Тема 21. Наддніпрянська Україна у другій половині хіх – на початку хх ст.

1. Соціально-економічний розвиток українських земель.

2. Суспільно-політичні рухи. Українські політичні партії та громадські організації.

Література:

Відповідь на перше питання розпочніть з загальної характеристики української економіки у ХІХ ст., яка була складовою частиною російської. Вкажіть на її кризовий характер і визначіть причини та характерні риси економічної кризи, яка примусила царизм провести аграрну реформу 1861 р. Вкажіть, які зміни відбулися в українському селі після реформи. Подайте конкретні приклади розвитку сільського господарства в другій половині ХІХ ст. у сфері землеволодіння та землекористування, зростання посівних площ, зміни у структурі посівів, в тому числі і технічних культур. Зазначте, що Україна стала головним виробником сільськогосподарської продукції і відігравала значну роль на світовому ринку.

Варто сказати, що реформи 1860-х років відкрили простір для розвитку капіталістичних відносин не тільки у сільському господарстві, але й у промисловості. Охарактеризуйте розвиток цієї галузі економіки. особливу увагу зверніть на промисловий переворот 60-80-х рр. ХІХ ст., визначіть в чому полягає його суть. Зазначте, що українська промисловість, перебуваючи у руслі загальноімперських економічних тенденцій, водночас через низку обставин (перерахуйте їх), мала свої характерні і суто українські особливості.

Назвіть основні галузі виробництва, транспортні артерії; прослідкуйте за зростанням міст і зміну їх соціальної структури. Розкажіть про Столипінську аграрну реформу, її позитивні і негативні сторони.

Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. характерна не тільки позитивними змінами у соціально-економічному розвитку, але й відродженням українського національного руху. Підкресліть, що початок цим змінам поклали П. Куліш, М. Костомаров, Т. Шевченко, В. Білозерський, започаткувавши у Петербурзі Громаду і часопис «Основа», які сприяли пробудженню національної свідомості на українській землі. Прослідкуйте процес розповсюдження цих ідей у Наддніпрянській Україні і втілення їх в громадський рух у 1860-1870 рр. Описуючи ці події, назвіть верстви населення, які сприяли його розвитку, активних громадівців, в тому числі прізвища діяча Громади, який став автором сучасного Державного Гімну України. Визначіть основну мету і напрямки діяльності Громад, їх зв’язок з українцями Галичини. Дайте оцінку основним поглядам громадівців узагальнених М. Драгомановим у кінці 70- на початку 80-х рр. ХІХ ст. і викладених у програмі українського руху, яка ввібрала в себе демократизм, федералізм, європеїзм, культурництво та еволюційність. Зверніть увагу на реакцію царизму щодо подій в Україні, що відобразилося у Валуєвському циркулярі (1863 р.) і Емському указі (1876 р.). Охарактеризуйте реакційну русифікаторську та антиукраїнську сутність цих документів.

Варто згадати про активізацію українського руху в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: «Братство Тарасівців» і «Всеукраїнська загальна організація». Згодом була створена в Наддніпрянській Україні перша українська політична партія – Революційна українська партія (РУП). Проаналізуйте її діяльність та програмний документ «Самостійна Україна». Підкресліть, що РУП стала уособленням процесу політизації національного руху і згодом на її базі сформувалися інші партії. Назвіть їх. Водночас розкажіть про створення поміркованими колами українського національного руху своїх партій. назвіть їх і дайте їм оцінку. Підсумовуючи зазначте, що на межі ХІХ і ХХ ст. одночасно з активізацією українського національного руху культурницькі форми роботи змінюються політичними, поглиблюється розкол між старшим і молодшим поколінням, іде процес організаційного згуртування і формування політичних партій.