Тип законодавства

Рис. 1.11. Класифікація країн відповідно до типу законодавства*

* Розроблено автором за матеріалами [8, 154]

Відкритість фінансової інформації. В США та Великобританії фінансова інформація відповідає інформаційним потребам інвесторів та кредиторів, тому першочерговими критеріями фінансової звітності виступають корисність звітних даних при прийнятті рішень, достовірність і неупередженість.

В Південній Америці фінансовий облік розробляється в основному для забезпечення гарантії того, що держава отримує належну суму податку на прибуток. У Швейцарії, Німеччині, Японії фінансова політика визначається незначною кількістю великих банків, що задовольняють помітну частину фінансових потреб бізнесу. Уряди вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати фінансові звіти, але в менш деталізованому вигляді, ніж в США.

У Франції і Швеції уряди відіграють значну роль в управлінні національними ресурсами, а підприємства зобов’язані дотримуватись урядової економічної політики, зокрема в межах макроекономічного планування.

Податковий облік як підсистема бухгалтерського обліку. В США характерна концепція паралельності між податковим та іншими видами обліку. Оподаткування прибутку визначається шляхом систематичного корегування бухгалтерського прибутку. Таким чином, існує ніби два бухгалтерські обліки: той, що оприлюднюється і той, що ведеться відповідно до вимог податкових органів. Ця концепція вважається загальноприйнятою в країнах, де біржове регулювання відіграє провідну роль (США, Великобританія, Нідерланди). При цьому фінансова і податкова звітність не поєднуються. У Франції домінування податкового права не носить послідовного характеру, так як необхідність публікації фінансової звітності визначає також використання вимог комерційного права. Так, розроблено так звану перехідну таблицю, що дозволяє перейти від балансового прибутку до оподатковуваного.

Система оподаткування. В країнах Європейського Союзу (Бельгія, Італія, Німеччина, Португалія, Франція) в бухгалтерських звітах витрати відображаються за тією сумою, за якою вони приймаються для податкових розрахунків. В інших країнах закон дозволяє вибирати між різними системами бухгалтерського обліку та звітності. Крім того, від обраного методу обліку залежить отримання податкових пільг. Наприклад, в Норвегії дозволено капіталізувати витрати на дослідження, але оскільки податкові пільги надаються лише в разі, коли відповідна сума списується з рахунків, на практиці це відбувається рідко.

Таблиця 1.4 Порівняльна характеристика систем бухгалтерського обліку відповідно до рівня регулювання*

Система бухгалтерського обліку
Англосак-сонська	Континен-тальна	Південно-американська	Інтернаціональ-на система ООН	Україна
Основна ідея системи
Орієнтація обліку на ін-формаційні запити інвес-торів і креди-торів	Тісний взаємоз-в’язок бізнесу з банками, які за-довольняють потреби фінан-сових компаній	Облік орієн-тований на потреби дер-жавних пла-нових органів	Міжнародне уз-годження обліку в інтересах ТНК та іноземних уча-сників міжна-родних валютних ринків	Орієнта-ція облі-ку на держав-ні орга-ни
Основне джерело регулювання питань обліку та звітності
Законодавчий орган і про-фесіонали	Законодавчий орган	Законодавчий орган	Міжурядова ро-боча група екс-пертів	Законо-давчий орган
Професійне регулювання питань обліку та звітності
Суттєве, але піддається критиці	Помітне	Мінімальне	Домінуюче	Міні-мальне

* Розроблено автором

В Італії особливості економіки, де переважають малі і середні фірми спричиняють консервативний характер обліку, тісно пов’язаний з податковим законодавством. Крім того, відкриті акціонерні товариства в Італії становлять незначний відсоток та основна частина підприємств закрита для зовнішніх інвесторів, та передачі контролю над їх діяльністю. Саме тому фондовий ринок не відіграє в Італії значної ролі. Тому, попит на незалежний внутрішній аудит і детальну бухгалтерську інформацію в цілому. Він походить лише від податкових органів і банків. За таких умов для банків бухгалтерський звітність не є вирішальним фактором при прийнятті рішень про кредитування. В США бухгалтерський облік спрямований на потреби приватного сектору. Тому бухгалтери-практики змушені вести бухгалтерський фінансовий облік та задовольняти потреби фіскальних органів, причому останнє посідає перше місце. В Україні бухгалтерський облік спрямований на дотримання норм податкового законодавства.

Методи оцінки статей балансу. В США і Великобританії на стан обліку впливають принцип обачності і зберігання балансової вартості. Наприклад, в США забороняється відносити до активу амортизацію нематеріальних активів. У звіті про доходи і збитки в балансовому обліку не відбувається переоцінки активів. Натомість, у Великобританії дозволено відносити амортизацію нематеріальних активів до активу та в деяких випадках переоцінювати ряд статей балансу. У Франції і Німеччині вплив принципів обачності і балансової вартості поєднується з впливом фіскальних законів.

Джерела фінансування. В США акціонерні товариства, що котируються на біржі, надають детальну інформацію про свою діяльність. У Великобританії найвищий рівень інформативності спостерігається у компаній, чиї акції котируються на фондовому ринку. У Швеції компанії, акції яких котируються на фондових ринках, детальніше показують результати своєї діяльності лише від тих угод, які укладаються в Стокгольмі, а компанії, акції яких котируються на місцевих ринках, надають більше інформації, ніж ті, що віднесені в лістинг. Поява єдиної європейської системи фондових бірж здійснює стимулюючий вплив на гармонізацію систем бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Європі.

Міжнародні відносини. Завдяки географічній близькості та тісним економічним зв’язкам США значно впливають на облікову політику Канади, Мексики, Філіппін, Ізраїлю. Японські компанії все більшою мірою використовують американські облікові стандарти, що пояснюється експансією японського капіталу, який поширюється в США. Майже всі компанії англійських колоній ведуть облік за британською моделлю (Південна Африка, Пакистан, Індія, Малайзія, Австралія, Нова Зеландія). Німеччина та Франція мають деякий вплив на свої колишні колонії в сфері обліку, але в меншій мірі, ніж Великобританія.

Враховуючи викладене вище, пропонуємо згрупувати фактори впливу на формування систем бухгалтерського обліку на внутрішні та зовнішні з виділення груп факторів, як це представлено в додатку Ж.

В основі різноманітності національних систем лежить вплив соціального середовища. До факторів соціального середовища можна віднести: стадію економічного розвитку, особливості підприємницької діяльності, ступінь втручання керівництва в економічні відносини, групи користувачів та укладачів бухгалтерської звітності, цілі, які вони при цьому переслідують, характер бухгалтерської професії, наявність специфічних прийомів регулювання бухгалтерського обліку, рівень інфляції, культурні відносини, законодавчу систему, політичну систему, систему освіти, академічний вплив, міжнародний вплив, рівень іноземних інвестицій в країні.

До факторів впливу на середовище обліку відносяться: тип правління в країні, тип економічної системи, галузь економіки, організації, що існують в суспільстві, тип регулювання та контролю, загальний рівень освіти та економічний розвиток суспільства. До показників, які впливають на облікову систему на національному рівні, можна віднести: наявність та використання розвиненими системами національних бухгалтерських стандартів, національний план рахунків, систему організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства, методологію визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства, особливості фінансової звітності.

Вказані вище фактори спричинили певні тенденції та закономірності, що, у свою чергу, обумовили особливості організації систем бухгалтерського обліку. Загальне поняття національної системи бухгалтерського обліку випливає із визначення облікової системи і конкретизується рядом принципів: історичне місце облікової системи; методи обліку і оцінки виробничих запасів (вартість придбанні, реалізації і середньозважена вартість, планова собівартість, методи LIFO, FIFO); зобов’язання та практика, надання у звітах різних відомостей (всіма компаніями, деякими компаніями за різними критеріями, кількість яких коливається від 1 до 4, ступінь відповідної бухгалтерської практики фіскальним вимогам); використання методів нарахування амортизації та її відображення в обліку; звітні форми та показники і їх регламентація; зовнішні форми контролю за діяльністю фірм.

Можна виділити наступні причини та необхідність класифікації систем бухгалтерського обліку:

• сприяння найбільш точному визначенню подібних і відмінних рис між країнами;

• можливість допомогти у закріпленні в країні бухгалтерської справи і виборі системи, яка є найпридатнішою для даної держави;

• є добрим пізнавальним інструментом, який надає чудову можливість зосередитьсь на „ключових країнах”, кожна з яких є прикладом підходу до формування системи бухгалтерського обліку і звітності певного типу;

• для спеціалістів з бухгалтерського обліку стає орієнтиром, який дозволяє передбачити, виходячи з досвіду застосування типової системи і які проблеми можуть постати перед країною, що діє за схожою системою.

В результаті проведеного дослідження ми приєднуємося до класифікації існуючих систем бухгалтерського обліку за географічною ознакою і схожими соціально-економічними умовами (рис. 1.12). Детальніше кожну з вищенаведених систем ми розглянемо в наступному розділі.

Отже, ЗПБО – принципи та правила, якими повинні користуватись компанії відповідної країни при підготовці фінансових звітів. До загальновизнаних принципів МСФЗ належать: господарської одиниці; безперервності; грошового виміру; періодичності; послідовності; історичної собівартості; фактичної реалізації; відповідності; повного розкриття; двосторонньої потужності; витрат та вигод; суттєвості; галузевої практики; консерватизму.