
- •Сутність процесу виховання воїнів зс України
- •Сутність процесу виховання військовослужбовців
- •Особливості процесу виховання воїнів:
- •Функції виховання:
- •Мета виховання
- •Види виховання:
- •Основні види моралі військовослужбовця.
- •Друге питання принципи, методи виховання та їх характеристика
- •1. Цілеспрямованість, науковість, патріотичність:
- •Виховання в процесі військової діяльності.
- •Основні вимоги цього принципу:
- •Виховання в колективі – через колектив
- •Індивідуальний підхід у вихованні
- •Опора на позитивне в особистості та колективі
- •Основні вимоги даного принципу.
- •Поєднання вимогливості до підлеглих з повагою до їхньої особистості, гідності і піклуванням про них
- •Єдність, злагодженість і спадкоємність
- •Характеристика методів виховання воїнів та педагогічні умови їх активізації. Традиційними методами виховання є:
- •6) Критика і самокритика.
- •7) Навіювання.
- •Тема3, заняття 2: морально-психологічна підготовка особового складу – важлива складова бойової готовності та бойової підготовки. Вступ
- •Сутність бойової готовності підрозділу та її склдові.
- •Робота командира взводу (роти) по забезпеченню бойової готовності підрозділу
- •Основні напрямки діяльності командирів по організації морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.
- •Поняття і сутність системи бойової підготовки.
- •2. Основні напрямки діяльності командирів по організації морально-психологічного забезпечення виконання завдань вартової служби.
- •А) Етапи морально-психологічного забезпечення виконання завдань вартової служби.
- •Підготовка варт організується та проводиться у три етапи.
- •Заключення
- •Тема 3. Виховна робота в підрозділах зс україни.
- •Індивідуально-виховна робота - важлива складова виховання воїнів та зміцнення військової дисципліни.
- •Тема 6. Виховна робота в підрозділах збройних сил україни.
- •1. Методика підготовки керівника групи гуманітарної підготовки до занять
- •Організація підготовки керівників груп до проведення занять.
- •Методи проведення занять з гуманітарної підготовки
- •Шляхи і основні напрямки підвищення ефективності гуманітарної підготовки.
- •В плані організації гуманітарної підготовки важливе значення має інформування особового складу підрозділу.
- •З гуманітарної підготовки.
- •Напередодні проведення заняття керівник групи:
- •У вступній частині заняття:
- •Структура план-конспекту може бути варіантів:
- •Порядок складання план-конспекту.
- •Тема 4. Морально-психологічна підготовка особового складу взводу в воєнний час.
Сутність бойової готовності підрозділу та її склдові.
Під бойовою готовністю варто розуміти стан підрозділів і частин, що дозволяє їм у встановлений термін здійснити перехід з мирного на воєнний стан і успішно виконувати бойові завдання.
Найважливішими показниками бойової готовності підрозділів є: знання майбутніх задач і проведення заходів щодо підготовки до їх виконання ще в мирний час; чітке несення бойового чергування; висока бойова виучка: підтримка озброення і техніки в готовності до бойового застосування; угримання запасів матеріальних засобів у необхідних розмірах; постійна готовність до відбиття раптового нападу супротивника, організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності, високий морально-психологічний стан, дисципліна і пильність особового складу.
Складові бойової готовності, що складають її зміст, необхідно розглядати в комплексі, тому що вони охоплюють усі сторони багатогранної діяльності підрозділів і відображають досягнуті ними рівні бойової підготовки, бойової злагодженості, морального і правового виховання військовослужбовців.
3 метою реалізації бойових можливостей частин і підрозділів в інтересах рішення майбутніх задач бойової готовності пред'являється ряд вимог, основними з яких є:
1. Ретельна розробка планів приведення частин і підрозділів у бойову готовність, узгодження їх по термінах виконання і своєчасне уточнення.
2. Практичне відпрацьовування і постійне вдосконалення переводу частин і підрозділів з мирного на воєнний стан.
3. Висока ступінь і якість укомплектованості підрозділів особовим складом і забезпеченість їх озброєнням, технікою і іншими матеріальними засобами за штатами, табелями і нормами воєнного часу.
4. Правильна організація збереження та ешелонування матеріальних засобів і підтримка озброєння і техніки в постійній готовності до бойового застосування.
5. Стійкість і надійністъ системи оповіщення.
6. Цілеспрямоване і безперервне ведення виховної роботи по забезпеченню своєчасного і якісного виконання заходів бойової готовності.
Підтримка бойової готовності підрозділів на рівні перелічених вимог досягається комплексом заходів, що проводяться командирами і штабами в повсякденному житті, — основними з яких е:
- розробка бойових розрахунків підрозділів і тверде знання особовим складом своїх обов’язків;
- ведення систематичного обліку особового складу, озброєння, бойової та іншої військової техніки і матеріальних засобів, розподіл рядового і сержантського складу по роках служби і спеціальностям з метою недопущення зниження бойової готовності;
- укомплектованість підрозділів озброєнням, бойовою технікою, автотранспортом і правильним їх збереженням, експлуатацією і забезпеченням усім необхідним для ведення бою;
- організація захисту особового складу, озброєння, бойової та іншої військової техніки, а також матеріальних засобів від зброї масового ураження;
- висока бойова виучка особового складу частин і підрозділів, офіцерів і штабів;
- організація роботи щодо виховання у особового складу високих морально-бойових якостей;
- організація служби військ (внутрішньої, вартової і гарнізонної) відповідно до вимог військових статутів, підтримка безперервного зв'язку зі старшим штабом, підлеглими командирами і штабами і наді надійною системою оповіщення;
- щоденне уточнення бойових розрахунків у підрозділах при проведенні вечірньої перевірки.
3 метою планомірного переведення частин і підрозділів у повну готовність до виконання бойових задач у Збройних Силах прийнята струнка система нарощування їх бойової готовності шляхом введення її різних ступенів.
Ступінь бойової готовності — це встановлений відповідними документами стан підрозділів і частин, з яких вони можуть підготуватися до виконання бойової задачі в необхідний термін. Ступені бойової готовності встановлюються з метою безперервної підтримки, а при необхідності підвищення бойової готовності підрозділів і частин шляхом послідовного переводу їх з одного ступеня бойової готовності в більш високу або введенням любої з них.
У Збройних Силах України встановлені чотири ступені бойової готовності:
ПОСТІЙНА, ПІДВИЩЕНА, ВОЄННА ЗАГРОЗА та ПОВНА.
Бойова готовність ПОСТІЙНА — повсякденний стан з'єднань і частин, що утримуються по штатах і табелях мирного часу і забезпечених усіма видами військових запасів, що знаходяться в готовності до виконання бойової задачі. Зміст даного ступеня бойової готовності характеризується наступним станом підрозділів і частин:
-підрозділи і частини займаються повсякденною діяльністю згідно плану бойової підготовки, при цьому чергові засоби несуть бойове чергування;
- бойова техніка, озброєння і автотранспорт утримуються у відповідності з нормами і порядком, встановленим наказами і директивами Міністра оборони України і Головнокомандуючого Сухопутними військами;
- військові запаси боєприпасів, пально-мастильних і матеріально-технічних засобів зберігаються в машинах, а основні запаси зберігаються на складах ешелонованими по видах і номенклатурах для видачі частинам (підрозділам).
Бойова готовність ПІДВИЩЕНА — це такий стан частин і підрозділів, при якому, залишаючись у пунктах постійної дислокації (у районах бойового чергування, на полігонах), вони проводять додаткові заходи бойової готовності, у результаті яких підвищується готовність до виконання бойової задачі. Основний зміст діяльності особового складу при введенні даного ступеня бойової готовності полягає в уточненні бойових розрахунків по приведенню підрозділів у наступі ступені і виконанні ряду заходів, що забезпечують нарощування рівня бойової готовності. Зміст заходів, приведення у частинах при введенні бойової готовності ПІДВИЩЕНА передбачає:
- збір частин і підрозділів, що знаходяться на навчаннях, полігонах, роботах у свої гарнізони і проведення заходів щодо їх доукомплектування;
- організація охорони штабів, казарм, складів, парків бойових машин і інших життєво-важливих об'ектів у місцях постійної дислокації та на полігонах шляхом посилення наряду чергових сил і засобів, які виділяються і виставлення парних патрулів;
- переведення усіх категорій військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, на казармене положення і одержання ними особистої зброї, засобів індивідуального захисту, дозиметрів;
- уточнення заявок на покриття поточного некомплекту особового складу, призупинення чергового звільнення військовослужбовців, що вислужили встановлені терміни, і продовження планового призову, призупинення відрядження військовозобов'язаних, призваних на збори, і приписаного автотранспорту народного господарства;
- зняття зі збереження і приведення озброєння і бойової техніки в готовність до бойового застосування, завантаження військових запасів матеріальних засобів у бойові машини й автотранспорт;
- підготовка до здачі надлишкових матеріально-технічних засобів, казарменого фонду, учбової техніки і майна.
У випадку перебування частини в бойовій готовності ПІДВИЩЕНА більш двох діб в підрозділах організуються і проводяться заняття по бойовій підготовці з урахуванням виконання майбутніх задач.
Слід зазначити, що обсяг заходів, який виконується військами при приведенні у бойову готовність ПІДВИЩЕНА, розробляється з урахуванням місця дислокації і діяльності частини й у залежності від умов обстановки може змінюватися і доповнюватися.
Бойова готовність ВІЙСЬКОВА ЗАГРОЗА — це такий стан частин і підрозділів, при якому вони піднімаються по бойовій тривозі і проводять заходи бойової готовності в пункті постійної дислокації, районах бойового чергування, на полігонах з наступним, якщо це необхідно, виводом у райони зосередження.
Зміст заходів при введені даного ступеня бойової готовності передбачає:
-виведення підрозділів у райони зосередження (при цьому засоби раддіозв'язку в місцях постійної дислокації продовжують роботу у попередньому режимі);
- виведення у район зосередження командних пунктів управління і підготовка їх до роботи в польових умовах;
- проведення доукомплектування підрозділів до штату військового часу;
- особовому складу видаються патрони, гранати, засоби індивідуального захисту, сталеві шоломи, протигази «НЗ», індивідуальні протихімічні пакети (патрони і гранати знаходяться в підрозділах, у штатній укупорці).
Бойова готовність ПОВНА — стан найвищої готовності частин і підрозділів, що виконали весь комплекс заходів щодо переводу з мирного на воєнний стан, включаючи повне доукомплектування і безпосередню підготовку до бойових дій, що забезпечують організований вступ у бій і успішне виконання поставленої задачі. Даний стан військ характеризуеться такими показниками:
- частини і підрозділи знаходяться в зазначених їм районах у готовності до негайних бойових дій (висуванню і заняттю районів (позицій) для ведения бойових дій);
- проводиться рекогносцировка маршруту висування і рубіж розгортання, організується комендантська служба;
- приймається (уточнюється) рішення, доводяться задачі до пщлеглих, здійснюється планування бойових дій;
- організується (уточнюється) взаемодія і усі види забезпечення;
- частини (підрозділи) ПВО знаходяться в готовності до негайного знищення засобів повітряного нападу супротивника.
При приведенні в бойову готовність ПОВНА зі стану постійної готовності заходи, передбачені ступенями бойової готовності, здійснюються у ході безпосередньої піддготовки до виконання бойової задачі.
Специфіка діяльності військ при приведенні їх у вищі ступені бойової готовності накладає певні особливості на роботу командирів усіх ступенів по забезпеченню державної таємниці в цих умовах. Ця робота будуеться по декількох основних напрямках, що властиві для кожного зі ступенів бойової готовності, що вводаться:
- організується маскування і комплексна протидія іноземним технічним розвідам;
- забезпечується збереження в найсуворішій таемниці відомості про бойову і мобілізаційну готовність частин і підрозділів, їх бойовому призначеню і характеру діяльності;
- у частинах (підрозділах), зв'язаних з експлуатацією таэмних систем озброєння (бойової техніки), встановлюється особливий режим;
- організується додатковий захист інформації в автоматизованих системах управління обчислювальних комплексах, закриття каналів витоку секретів при використанні технічних засобів зв'язку і управління;
- строго дотримуються правила прихованого управління військами.