Госы

1. Розподіл зернових сумішей за довжиною здійснюється:

p на ситах із круглими отворами

p на скатних дошках

p на ситах з трикутними отворами

p на трієрах

2. Розподіл зернових сумішей за шириною здійснюється:

p лущільно-шліфувальними машинами

p на решетах із круглими отворами

p у пневматичних колонах

p на решетах із прямокутними отворами

3. Розподіл зернових сумішей за товщиною здійснюється:

p на трієрах

p на ситах із круглими отворами

p на ситах з прямокутними отворами

p у пневматичних колонах

4. Відбір проб зерна здійснюється:

p з бункера комбайна

p у трієрі

p у полі

p з кузова автомобіля

5. Для відбору проб зерна використовують:

p трієр

p конусний щуп

p решето

p літрову пурку

6. Зерно вважається сухим із вологістю до:

p 16%

p 14%

p 17%

p 15%

7. Натура зерна визначається за допомогою:

p діафаноскопа

p щупа

p пурки

p вагів

8. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового станка системи дертя:

p затуплення рифлів вальців

p порушення технології гідротермічної обробки

p перекос вальців

p будь-яка з вказаних причин

9. Які з перелічених функцій виконують боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового поставу?

p Танспортування борошна

p Уловлювання продуктів зносу каменів

p Збільшення інтенсивності процесу подрібнення

p Охолодження розмельної зони вентилюванням

10. Під час визначення диафоноскопом склоподібними зернами вважають:

p зерна, що повністю просвічуються

p зерна, що повністю не просвічуються

p зерна, що частково просвічуються

p зерна, що переломлюють світло під кутом 45°

11. Помельні суміші складають за:

p засміченістю

p вологістю зерна

p скловидністю зерна

p натурою зерна

12. Легкі домішки з зернового вороху відбирають зерноочисними машинами:

p трієрами

p пневмосепараторами

p усіма переліченими машинами

p електромагнітними сепараторами

13. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:

p за товщиною і шириною компонентів

p за довжиною компонентів

p за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями

p за еродинамічними та фрикційними властивостями

14. Для лущення гречки та проса застосовують:

p вальцедековий верстат

p лущильно-шліфувальну машину

p голендер

p оббивну машину з абразивним циліндром

15. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:

p лущильно-шліфувальну машину

p бильну насіннєрушку

p відцентрову лущильну машину

p вальцьовий верстат з обгумованими вальцями

16. Конструкцію робочих органів вальцедекового станка та форма зазора між ними для лущення проса:

p валець і дека обгумовані; форма зазору - „серпоподібна”

p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазору - „серпоподібна”

p валець і дека виготовлені із абразивного матеріалу; форма зазора" – "серпоподібна"

p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована ; форма зазору - „клиноподібна”

17. Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародишу?

p Оббивальні

p Лущильні

p Щіточні

p Протиральні

18. Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?

p Щіточні

p Оббивальні

p Лущильні

p Протиральні

19. Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?

p Зволожувальні

p Лущінні

p Сушильні

p Мийні

20. Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?

p стискання

p удар та тертя

p удар

p тертя

21. Який матеріал робочих органів використовується у вальце-дековому станку при лущенні гречки?

p Абразивний і еластичний

p Абразивний для вальця і гумовий для деки

p Еластичний

p Абразивний

22. Який вид дії робочих органів використовується при лущенні зерна в станку?

p Який вид дії робочих органів використовується при лущенні зерна в станку?

p тривале тертя

p удар та стирання

p удар

23. Вид дії робочих органів під час лущення зерна в станку з гумовими валками:

p нетривале стискання та зсув

p удар та стирання

p тривале тертя

p удар

24. Вид дії робочих органів під час лущення зерна в лущильному поставі, це:

p стискання, зсув та тертя

p тривале тертя

p удар та стирання

p удар

25. Способи лущення:

p стискання і зсув, стирання

p удар та стирання

p стискання і зсув, удар, стирання

p стискання і зсув, удар

26. Невелика кількість зерна, відібрана від партії зерна з одного місця та за один раз, це:

p пробний зразок

p середній зразок

p виїмка

p вихідний зразок

27. Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:

p конічним

p конусним

p мішечним

p циліндричним

28. Наважку зерна висушують у сушильній шафі за температури:

p 100 ⁰С

p 80 ⁰С

p 150⁰С

p 130 ⁰С

29. Висушування наважки в сушильній шафі відбувається:

p 10 хв

p 20 хв

p 60 хв

p 50 хв

30. У сухому зерні знаходиться вологи:

p до 10%

p до 4%

p до 16%

p до 14%

31. Психрометр призначений для визначення:

p температури

p коефіцієнта тертя

p пружності

p відносної вологості повітря

32. Відносну вологість агента сушіння визначають у:

p відсотках

p ньютонах

p кілограмах

p градусах

33. Агентом сушіння називають:

p пару

p сонячні промені

p нагріте повітря

p фреон

34. Сутність процесу теплопередачі полягає у:

p процесі передачі тепла теплоносіями

p охолодженні

p конденсації

p нагріванні

35. Сутність дифузійного процесу полягає у:

p видаленні вологи

p видаленні твердої речовини

p переході однієї речовини в іншу

p нагріванні

36. У результаті дихання та проростання зерна, втрати зерна в масі:

p біологічні

p фізіологічні

p механічні

p хімічні

37. У результаті знищення шкідниками, птахами, втрати зерна в масі відбуваються:

p біологічні

p механічні

p фізіологічні

p хімічні

38. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:

p зернові

p олійні

p бобові

p круп’яні

39. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:

p білкові

p зернові

p масличні

p бобові

40. Борошно отримують з частини зерна:

p оболонок

p серцевини

p ендосперма

p зародка

41. Ендосперм зерна містить:

p білок

p жирові частки

p крохмальні зерна

p рідину

42. Натура зерна визначається в одиницях:

p грамах/літр

p кубічних метрах

p літрах

p %

43. Вологість зерна визначається у:

p кПа

p грамах

p літрах

p відсотках

44. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:

p фізичних

p біологічних

p хімічних

p фізіологічних

45. Скважитість відносять до властивостей зернової маси:

p хімічних

p фізіологічних

p фізичних

p біологічних

46. В яких машинах для лущення присутній принцип стиску та тертя?

p Горизонтальних лущильниках

p Лущильних поставах

p Оббивальних

p Вертикальних лущильниках

47. За яким принципом відбувається лущення насіння в обоїчних машинах?

p Удару

p Тертям

p Стиском та тертям

p Нагрівання

48. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:

p охолодження

p зжимання

p тертя

p удару

49. Після обрушення розподіляється гречка на фракції:

p крупа-ядриця, мучка, необрушене зерно

p крупа-ядриця, крупа І та ІІ сортів

p крупа-ядриця, крупа І та ІІ сортів, мучка

p крупа-ядриця, крупа- проділ, мучка, необрушене зерно

50. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:

p камні та скло

p металомагнітні

p легкі, великі, мілкі

p короткі

51. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:

p легкі, мілкі

p довгі, короткі

p важкі

p камні, скло

52. Пшоно виробляють із:

p ячменю

p вівса

p проса

p гречка

53. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:

p більш швидкого варіння круп

p зменшення вмісту вологи

p надання зерну смакових якостей

p ефективного відділення оболонки від ендосперму

54. Процес здрібнення, це:

p зменшення дрібних часток матеріалу

p зменшення великих часток матеріалу

p зменшення розмірів часток матеріалу

p зменшення середніх часток матеріалу

55. Ступінь здрібнення, це:

p відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу

p відношення маси продукту до маси матеріалу

p відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту

p відношення маси матеріалу до маси продукту

56. Вихід борошна, це:

p кількість переробленого зерна

p кількість матеріалу отриманого в процесі дроблення

p кількість матеріалу отриманого в процесі помелу

p кількість матеріалу отриманого в процесі здрібнення

57. Дрібне дроблення матеріалу вважають здрібнення до розмірів:

p від 0,3 до 1 мм

p до 200 мм

p від 3 до 20 мм

p від 20 до 50 мм

58. Тонким помелом матеріалу вважають здрібнення до таких розмірів:

p від 0,3 до 1,0 мм

p від 0,1 до 0,3 мм

p менше 0,1 мм

p від 3 до 20 мм

59. Вибрати існуючі види дроблення:

p велике зернисте

p середнє

p велике

p дрібнозернисте

60. Фактори, які впливають на ефективність здрібнення:

p питоме навантаження на робочі органи

p ступінь здрібнення

p питома продуктивність

p питома витрата енергії

61. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:

p середній

p найбільший

p найменший

p фактичний

62. Розсів здрібненого матеріалу у виробничих умовах виконують за:

p 15 хв

p 20 хв

p 60 хв

p 30 хв

63. Розміщення решіт за ситового аналізу:

p комбіноване положення решет

p убуванням розмірів отворів з низу до верху

p збільшенням розмірів отворів зверху до низу

p убуванням розмірів отворів зверху до низу

64. Цифри на решетах означають:

p діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм

p пропускну здатність решета

p розмір решета

p кількість ниток на один квадратний сантиметр

65. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:

p коефіцієнтом тертя

p аеродинамічними властивостями

p розмірами часток

p формою частинок

66. Наявність у борошні крупної крупки на виході розмельного відділення млина обумовлюється такими причинами:

p зношені рифлі вальців

p забилися сита

p не правильно підібрані борошняні сита

p розрив сит

67. Просіювач борошна виконує функції:

p просіювання

p аерації

p всі названі функції

p видалення сторонніх великих часток

68. Клейковина пшениці – це:

p комплекс білкових сполук

p один із показників зародка пшениці

p показник стиглості пшениці

p кількість крохмалю в борошні

69. ГТО пшениці перед розмелом:

p підвищує міцність ендосперма

p підвищує міцність оболонки

p робить оболонку пластичною, а ендосперм крихким

p робить ендосперм пластичним, а оболонку крихкою

70. Борошно вищого ґатунку має зольність:

p 2,5%

p 7,5%

p ≤0,35%

p 5,5%

71. Зольні елементи в зерні знаходяться в:

p алейроновому шарі

p ендоспермі

p оболонці

p зародку

72. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:

p очищення поверхні зернівок від бруду

p часткове відділення оболонок та зародка

p очищення поверхні зернівок від бруду та часткове відділення оболонок і зародка

p лущення вівса і ячменю

73. Вибрати подрібнювач для разового помелу зерна на оббивне борошно:

p вальцедековий станок

p жорновий постав

p колоїдний млин

p деташер

74. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового посаду виконують функції:

p охолодження розмельної зони вентилюванням

p усі перелічені функції

p підвищення інтенсивності процесу подрібнення

p переміщення продуктів подрібнення

75. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:

p молоткова дробарка

p жорновий посад

p дисковий подрібнювач

p вальцьовий станок

76. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна у вальцьовому станку млина, це:

p зміна положення регулювальної заслінки

p зміна швидкості обертання робочих вальців

p будь - який із перелічених

p зміна відстані між вальцями

77. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:

p жаровня, колонка охолодна

p зволожувач, пропарювач, сушарка

p сушарка, колонка охолодна, зволожувач

p зволожувач, бункер для відволоження

78. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за ознаками:

p за коефіцієнтом тертя

p за аеродинамічними властивостями частинок

p за розмірами частинок

p за коефіцієнтом тертя та формою частинок

79. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому посаді:

p зміна відстані між робочими поверхнями каменів

p будь-який із перелічених

p зміна профілю боріздок

p швидкість обертання диска

80. Продуктивність жорнового посаду залежить:

p від частоти обертання диска

p від питомого навантаження на диск

p від діаметра диска

p від усіх перелічених

81. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:

p порушення технології гідротермічної обробки зерна

p будь-яка з вказаних причин

p перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого

p перекоси вальців

82. Ймовірна причина перевищення норми виходу мучки під час лущення проса, це:

p зазор між робочим вальцем і декою малий

p колова швидкість робочого вальця більша номінальної

p нерівномірно зношені робочий валець і дека

p зазор між живильним вальцем і регулювальною заслінкою менший діаметра зернівки

83. Виберіть конструкцію робочих органів вальцедекового станка та форму зазора між ними для лущення гречки:

p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазора – "клиноподібна"

p валець і дека обгумовані; форма зазора "серпоподібна"

p валець і дека виготовлені із абразивного матеріалу; форма зазора – "серпоподібна"

p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазора – "серпоподібна"

84. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:

p апарати для пропарювання зерна

p бункер відволоження

p кондиціонер

p зволожувач

85. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:

p лущильні

p оббивальні

p протиральні

p подрібнюючи

86. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельному жорновому поставі, це

p стирання

p удар

p стискання та зсув

p удар та стирання

87. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельних вальцевих станках:

p удар та стирання

p стискання та зсув

p стирання

p удар

88. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельному дисковому подрібнювачі:

p удар та зсув

p удар

p стирання

p стискання та зсув

89. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту в молоткових дробарках:

p удар та стирання

p удар

p удар та зсув

p стискання та зсув

90. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на бильній машині:

p удар та стирання

p удар

p стискання та зсув

p удар та зсув

91. Для сортування (просіювання) продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:

p розсіювач

p калібратор

p сито

p постав

92. Зменшення частинок матеріалів механічним шляхом називають процесом:

p подрібнення

p дроблення

p розпорошенням

p помелом

93. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:

p жорновому поставі

p розсіві

p дробарці

p циклоні

94. Під час формування помельних партій враховують:

p вологість

p склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність

p засміченість, склоподібність

p масу, форму, натуру та розмір зерна

95. Просіювач борошна виконує функції:

p всі названі функції

p аерацію борошна

p видалення сторонніх великих часточок

p видалення з борошна феродомішки

96. Підкатні діжі використовуються в тістомісильних машинах:

p періодичної дії

p безперервної дії

p циклічної дії

p у всіх машинах

97. Для замісу тіста на підприємствах хлібопекарної, кондитерської і макаронної промисловості використовують:

p тістоформувальні машини

p тістомісильні машини

p тістоділильні машини

p місильно - формувальні машини

98. Для чого призначені відбивні лопаті тістомісильної машини?

p Для інтенсифікації замісу тіста

p Для підвищення продуктивності

p Для інтенсифікації замісу тіста та пластифікації тіста

p Для пластифікації тіста

99. Призначення діжі:

p для замісу тіста

p для бродіння тіста

p для зберігання тіста

p для замісу й бродіння тіста

100. Тістоприготувальні агрегати призначені:

p для приготування опари

p приготування тіста

p для приготування та замісу тіста

p для приготування опари і тіста

101. Призначення ділильної головки:

p для розділу тіста на куски рівного об’єму

p для розділу тіста на куски рівного об’єму та маси

p для розділу тіста на куски рівної маси

p для розділу тіста на куски з гладкою поверхнею

102. Тістоділильні машини мають точність ділення:

p ± 2,5 – 3,0%

p ± 2,5 – 4,0%

p ± 3,5 – 4,0%

p ± 1,5 – 2,0%

103. Тістові заготовки після тістоділильних машин мають масу:

p 0,4 – 3,0 кг

p 0,4 – 2,5 кг

p 0,4 – 3,5 кг

p 0,4 – 4,0 кг

104. Для відділення кусків тіста від загального обсягу тіста або для розділення раніше зважених кусків на декілька однакових порцій використовують:

p тістоприготувальні агрегати

p ділильно - формувальні машини

p тістоділильні машини

p тістомісильні машини

105. Способи приготування тіста:

p періодичний, безперервний

p порційний, періодичний

p порційний, безперервний

p циклічний, безперервний

106. Для обробки кусків тіста та надання їм форми використовують:

p тістомісильні машини

p тістоділильні машини

p тістоприготувальні машини

p тістоформувальні машини

107. Для надання шматку тіста кульоподібної форми використовують:

p закатні машини

p округлювальні машини

p ділильні машини

p спеціальні машини

108. Для надання шматку тіста циліндричної, подовженої форми використовують:

p спеціальні формувальні машини

p закатні машини

p округлювальні машини

p ділильні машини

109. Надання шматку тіста спеціальної форми виконують:

p спеціальними формувальними машинами

p закатними машинами

p ділильними машинами

p округлювальними машинами

110. Ущільнення крутого тіста для бараночних виробів після замісу виконують у:

p натирочних машинах

p тістомісильних машинах

p тістозакатних машинах

p тістоформувальних машинах

111. Для запобігання залипання тістових заготовок у тістоокруглювальних машинах:

p посипають борошном, обдувають повітрям та змащують олією

p посипають борошном

p обдувають повітрям

p посипають борошном та обдувають повітрям

112. Частіше застосовують для боротьби з адгезією у тістоокруглюваних машинах:

p поверхні облицьовують фторопластом