Госы

p особливості технологічного процесу на елеваторі

p витрати часу на переміщення

p площами фактичних контактів, їх числом, станом їх поверхні

p повний фактичний час переміщення

429. Яким показником визначається внутрішнє тертя в шарі сипкого матеріалу:

p для роботи з сухим зерном

p потужними властивостями сипкого матеріалу

p площами фактичних контактів, їх числом, станом їх поверхні

p щільністю укладки

430. Ларь:

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило днище має вигляд перевернутої піраміди

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило закривається кришкою або решіткою

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило з плоскою і трішки нахиленою підлогою

p площами фактичних контактів, їх числом, станом їх поверхні

431. Сапетка:

p приміщення, в кому зберігається зерно в бункерах

p щільність укладки

p склад залізничного типу з підлогою, влаштованого на рівні підлоги вагону

p спеціальне зерносховище для кукурудзи у качанах

432. Принципова схема відображає:

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило закривається кришкою або решіткою

p взаємозв’язок основних машин, оперативних і накопичувальних ємкостей для зберігання, що беруть участь у різноманітних етапах технологічного процесу

p взаємозв’язок основних машин з вказівкою числа, марки, нумерації машин

p взаємозв’язок основних машин, оперативних ємкостей з вказівкою технічної характеристики машин

433. Молотильно-очисна башта призначена:

p для роботи з сирим зерном

p для роботи з кукурудзою в качанах

p потужними властивостями сипкого матеріалу

p для роботи з сухим зерном

434. Таблиця ходів призначена:

p допомогти швидко та правильно визначити транспортне обладнання, яке буде використовуватися при переміщенні зерна

p допомагати швидко та правильно визначити норію, через яку повинен пройти маршрут переміщення зерна

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило закривається кришкою або решіткою

p допомогти швидко та правильно визначити технологічне обладнання, яке буде використовуватися при переміщенні зерна

435. Основна задача оперативного розрахунку елеватора:

p визначення прийомної та відпускної можливостей елеватора

p визначення складу основного обладнання

p визначення експлуатаційної роботи машин і визначення прийомної та відпускної можливостей елеватора

p щільність укладки

436. Пакгауз:

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило закривається кришкою або решіткою

p спеціальне зерносховище для кукурудзи у качанах

p склад залізничного типу з підлогою, влаштованого на рівні підлоги вагону

p приміщення, в якому зберігається зерно в бункерах

437. Робоча башта механізації зернових складів:

p приміщення, в якому зберігається зерно в бункерах

p споруда, яка має невелику ємність та потужність

p споруда, яка забезпечує прийом зерна, кількісний та якісний облік зерна

p споруда, яка має транспортне та технологічне обладнання

438. Робоча очисна башта призначена:

p для роботи з кукурудзою в качанах

p потужними властивостями сипкого матеріалу

p для роботи з сирим зерном

p для роботи з сухим зерном

439. Технічна продуктивність норії:

p визначається її призначенням

p визначається коефіцієнтом використання

p потужними властивостями сипкого матеріалу

p визначається її конструктивними параметрами

440. Коефіцієнт використання норії визначається:

p Кв = t / t_ф

p Кв = О / t

p Кв = Q / Q_ф

p Кв = Q_ф / Q

441. Повний фактичний час переміщення партії зерна:

p Т = 60 Е / Кв * Q

p Кв = t / Т

p t = 60 Е / Q

p Т = 60 Е / Кв

442. Бункер:

p споруда, яка має невелику ємність та потужність

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило днище має вигляд перевернутої піраміди

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило з плоскою і трішки нахиленою підлогою

p частина простору у зерносховищі, огородженої стінами невеликої висоти по відношенню до розмірів у плані і як правило закривається кришкою або решіткою

443. Вибрати з нище перелічених критеріїв критерії оптимальності:

p Подача повітря

p Частота коливання робочого органу

p Продуктивність

p Вихід та якість продукту

444. Яка буде залежність між ступенем завантаження машини та її продуктивністю:

p Тангенціальна

p Прямолінійна

p Немає ніякої

p Синусоїдальна

445. Від чого буде залежати вид та форма математичної моделі:

p Властивостей об’єкта дослідження

p Навколишнього середовища

p Задач дослідження

p Взагалі не залежить ні від чого

446. Якою схемою прийнято представляти керовані системи:

p Свій варіант відповіді

p Математичною залежністю

p Параметричною

p Блок-схемою

447. Якою змінною величиною характеризується параметрична схема:

p Параметрами спостерігання

p Всіма переліченими варіантами

p Математичною моделлю

p Функціональною схемою

448. Параметри робочих органів це

p Керуючи параметри

p Параметри спостерігання

p Параметри стану

p Збурюючи параметри

449. якій схемі необхідно вказувати зв’язки між параметрами:

p Математичній моделі

p Функціональній

p Параметричній

p Блок-схемі

450. Параметри стану це:

p Вихідні параметри

p Вхідні параметри

p Свій варіант відповіді

p Параметри оптимальності

451. Чи змінюються вхідні параметри від задач дослідження:

p Не змінюються

p Частково змінюються

p Таких параметрів не існує

p Змінюються

452. Збурюючи фактори це:

p Вхідні параметри

p Параметри оптимальності

p Збурюючи факторів не існує

p Вихідні параметри

453. Ступень подрібнення це:

p Керований параметр

p Жоден варіант невірний

p Параметр стану

p Збурюючий параметр

454. Склад помольної партії це:

p Параметр стану

p Збурюючий параметр

p Керований параметр

p Керуючий параметр

455. Параметри спостереження це:

p Вихідні параметри

p Збурюючи параметри

p Параметри оптимальності

p Вхідні параметри

456. Що характеризують параметри стану:

p Отриманий продукт

p Параметричну схему

p Математичну модель

p Процес що розглядається (протікає)

457. Витрати сировини це:

p Збурюючий параметр

p Керуючий параметр

p Свій варіант відповіді

p Параметр стану

458. Параметри робочих органів машини це:

p Жоден варіант відповіді невірний

p Керуючий параметр

p Параметр оптимальності

p Вхідний параметр

459. Збурюючи параметри це:

p Склад сировини

p Амплітуда коливань робочих органів машини

p Витрати повітря

p Стан робочих органів машини

460. Чи є збурюючи параметри вхідними:

p Частково

p Так

p Жоден з перелічених варіантів невірний

p Ні

461. Кут розходження робочих каналів падді-машини це:

p Вихідний параметр

p Параметр оптимальності

p Вхідний параметр

p Свій варіант відповіді

462. На якій схемі необхідно зображувати зв’язки між парметрами:

p Технологічній

p Функціональній

p Структурній

p Параметричній

463. Які на вашу думку найголовніші параметри будуть впливати на ефективність процесу віброударного сепарування:

p Амплітуда, частота коливань та кут нахилу сортувального столу

p Кут нахилу сортувального столу, ступінь навантаження на робочий канал, вид сировини

p Свій варіант відповіді

p Частота коливань, кількість робочих каналів, вид сировини

464. Яка буде залежність між робочою поверхнею сита сепаруючої машини та її продуктивністю:

p Прямолінійна

p Ці параметри не залежать один від одного

p Тангенціальна

p Синусоїдальна

465. Амплітуда коливань робочих органів машини це:

p Свій варіант відповіді

p Вхідний параметр

p Параметр оптимальності

p Вихідний параметр

466. Що буде впливати на кратність проведення експерименту:

p Число параметрів оптимальності

p Жоден з наведених параметрів

p Число вхідних параметрів

p Число вихідних параметрів

467. Якими змінними величинами характеризується параметрична схема:

p Керованими параметрами

p Параметрами стану

p Збурюючими параметрами

p Параметрами спостерігання

468. Від чого буде залежати вид та форма математичної моделі:

p Задач дослідження

p Навколишнього середовища

p Взагалі не залежить ні від чого

p Властивостей об’єкта дослідження

469. Чи змінюються вхідні параметри від задач дослідження:

p Частково змінюються

p Змінюються

p Таких параметрів не існує

p Не змінюються

470. Якою змінною величиною характеризується параметрична схема:

p Параметрами спостерігання

p Функціональною схемою

p Всіма переліченими варіантами

p Математичною моделлю

471. Параметри стану це:

p Вхідні параметри

p Параметри оптимальності

p Вихідні параметри

p Свій варіант відповіді

472. Що характеризують параметри стану:

p Отриманий продукт

p Параметричну схему

p Процес що розглядається (протікає)

p Математичну модель

473. Від чого буде залежати вид та форма математичної моделі:

p Властивостей об’єкта дослідження

p Навколишнього середовища

p Задач дослідження

p Взагалі не залежить ні від чого

474. Якою схемою прийнято представляти керовані системи:

p Блок-схемою

p Свій варіант відповіді

p Параметричною

p Математичною залежністю

475. Витрати сировини це:

p Керуючий параметр

p Свій варіант відповіді

p Збурюючий параметр

p Параметр стану

476. На якій схемі необхідно зображувати зв’язки між параметрами:

p Технологічній

p Параметричній

p Структурній

p Функціональній

477. Збурюючий параметри це:

p Склад сировини

p Витрати повітря

p Стан робочих органів машини

p Амплітуда коливань робочих органів машини

478. Чи змінюються вхідні параметри від задач дослідження:

p Таких параметрів не існує

p Не змінюються

p Частково змінюються

p Змінюються

479. Яка буде залежність між ступенем завантаження машини та її продуктивністю:

p Синусоїдальна

p Немає ніякої

p Тангенціальна

p Прямолінійна

480. Якою змінною величиною характеризується параметрична схема:

p Функціональною схемою

p Математичною моделлю

p Параметрами спостерігання

p Всіма переліченими варіантами

481. На якій схемі необхідно вказувати зв’язки між параметрами:

p Математичній моделі

p Блок-схемі

p Функціональній

p Параметричній

482. Чи є збурюючі параметри вхідними:

p Частково

p Ні

p Так

p Жоден з перелічених варіантів невірний

483. Яка буде залежність між робочою поверхнею сита сепаруючої машини та її продуктивністю:

p Прямолінійна

p Тангенціальна

p Ці параметри не залежать один від одного

p Синусоїдальна

484. Параметри спостереження це:

p Збурюючи параметри

p Вхідні параметри

p Параметри оптимальності

p Вихідні параметри

485. Що характеризують параметри стану:

p Отриманий продукт

p Процес що розглядається (протікає)

p Математичну модель

p Параметричну схему

486. Чи змінюються вхідні параметри від задач дослідження:

p Частково змінюються

p Змінюються

p Таких параметрів не існує

p Не змінюються

487. Якими змінними величинами характеризується параметрична схема:

p Збурюючими параметрами

p Параметрами спостерігання

p Параметрами стану

p Керованими параметрами

488. Параметри робочих органів машини це:

p Керуючий параметр

p Жоден варіант відповіді невірний

p Вхідний параметр

p Параметр оптимальності

489. Що буде впливати на кратність проведення експерименту:

p Число вхідних параметрів

p Число вихідних параметрів

p Число параметрів оптимальності

p Жоден з наведених параметрів

490. Який уклін рифлів вальців рекомендується для I др.с. при сортовому помелі пшениці?

p 8-9%

p 7-8%

p 6-8%

p 4-6 %

491. Які сита застосовують при відборі борошна вищого сорту ?

p 38к - 49к

p 45к-50к

p 43к- 49к

p 43к-58к

492. Який з параметрів вальців найбільше впливає на % вилучення?

p Уклін рифлів

p Взаємне розташування рифлів

p Розмір міжвальцьового зазору

p Густина нарізу

493. Який уклін рифлів вальців рекомендується для V др.с. при сортовому помелі пшениці?

p 4 -6 %

p 6-8%

p 8-9%

p 7-8 %

494. Яке взаємне розташування рифлів рекомендується на І-ІІІ др. с-мах при макаронних помелах твердої пшениці ?

p Вістря по вістрю

p Спинка по спинці

p Вістря по спинці

p Спинка по вістрю

495. Яке співвідношення швидкостей валків характерне для розмелювальних систем при сортових помелах пшениці?

p 1,5

p 1,25

p 2,5

p 2,0

496. Який уклін рифлів переважний для розмелювальних систем сортових помелів пшениці?

p 2%

p 6%

p 4%

p уклін відсутній

497. Яке взаємне розташування рифлів застосовується на І др. с. при сортових помелах пшениці?

p Вістря по спинці

p Вістря по вістрю

p Спинка по вістрю

p Спинка по спинці

498. Що розуміється під вилученням в розмелювальному процесі?

p Вилучення дунсту

p Вилучення борошна

p Вилучення крупок

p Вилучення крупок та борошна

499. Що розуміється під вилученням в шліфувальному процесі?

p Вилучення крупок, дунсту, та борошна

p Вилучення борошна

p Вилучення крупок та борошна

p Вилучення дунсту

500. Як змінюється уклін рифлів на драних системах при макаронних помелах пшениці?

p 3,5 – 7,5%

p 5,0 – 16,0%

p 3,0 – 10, %

p 4,0 – 12,0%

501. Яка машина ділить зерно на важку та легку фракції?

p Вівсюговідбірник

p Пневмосепаратор

p Концентратор

p Каменевідбірник

502. Ефективність очищення зерна в каменевідбірниках повинна бути не менше?

p 99%

p 85%

p 95%

p 90%

503. Спосіб виділення коротких та довгих домішок:

p Коміркове сепарування

p Фракційне сепарування

p Аеродинамічний вплив

p Ситове сепарування

504. Припустимий вміст повноцінного зерна у відходах каменевідбірника?

p не більше 5,0%

p не більше 0,05%

p не допускається

p не більше 2%

505. Припустимий вміст повноцінного зерна у відходах вівсюговідбірника

p не більше 0,05%

p не більше 2%

p не більше 5,0%

p не допускається

506. Припустимий вміст феромагнітної домішки в зерні:

p не більше 0,3 мг/кг

p не більше 0,5 г/кг

p не більше 3 мг/кг

p не допускається

507. Перед якою машиною необхідно встановлювати оперативний бункер?

p Каменевідбірник

p Куколевідбірник

p Концентратор

p Вівсюговідбірник

508. Помельну суміш зерна формують не менше ніж на?

p 20 діб

p 10 діб

p 5 діб

p 30 діб

509. Технологічну ефективність Е (%) роботи більшості зерноочисних машин визначають за формулою:

p

p

p

p

510. Яка швидкість витання зерна пшениці?

p 14,0 – 17,0 м/с

p 3,0 – 8,0 м/с

p 2,5 – 5,0 м/с

p 6,5 – 11,5 м/с

511. На скільки зменшується зольність проходової фракції крупної крупки відносно вхідної суміші при збагаченні в А1-БСО ?

p 20-25%

p 15-20 %

p 40-50 %

p 30-40 %

512. Припустимий недосів в дунстах, не більше ніж?

p 7-12%

p 10-15 %

p 5-10 %

p 10-20 %

513. Процес ВТО призначений для?

p Поліпшення хлібопекарських властивостей зерна

p Підвищення ефективності відокремлення ендосперму від оболонок та збільшення виходу борошна

p Зменшення зольності та міцності оболонок

p Вологої очистки поверхні зерна та виділення залишкової кількості домішок

514. Процес миття зерна забезпечує?

p Очищення поверхні зерна

p Покращення якості клейковини та зниження зольності

p Зволоження зерна перед І др.с

p Очищення поверхні зерна та його часткове зволоження

515. На ефективність ВТО впливають?

p показники якості зерна

p температура виробничого приміщення, фактор зволоження, час ВТО, наявність обладнання

p час ВТО, фактор зволоження, якість зерна, умови повітряного середовища

p умови повітряного середовища, час ВТО, фактор зволоження, тепловий фактор

516. Час відволоження залежить від?

p вихідної вологості, типу пшениці, скловидності, температури води, якою зволожують зерно

p показників ефективності зволожуючого обладнання.

p типу пшениці, скловидності, натури, вихідної вологості

p температури води, якою зволожують зерно, скловидності, натури, вихідної вологості

517. Машини Ж9-БМА та А1-БМШ встановлюють:

p на ІІ етапі ВТО;

p на І та ІІ етапах ВТО;

p на І етапі ВТО

p на ІІІ етапі ВТО

518. Схема обробки мокрих відходів включає в себе?

p сепаратор А1-БСТ, прес Б6-БПО, сушарку У2-БСО;

p повітряно-водяний кондиціонер АСК, прес Б6-БПО, сушарку У2-БСО;

p прес Б6-БПО, волого знімач А1-БСТ, сушарку У2-БСО;

p сепаратор А1-БСТ, волого знімач А1-БСТ, сушарку У2-БСО

519. Відсоток зволоження залежить від?

p вихідної вологості, кількості і якості клейковини, типу, скловидності зерна;

p натури, скловидності, вихідної вологості, типу пшениці;

p кількості і якості клейковини, вихідної вологості, скловидності

p скловидності, типу пшениці, вихідної вологості

520. Маса 1000 зерен характеризує?

p крупність та виповненість зерна;

p залежність якості зерна від його натури

p вагу 1000 зерен;

p співвідношення ендосперму до інших частинок зерна

521. В зернівці найбільшу густину має?

p оболонки

p ендосперм

p зародок

p алейроновий прошарок

522. Показник якості зерна «зольність» характеризує?

p кількість мінеральних речовин, які знаходяться в зерні;

p вихід проміжних продуктів з зерна

p можливу якість борошна отриманого з зерна

p здатність зерна опиратись механічному руйнуванню;

523. Дисперсний склад борошна залежить від?

p типу зерна та його вологості

p натурної маси зерна та його вологості

p скловидності і міцності ендосперму, та технології переробки зерна в борошно

p кількості мікроелементів в зерні.

524. Вальцедекові верстати використовують для лущення?

p пшениці та вівса

p проса та гречки

p гречки та вівса

p кукурудзи та проса

525. Для розділення лущеного та нелущеного зерна вівса використовують?

p трієри та паді-машини

p аспіратори та просіювачи А1-БРУ

p просіювач А1-БРУ

p паді-машини та аспіратори

526. Для покращення товарного вигляду крупи використовують процес?

p Подрібнення та полірування

p Шліфування

p Шліфування та полірування

p Полірування

527. До переліку побічних продуктів круп’яного виробництва відносяться?

p дрібка та мучка кормова, лузга

p пил оббивний білий, пил оббивний сірий, дрібка та мучка кормова

p лузга, мучка, висівки

p висівки, зародок, дрібка кормова

528. На контролі якості якої крупи використовують фотоелектронний сепаратор?

p пшона та рисової

p горохової та пшона

p рисової, пшона та горохової

p рисової та горохової

529. схема ВТО зерна гречки включає в себе?

p зволожувач та сушарку

p пропарювач періодичної дії, сушарку та охолоджувач

p пропарювач періодичної дії, бункер для відволодженя та охолоджувач

p зволожувач, пропарювач та бункер для відволодженя

530. При переробці гречки в крупу зерно калібрують на?

p три – чотири фракції

p дві фракції

p три-шість фракцій

p чотири фракції

531. Для лущення зерна рису використовують?

p ЗШН-3

p вальцедековий верстат

p вальцедекові верстати та лущильники з валками покритими гумою