Вивчення та добір засобів індивідуального захисту в сількогосподарському виробництві

В умовах виробництва неможливо повністю уникнути шкідливої дії різних факторів на працюючих, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). їх добирають залежно від фізичних і хімічних властивостей цих факторів .

Засоби індивідуального захисту – це засоби які використовують для попередження або зменшення дії на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Виконання більшості сільськогосподарських робіт пов’язаних з обробкою ґрунту, переробкою різної продукції, застосуванням мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних матеріалів супроводжується виділенням значної кількості виробничих шкідливостей у вигляді пилу, парів, газів та аерозолів.

При доборі засобів індивідуального захисту (органів дихання) необхідно враховувати ГДК (граничнодопустиму концентрацію) повітря робочої зони.

За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на такі:

спецодяг (комбінезони, штани, куртки, кожухи, костюми, халати, скафандри, фартухи, нарукавники);

засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, .пневмошлеми, пневмомаски);

спеціальне взуття (чоботи, напівчоботи, черевики, напівчеревикики туфлі, калоші, боти, бахили);

засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

засоби захисту голови (каски, шоломи, берети, капелюхи);

засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

засоби захисту органів слуху (протишумні шоломи, навушники, вкладки);

засоби захисту органів зору (захисні окуляри);

засоби захисту від паління з висоти;

захисні дерматологічні засоби (миючі пасти, креми, мазі).

Спецодяг - основний засіб індивідуального захисту від шкідливої дії зовнішнього середовища і різних виробничих факторів: кислот, лугів, мастил, іскор, краплин рідин і розплавленого металу тощо. В процесі роботи він повинен створювати необхідні гігієнічні умови, забезпечувати нормальну терморегуляцію організму, бути зручним, легким, не обмежувати рухи, добре очищатися від забруднень. Цим вимогам відповідають бавовняні, вовняні та синтетичні тканини .

Залежно від призначення спецодягу встановлені його класифікація і позначення .

Класифікація одягу. Одяг поділяється на два види: побутовий та виробничий. Вид виробничого одягу в свою чергу, ділиться на чотири класи, що включають: робочу, спеціальну, відомчий та технологічний одяг.

Робочий одяг (одяг загального призначення) призначений для захисту від забруднень й механічних ушкоджень та застосовується у всіх галузях сільського господарства для працівників ведучих спеціальностей (тракторист, комбайнер, фуражир, вантажник, різноробочий, доярка, дояр й ін.).

Спеціальний одяг призначається для .захисту працюючих у сільськогосподарському виробництві від дії небезпечних факторів зовнішнього середовища (вологи, холоду й т.п.) й різних виробничих шкідливостей: агресивних рідин, парів, газів, пилу, органічних розчинників, масел, іскор, бризгів розплавлених солей, металу, води.

Маркування по захисним властивостях, на підставі котрих спецодяг ділиться на: спецодяг загального призначення; вологозахисний (водонепроникнений, водовідштовхувальний, вологостійкий), що захищає від радіоактивних забруднень; пилозахисний, що захищає від нетоксичного пилу; санітарну, що захищає від біологічних шкідливостей; хімядозахисний - від аерозольних токсичних речовин й інші види.

Відомчий одяг розробляється як фірмовий одяг за проектами відповідних міністерств.

Технологічний одяг призначений для працюючих на високоточних виробництвах.

Виробничий одяг для працюючих у всіх галузях сільського господарства випускається за розробленою й затвердженою документацією наступних видів: костюми, куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, плащі, напівплащі, жилети, наспинники, халати, фартухи, рукавиці, рукавички, головні убори, напівпальто, нарукавники, наплічники, бахили.

Робочий одяг й спецодяг загального призначення забезпечують один й той вид захисту: від забруднень й механічних ушкоджень. У сільському господарстві прийнято вважати робочим одягом такий виробничий одяг, що реалізується через торгівельну мережу; спецодяг видається відповідно до норм безкоштовно й в установлені строки.

Одяг повинен створювати навколо людини штучний мікроклімат, що забезпечує оптимальні умови для підтримки постійної температури тіла. Завдяки одягу чоловік здатний порівняно легко переносити різні кліматичні умови, фізико-механічні, хімічні й інші впливи. Придатність одягу характеризується сукупністю гігієнічних, експлуатаційних, економічних, технологічних й естетичних вимог.

Гігієнічні вимоги включають теплозахист, повітропроникність, гігроскопічність, водонепроникність.

Експлуатаційні вимоги забезпечують відповідність одягу умовам .праці. Одяг повинен забезпечувати волю руху, дихання людини й бути зручним за носкою. Під надійністю одягу розуміється його безвідмовна служба протягом заданого часу в визначених умовах носки.

Естетичні вимоги до одягу включають художнє оформлення одягу, підбор матеріалів по кольору та фактурі.

Економічність виробу характеризується мінімальною нормою витрати матеріалів.

Технологічність виготовлення одягу означає зменшення трудомісткості виготовлення за рахунок ліквідації окремих операцій, спрощення способу обробки, створення умов для максимальної механізації технологічних процесів та підвищення продуктивності праці.

В якості матеріалів для виготовлення спецодягу застосовуються хлопчатобумажні, льняні й шерстяні тканини, пропитані й покриті найчастіше з одного боку речовинами, що надають цим матеріалам окремі захисні властивості: водонепроникність, пиленепроникність, кислотостійкість, масло-бензостійкість та ін.

Для захисту окремих частин тіла застосовують фартухи, нарукавники, гетри.

Вибір того або іншого спецодягу проводиться за нормою видачі його залежно від контингенту працівників та строку користування.

Необхідну кількість спецодягу або інших ЗІЗ на рік можна визначити за формулою

(7)

де Q - необхідна кількість спецодягу, ЗІЗ та ін.;

N - кількість працівників за фахом;

q – строк служби, .міс.

Приклад розрахунку див. додаток. 3

До спецодягу працівників сільського господарства можна віднести: костюми чоловічі, жіночі, блузи і косинки жінкам-механізаторам ; халати чоловічі та жіночі; комбінезони чоловічі та жіночі ; напівкомбінезони чоловічі та жіночі; утеплені куртки жіночі та чоловічі . Для роботи з пестицидами призначений костюм чоловічий літній для польових умов, при обробці тварин, сигнальникам на авіахімроботах, при застосуванні аміачної води, для зварників рекомендується костюм , фартухи робочі усіх типів .

На кожного робітника, кому видасться спецодяг та інші ЗІЗ, заводиться "Особиста картка" (дод. 4).

Спецодяг і засоби індивідуального захисту щодня після роботи необхідно знешкодити (очищати, провітрювати, промивати, протирати розчинами, та ін.). Ремонт і прання здійснюють за рахунок господарства, або відповідного роботодавця.