13. Засоби регламентування посадових обов’язків працівників

У процесі регулювання трудової діяльності персоналу широко використовуються засоби регламентування посадових обов'язків працівників апарату управління організаціями.

Регламентування посадових обов'язків — це процес чіткого визначення та документального закріплення переліку обов'язкових для виконання працівником функцій і завдань, а також прав та відповідальності. Воно базується на поділі й кооперуванні праці в організації та сприяє:

• ефективному добору, розстановці та використанню персоналу;

• зміцненню виконавської дисципліни;

• створенню організаційно-правової бази діяльності працівників;

• підвищенню відповідальності працівників за результати діяльності;

• забезпеченню об'єктивності під час атестації працівників, заохочення або застосування дисциплінарних стягнень;

• запобіганню трудових спорів;

• підвищенню ефективності діяльності організації. Діяльність організації в цілому, її першого керівника регламентується чинним законодавством України, статутом організації або положенням про організацію, зареєстрованим чи затвердженим в установленому порядку. Деякі аспекти діяльності першого керівника можуть регулюватись контрактом, який він укладає з роботодавцем. Діяльність виконавчого директора може додатково регламентуватись його посадовою інструкцією, яку затверджує представник роботодавця.

14. Зміст і призначення Правил внутрішнього трудового розпорядку

У вітчизняній практиці для цього широко використовуються Правила внутрішнього трудового розпорядку. Цей нормативний документ внутрішнього використання розробляється спільно адміністрацією та представниками найманого персоналу, а затверджується на загальних зборах трудового колективу чи на конференції, де інтереси колективу представляють обрані делегати.

Усі питання, пов'язані з застосуванням Правил, вирішуються адміністрацією підприємства згідно з наданими їй статутом правами, а в окремих випадках — спільно з профспілковим комітетом або за Його згодою.

Типова структураПравил внутрішнього трудового розпорядку охоплює такі розділи:

• Загальні положення.

• Приймання на роботу.

• Права й обов'язки персоналу підприємства.

• Робочий час і час відпочинку.

• Відпустки.

• Відрядження та переведення на нове місце роботи.

• Заробітна плат_а, соціальне страхування й компенсації.

• Заохочувальні _Та дисциплінарні заходи.

• Розірвання трудового договору [5, с. 12—16].

Заслуговує на увагу досвід фірм у Великобританії щодо встановлення правил трудової поведінки й дисциплінарних процедур [7, с. 111—118].

Кожен працівник, що наймається на роботу, має бути ознайомлений з:

• вимогами до роботи;

• стандартами виконання роботи, які вважаються задовільними;

• стандартами поведінки;

• правилами, яких слід дотримуватись, щоб забезпечити досягнення високих стандартів;

• дисциплінарними стягненнями, яких буде застосовано в разі невиконання правил;

• процедурою оскарження.

Характер небажаної поведінки працівників може бути поділений на три категорії:

—незначне порушення;

—серйозне порушення;

- грубе порушення.

Дисциплінарне стягненнязалежить від характеру порушення трудової поведінки. Наприклад, у разі запізнення працівника на роботу, його керівник може обмежитись усним зауваженням. Недотримання робітником правил і норм з безпеки праці є підставою для письмового попередження від майстра чи менеджера з охорони праці. Такі порушення, як крадіжка, образлива поведінка, недотримання конфіденційності, відмова від виконання обґрунтованого завдання можуть бути підставою для негайного звільнення працівника.

Дисциплінарні процедури, порядок оскарження стягнень дуже ретельно опрацьовуються та в доступній формі доводяться до відома всіх працівників.