованих.

Морально-психологічне забезпечення забезпечуе реалізацію морально-психологічного потенціалу військ в ході їх повсякденної життедіяльності в мирний та воєнний час.

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

• мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних учбово-бойових завдань;

• формування свідомого ставлення до них;

• прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ;

• збереження його стійкості та керованості:

• досягнення високої бойової активності особового складу, його спроможності витримувати нервово-психологчні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дії психотравмуючих факторів сучасного бою.

• зрив психологічних операцій противника, прогнозування та профілактика негативного інформаційно-психологічного впливу;

• організація комплексного захисту психологічних (психофізиологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітація психотравмованих.

Основними складовими морально-психологічного забезпечення є:

- інформаційно-пропагандистське забезпечення;

- психологічне забезпечення;

- воєнно-соціальна робота;

- культурно-виховна робота;

- інформаційно-психологічна протидія.

Зміст (основні напрямки) морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу

Моральна та психологічна підготовка особового складу, під час якої розвиваються моральні та психолопчні якості військовослужбовця.

Напрямки морального забезпечення:

• любов до рідної землі, свого народу, до держави, в якій живеш;

• відданість національним ідеалам, повага до духовних і матеріальних цінностей свого народу;

• свідоме виконання законів, встановлення правил та порядку;

• вірність історичним традиціям свого народу, патріотизм;

• свідоме ставлення до виконання свого військового обов'язку;

• вірність віськовим традиціям;

• повага до товаришів по службі;

• готовність надати допомогу товаришам;

• мужність, готовність до самопожертви заради перемоги над ворогом;

• гуманізм.

Моральне забезпечення здійснюеться командирами постійно під час бойової та гумажтарної шдготовки, повсякденної життедіяльності та відпочинку. При цьому використовуються різномані форми і методи впливу на свідомість. Цей процес прийнято називати виховною роботою.

Напрямки психолопчного забезпечення

Психологічне забезпечення - це комплексний, тісно пов'язаний з бойовою і моральною подготовкою, учбово-виховний процес, спрямований на формування здібності військовослужбовців діяти в екстремальних умовах учбово-бойовоі обстановки:

• формування психолопчноі стійкості військовослужбовців до психотравмуючих факторів;

• прищеплення воїнам навичок психічного саморегулювання та вольової мобілізації;

• оптимізація показників професійної дієздатності психічних функцій військовослужбовців (сприйняття, увага, пам'ять та інш.);

• створення передумов для реалізації, особовим складом воєнних знань, умнь, навичок і сформованих моделей бойової поведінки, колективних дій;

Деякі форми психологічної підготовки:

подол• обкатка танками;

• ання інженерних (підривних інженерних) загороджень;

• виконання прийомів рукопашного бою;

• подолання вогневого лабіринту;

• стрибки у воду, подолання водних перешкод;

• подолання димових завіс, лісових завалів;

• бойові стрільби.

Кожен з видів військової діяльності виливає на формування особистості воїна, розвиток у нього необхідних бойових і психолоічних якостей.

Особлива увага повинна приділятися вихованню у військовослужбовців дбайливого ставлення до озброєння, техніки, військового майна, боєприпасів, ПММ:

• роз'яснення вимог МОУ, статутів стосовно якісного вивчення, експлуатації та збереження б/техніки і зброї;

• пропаганда воєнно-технічних знань;

• пропаганда прикладів майстерного володіння зброєю і технікою;

• стимулювання технічної освіти;

• формування відповідальності за збереження закріпленої техніки та озброєння;

• виховання у військовослужбовців любові до своеї зброї і техніки, впевненості в їх бойовоих можливостях.

Формами виховної роботи з цього питання можуть бути: лекії, технічні гуртки, бесіди, технічні інформанції, технічні куточки, технічні бюлетені, технічні вікторини, вечори запитань та відповідей.

Важливу роль у формуванні високих морально-бойових якостей військовослужбовців відіграє тактична підготовка. В ході неї особовий склад пізнає характер сучасного бою, вчиться мужньо переносити труднощі похідно-польової обстановки, діяти в екстремальних умовах, загартовуватися морально, психологічно і фізично, оволодівати наукою пермагати сильного ворога.

Фізична підготовка - загартовує організм, розвивае силу, витривалість, готує до стійкого перенесення тяжких і довготривалих перенавантажень, допомагає відпрацьовувати швидкість реакції в складній обстановці, зберігати високу розумову діяльність:

Значний вплив на формування морально-бойовоих якостей особового складу має фізична та стройова підготовка.

Стройова підготовка - дисциплінує військовослужбовців, виховуе у них уважність, оргашзованість, чітку координацію рухів, швидкість реакції. Навички спільних дій в строю впливають на відпрацювання узгоджених колективних дій з застосуванням зброї і бойової техніки.

Морально-бойові якості, зокрема і бойова майстерність особового складу, розвиваються і удосконалюються під час виконання завдань несення вартової і внутрішньої служби.

Під час несення вартової служби - у військовослужбовців виховуються дух свідомості, патріотизму, пильності, розуміння необхщності виконання конкретних завдань щодо охорони та оборони державних і військових об'ектів, відповідальності за виконання поставлених бойових завдань.

Від зразкового виконання своїх обов'язків особами добових нарядів значно залежить точне виконання усим особовим складом розпорядку дня, шдтримання статутного порядку і постійної бойової готовності підрозділів і частин.

Алгоритм діяльності командира по забезпеченню бойової готовності пірозділу:

- постановка конкретних задач, інструктаж і навчання молодших командирів і активу практиці виховної роботи стосовно підвищення бойової готовності підрозділу;

- планування, організація, підготовка і проведення основних заходів виховної роботи щодо підвищення бойової готовності;

- турбота про забезпечення, зразковості сержантського складу пвдрозділу в підвищенні бойової готовності;

-організація розповсюдження передового досвіду в роботі по забезпеченню бойової готовносі підрозділу;

-постійна увага морально-психологічному стану бойових змін, особового складу, що несе вартову і внутрішньо службу;

-доповщь командиру роти про проведенні заходи щодо підтримання високої бойової готовності та їх ефективність.

Важливим елементом бойової готовності підрозділу виступае стан техніки та озброєння підрозділу. Підтриманню техніки та озброення у бойовій готовності сприяє технічна підготовка військовослужбовців.

Успішне вирішення цієї проблеми пов'язане з організацією цілеспрямованої виховної роботи по мобілізації особового складу на досконале вивчення, вміле збереження та використання зброї і бойової техніки.

-постйно проводити пропаганду воєнно-технічних знань;

- виховувати у військовослужбовців любов до своеї зброї і техніки, впевнеість в їх бойових можливостях; .

- розповсюджувати досягнення майстрів військової справи, відмінників бойової і технічної підготовки.

Основні цілі виховноі роботи з особовим складом щодо мобілізації його на досконале вивчення, використання та зберігання бойової техніки і озброєння:

- роз'яснення вимог Міністра оборони Украини, статутів стосовно яісного вивчення, експлуатації та збереження бойової техніки і зброї;

- пропаганда приклада майстерного володння зброєю і технікою;

-стимулювання технічної освіти;

-формування відповідальності за збереження закріпленої техніки та озброєння.

Важливою умовою успішного виршення завдань вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки та озброєння є воєнно-техшнічна пропаганда, в якій широко використовуються такї форми: лекції, технічні гуртки, бесіди, технічні куточки, технічні бюлетені, вечори запитань та відповідей, та інш.