50. Провести оцінку шкірних і сухожильних рефлексів.

Комплексна оцінка неврологічного статусу передбачає дослідження деяких безумовних рефлексів, рефлекторна дуга яких знаходиться на рівні спинного Мозку і стовбура головного мозку. Ці рефлекси поділяються на пропріоцептивні, або глибокі (рецептори локалізуються в ділянці сухожиль, м'язів, суглобів ), і екстероцептивні, або поверхневі (рецептори знаходяться в шкірі і слизових оболонках).

П ри дослідженні рефлексів важливо, щоб групи м'язів, які знаходяться в зоні рефлексу, були максимально розслаблені і пасивно розтягнуті. Подраз­нення на симетричні ділянки потрібно наносити з однаковою силою, обов'язко­во відволікаючи увагу дитини, особливо при оцінці глибоких рефлексів. Для цього рекомендується користуватися способом Єндрасика: дитині на момент обстеження пропонують зчепити пальці рук і з силою тягнути їх в сторони (рис. 90, б).

Серед великої групи поверхневих рефлексів (табл.74) практичне клінічне значення мають черевні, підошовний, рогівковий, кон'юктивальний і кремастерний (у хлопчиків).

Черевні рефлекси (верхній, середній, нижній) викли­ кают ь штрихови м подразнення м шкіри живот а в напрямі від периферії до середньої лінії. Для оцінки верхнього черевного рефлексу подразнення наносять паралельно реберній дузі, середнього — на рівні пупка, нижнього — паралельно паховим складкам, на 1-2 см вище від неї. У відповідь на подразнення на відповідній стороні спостерігається скорочення м'язів черевної стінки.

Кремастерний рефлекс викликают ь у хлопчиків штриховим подразненням шкіри внутрішньої поверхні стегна в напрямі знизу вверх, що супроводжується скоро­ ченням м'яза, який піднімає яєчка.

Підошовний рефлекс оцінюють, наносячи штрихове подразнення рукояткою неврологічного молоточка по зовнішньому краю підошви в напрямі від п'ятки до паль­ ців. Це супроводжується підошовним згинанням пальців стопи (рис. 88).

Оцінюючи поверхневі рефлекси, звертають увагу на їх інтенсивність симетричність та швидкість реакції у відповідь на подразнення. У здорових дітей поверхневі рефлекси живі і симетричні, тобто нормальні. При патології, зокрема при органічних ураженнях нервової системи, має місце асиметрія рефлекс'» (анізорефлексія), а також посилення (гіперрефлексія) або пригнічення (гіпорефлексіЯ; і навіть відсутність рефлексів (арефлексія).

Серед глибоких (сухожильних і періостальних) рефлексів найбільше клінічне значення мають карпорадіальний, біцепс- і трицепс-рефлекси, колінний та ахіллів (табл.74).

Карпорадіальний рефлекс є періостальним рефлексом і викликається ударом молоточка по шиловидному відростку променевої кістки (рис. 89, в). В результаті цього відбувається пронація кисті. При дослідженні карпорадіаль- ного рефлексу рука дитини повинна бути зігнута під прямим або злегка тупим кутом.

Біцепс-рефлекс (рефлекс з сухожилля двоголового м'яза) викликають шляхо удару неврологічним гумовим молоточком по сухожиллю двоголового м'яза в ділянці ліктьової ямки (рис. 89, а). При цьому передпліччя зігнуте під тупим кутом і лежить на передпліччі лікаря. У відповідь на подразнення рук а згинається в ліктьовому суглобі.

Трицепс-рефлекс (рефлекс з сухожилля триголового м'яза) викликають, вдаряючи молоточком по сухожиллю триголового м'яза над ліктьовим відростком (рис. 89, б). При цьому руку дитини згинають в ліктьовому суглобі майже під прямим кутом. У відповідь на подразнення спостерігається розгинання передпліччя в ліктьовому суглобі.

Колінни й рефлекс викликают ь ударо м молоточк а по сухожиллі 0 чотириголового м'яза стегна нижче надколінної чашечки, що призводить до скорочення м'яза і розгинання гомілки. У дітей раннього віку колінний рефлекс перевіряють у положенні лежачи на спині (рис. 90, а). Для цього ліву руку лікар підводит ь під коліна , злегка піднімаючи їх, а правою рукою наносить короткий удар по сухожиллю . У дітей старшог о віку колінний рефлекс досліджують, сидячи в поло­ женні «нога на нозі» (рис. 90, б).

Ахіллів рефлекс викликають, вдаряючи моло­ точком по ахіллову сухожиллю, в результаті чого відбувається підошовне згинання стопи. У дітей раннього віку рефлекс досліджують у положенні на спині, а в старшому віці дитину ставлять на ко­ ліна на кушетку (або стілець) таким чином, щоб стопи вільно звисали (рис. 90, в).

Глибокі (сухожильні і періостальні) рефлекси у здорових дітей живі і симетричні (норморефлек- сія). При різноманітних патологічних станах вони можуть бути посиленими (гіперрефлексія), асимет­ ричними (анізорефлексія), пригніченими (гіпореф- лексія) або відсутними (арефлексія). Важливо підкреслити, що симетрична зміна інтенсивності глибоких рефлексів не завжди вказує на органічний характер ураження нервової систе­ ми. Зокрема, це може спостерігатися при неврозах, перевтомі, міозитах, гіпертензивному синдромі, а також у легко збуджуваних дітей.