Виявлення ознак життя і смерті

При важкій травмі, поразці електричним струмом, утопленні, задушенні, отруєнні, ряду захворювань може виникнути те, що людина непритомніє, тобто стан, коли потерпілий лежить без рухів, не відповідає на питання, не реагує на дії тих, що допомагають. Це виникає в результаті порушення діяльності центральної нервової системи, головним чином головного мозку - центру свідомості.

Людина, що надає допомогу повинна чітко і швидко відрізнити непритомність від смерті. При виявленні мінімальних ознак життя необхідно негайно приступити до надання першої долікарської допомоги .

Ознаки життя:

• наявність серцебиття; визначається докладенням вуха до грудної клітки в області серця;

• наявність пульсу в артеріях. Його визначають на шиї (сонна артерія), в області променевого суглоба (променева артерія), в паху (стегнова артерія);

• наявність дихання. Його визначають по руху грудної клітки і живота, по зволоженню дзеркала, прикладеного до носа, роту постраждалого, по руху розпушеного шматочка вати, піднесеного до носових отворів;

• наявність реакції зіниць на світло. Якщо освітити око пучком світла (наприклад, ліхтариком), то спостерігається звуження зіниці - позитивна реакція зіниці; при денному світлі цю реакцію можна перевірити так: на деякий час закривають око рукою, потім швидко відводять руку вбік, при цьому буде помітно звуження зіниці.

Наявність ознак життя сигналізує про необхідність негайного проведення заходів по оживленню потерпілого.

Слід пам'ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання і реакції зіниць на світло, ще не свідчить про те, що потерпілий мертвий. Подібний комплекс симптомів може спостерігатися і при клінічній смерті, при якій необхідно надавати постраждалому допомогу в повному об'ємі.

Клінічна смерть - короткочасна перехідна стадія між життям і смертю, тривалість її 3 - 6 мин. Дихання і серцебиття відсутні, зіниці розширені, шкірні покриви холодні, рефлексів немає. У цей короткий період, ще можливе відновлення життєвих функцій за допомогою штучного дихання і непрямого масажу серця. Пізніше наступають необоротні процеси в тканинах, і клінічна смерть переходить в біологічну.

Явні ознаки смерті, при яких надання допомоги безглуздо:

- помутніння і висихання рогівки ока;

• охолоджування тіла і поява трупних плям (синьо-фіолетові плями виступають на шкірі);

• трупне одубіння. Ця безперечна ознака смерті виникає через 2-4 години після смерті.

Оцінивши стан потерпілого, наявність ознак життя або клінічної смерті, приступають до надання першої долікарської допомоги, характер якої залежить від виду травми, ступеня пошкодження і стану потерпілого.

При наданні першої допомоги важливо не тільки знати, як її надати, але і уміти правильно поводитися з потерпілим, щоб не заподіяти йому додаткової травми.

Серцево-судинна реанімація

Слово "реанімація", або оживлення, означає повернення до життя людини, що знаходиться в стані клінічної смерті. Оскільки основні її ознаки - зупинка серця і дихання, то і заходи щодо оживлення потерпілих направлені на підтримку функції кровообігу і дихання.

Гостра дихальна недостатність і її крайній ступінь - зупинка дихання незалежно від причини призводять до зниження вмісту кисню в крові і надмірного накопичення вуглекислого газу. В результаті цього в організмі відбувається порушення роботи всіх органів, яке можна усунути лише своєчасним початком виконання штучного дихання. Це єдиний метод лікування у випадках, коли самостійне дихання постраждалого не може забезпечити насичення крові киснем.

Штучне дихання може бути здійснене декількома методами вдування повітря. Найпростіші з них - "рот в рот", "рот в ніс" - коли уражена нижня щелепа; і сумісний - виконується при оживленні маленьких дітей.