33. Провести перкусію серця з визначенням меж відносної серцевої тупості.
Межі відносної серцевої тупості при перкусії в дітей різного віку
|
Межа |
Вікова група | |||
|
|
До 2 років |
2—7 років |
7—12 років |
Після 12 років |
|
Верхня |
II ребро |
Другий міжребровий проміжок |
Верхній край III ребра |
III ребро, III між ребер’я |
|
Права |
На 2 см назовні від l.sternalis dextra |
На 1 см назовні від l.sternalis dextra |
На 0,5 см назовні від l.sternalis dextra |
На l.sternalis dextra |
|
Ліва |
На 2 см назовні від лівої l.medioclavicularis |
На 1 см назовні від лівої l.medioclavicularis |
На 0,5 см назовні від лівої l.medioclavicularis |
На лінії або на 0,5 см усередину від l.medioclavicularis |
34. Провести оцінку аускультативних змін з боку серця.
35. Провести диференціальну діагностику між функціональним і органічним шумом.
Диференційна діагностика функціонального й органічного систолічного шуму у дітей
|
Функціональний систолічний шум |
Органічний систолічний шум |
|
Як правило, тихий, непостійний, недовгий (триває частину систоли) |
Як правило, гучнгий, постійний, довгий (триває всю систолу) |
|
Не пов'язаний з І тоном |
Пов'язаний з І тоном |
|
Не проводиться за межі серця |
Проводиться за межі серця |
|
Зменшується (зникає) у вертикальному положенні, після фізичного навантаження, під час вдиху |
Постійний у горизонтальному і вертикальному положеннях, у стані спокою та після фізичного навантаження, під час вдиху та видиху |
|
На ФКГ — як правило, низькоамплітудний, короткий, непостійний, неправильної, невизначеної форми, не пов'язаний з І тоном, фіксується на низьких частотах |
На ФКГ — як правило, високоамплітудний, триває більшу частину систоли, правильної, певної форми, пов'язаний з І тоном, фіксується на високих частотах |
36. Виміряти артеріальний тиск на руках та ногах.
37. Провести поверхневу пальпацію живота.
|
ПАЛЬПАЦІЯ ЖИВОТА | |
|
Поверхнева |
Глибока |
|
|
38. Провести глибоку пальпацію живота.
Після орієнтовної переходять до глибокої пальпації, яка має назву глибокої методичної топографічної ковзної пальпації за методом Гленард-Образцова-Гаусмана-Стражеска. Вказаний метод пальпації органів черевної порожнини грунтується на чотирьох основних принципах, які полягають у наступному:
органи розташовані досить глибоко і прощупати їх можна тільки завдяки глибокій пальпації під час максимального розслаблення м'язів черевного преса у фазу видиху;
орган відчувають і дають йому характеристику в момент ковзання по його поверхні;
кожний відрізок кишки чи інші органи мають певну типову локалізацію, і тому пальпацію проводять саме в ділянках, які відповідають проекційній топографії органів;
методичність забезпечує певний порядок пальпації органів черевної порожнини. Спочатку пальпують відрізки товстої кишки: сигмовидну, сліпу, поперечно-ободову, висхідну і нисхідну, а потім паренхіматозні органи — печінку, селезінку, жовчний міхур, підшлункову залозу і нирки.
