
- •Т е о р е т и ч н і
- •Вінниця внту 2004
- •II методи розрахунку електростатичного
- •III електричне поле постійних струмів
- •В с т у п
- •Віднімання двох векторів іможна звести до операції суми
- •Iелектростатичне поле
- •1.1 Закон Кулона
- •Скалярний добуток
- •Врахувавши попереднє, отримуємо
- •Різниця потенціалів між точками івизначається
- •Звідси визначаються проекції напруженості поля по осях координат
- •1.13 Теорема єдиності розв’язку
- •Контрольні питання
- •II методи розрахунку електростатичного поля
- •2.2 Застосування співвідношень, які пов’язані з законом Кулона
- •2.3 Застосування теореми Гаусса Приклад 2.5
- •Приклад 2.6
- •Приклад 2.7
- •Приклад 2.8
- •Приклад 2.9
- •Приклад 2.10
- •Приклад 2.11
- •Приклад 2.12
- •Приклад 2.13
- •Приклад 2.14
- •2.5 Розподіл потенціалів і зарядів в системі заряджених тіл
- •Приклад 2.17
- •2.6 Застосування рівнянь Пуассона і Лапласа
- •III електричне поле постійних струмів в провідному середовищі
- •3.3 Напруженість сторонніх сил. Електрорушійна сила
- •3.4 Закони Кірхгофа в диференціальній формі
- •3.5 Диференціальна форма закону Джоуля-Лєнца
- •3.6 Електричне поле в провідному середовищі
- •3.7 Аналогія між електричним полем в провідному середовищі
- •Таблиця
- •3.8 Приклади розрахунку електричних полів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
3.4 Закони Кірхгофа в диференціальній формі
Визначимо
потік вектора густини струму
(електричний
струм
)
через замкнену поверхню
,
яка включає в себе декілька відгалужень
зі струмами, які сходяться в одному
вузлі (рис.3.5).
Рисунок 3.5
Як
показано раніше, в будь-якому місці кола
не можуть постійно накопичуватися
заряди при протіканні струму, тому сума
вхідних струмів ()
в об’ємі, що обмежений поверхнею
,
повинна дорівнювати сумі вихідних
струмів із даного об’єму (
).
Розіб’ємо
всю замкнену поверхню на поверхню
,
що не включає в себе поперечний переріз
провідників, і на поверхні, які
представляють собою поперечний переріз
провідників
,
тоді
,
де
– густина струму у відповідних перерізах.
В
зв’язку з тим, що
(
– поверхня, що не включає провідники),
а
,
то
.
Знак
мінус біля струмів
і
поставлено тому, що усі вектори
направлені із об’єму (позитивний
напрямок), а вектори густини струмів
і
направлені в об’єм, що розглядається.
В зв’язку з тим, що сума вхідних і вихідних струмів повинна бути рівною між собою (перший закон Кірхгофа), то
.
(3.13)
Отже, інтеграл від густини струму по замкненій поверхні завжди дорівнює нулю. Рівняння (3.13) виражає перший закон Кірхгофа в інтегральній формі.
Якщо до (3.13) застосувати теорему Остроградського-Гаусса (В-27), то
.
(3.14)
Останнє співвідношення називають першим законом Кірхгофа в диференціальній формі. Воно показує, що лінії густини постійного струму завжди замкнені, в них немає початку і вони ніколи не закінчуються. Дивергенція густини струму завжди дорівнює нулю, що виражає принцип неперервності електричного струму.
Запишемо диференціальну форму закону Ома (3.5) при наявності сторонньої напруги
або
.
(3.15)
Візьмемо лінійний інтеграл від обох частин рівняння (3.15) по замкненому контуру електричного кола
.
(3.16)
Перетворимо
інтеграл в лівій частині останнього
рівняння так. Помножимо і розділимо
підінтегральний вираз на площу поперечного
перерізу провідника
.
При постійному струмі густина струму
по всьому перерізу постійна і збігається
за напрямком з елементом довжини
,
тому
і
.
Якщо в контурі є відгалуження з різними за значенням струмами і опорами, то
,
де
– опір окремих ділянок контуру.
В правій частині рівняння (3.16) другий інтеграл дорівнює нулю (замкнений інтеграл береться від напруженості електростатичного поля), а перший інтеграл представляє собою суму е.р.с. (3.8), що входять в досліджуваний контур. Отже,
,
(3.17)
що відповідає рівнянню, яке отримують для другого закону Кірхгофа. Тому рівняння (3.15) називають другим законом Кірхгофа в диференціальній формі.
3.5 Диференціальна форма закону Джоуля-Лєнца
Нехай
елементарний заряд
,
який зосереджено в паралелепіпеді
(рис.3.2) рухається під дією сил електричного
поля. Сила, яка переміщує заряд, дорівнює
.
Робота, що витрачається для переміщення
заряду на відстань
.
Якщо
заряд проходить відстань
за проміжок часу
,
то потужність
.
Відношення
є струм
,
що протікає по досліджуваному об’ємі,
тому
.
В
зв’язку з тим, що
є елементом об’єму, то
.
Звідси потужність, віднесена до одиниці об’єму (питома потужність)
.
(3.18)
Рівняння (3.18) називають законом Джоуля-Лєнца в диференціальній формі.
Потужність,
яка поглинається в деякому провіднику
з об’ємом
.
(3.19)
Визначимо
потужність через інтегральні характеристики
(струм, напругу). Для паралелепіпеда
(рис.3.2) напруга між його кінцями
,
а струм що в ньому протікає
.
Замінимо в (3.19)
і
на струм і напругу
або
.
Останній вираз можна назвати законом Джоуля-Лєнца в інтегральній формі.