- •Т е о р е т и ч н і
- •Вінниця внту 2004
- •II методи розрахунку електростатичного
- •III електричне поле постійних струмів
- •В с т у п
- •Віднімання двох векторів іможна звести до операції суми
- •Iелектростатичне поле
- •1.1 Закон Кулона
- •Скалярний добуток
- •Врахувавши попереднє, отримуємо
- •Різниця потенціалів між точками івизначається
- •Звідси визначаються проекції напруженості поля по осях координат
- •1.13 Теорема єдиності розв’язку
- •Контрольні питання
- •II методи розрахунку електростатичного поля
- •2.2 Застосування співвідношень, які пов’язані з законом Кулона
- •2.3 Застосування теореми Гаусса Приклад 2.5
- •Приклад 2.6
- •Приклад 2.7
- •Приклад 2.8
- •Приклад 2.9
- •Приклад 2.10
- •Приклад 2.11
- •Приклад 2.12
- •Приклад 2.13
- •Приклад 2.14
- •2.5 Розподіл потенціалів і зарядів в системі заряджених тіл
- •Приклад 2.17
- •2.6 Застосування рівнянь Пуассона і Лапласа
- •III електричне поле постійних струмів в провідному середовищі
- •3.3 Напруженість сторонніх сил. Електрорушійна сила
- •3.4 Закони Кірхгофа в диференціальній формі
- •3.5 Диференціальна форма закону Джоуля-Лєнца
- •3.6 Електричне поле в провідному середовищі
- •3.7 Аналогія між електричним полем в провідному середовищі
- •Таблиця
- •3.8 Приклади розрахунку електричних полів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
2.5 Розподіл потенціалів і зарядів в системі заряджених тіл
Якщо
електричне поле створюється декількома
зарядженими тілами, то потенціал кожного
тіла визначається і зарядом цього тіла,
і зарядами інших тіл, що входять в систему
заряджених тіл. Нехай система складається
із тіл, кожне з яких має відповідні
заряди
.
Згідно з принципом накладання потенціал
будь-якої точки поля, що створене системою
заряджених тіл, можна визначити як суму
потенціалів, зумовлених зарядами
першого, другого і т.д. тіл. Таким чином,
потенціал першого тіла
,
причому кожна складова прямо пропорціональна відповідному заряду, тобто
.
Аналогічно записавши вирази для потенціалів інших тіл, отримаємо систему лінійних рівнянь, що однозначно пов’язують значення потенціалів і зарядів:
(2.43)
Коефіцієнти
залежать як від форми і розмірів
заряджених тіл, так і від їхнього
взаємного розташування і називаютьсяпотенціальними
коефіцієнтами.
Коефіцієнт
називаютьвласним
потенціальним
коефіцієнтом. Він дорівнює потенціалу
тіла
,
якщо його заряд дорівнює одиниці, а всі
інші тіла не заряджені (
).
Взаємний
потенціальний коефіцієнт
дорівнює потенціалу тіла
,
коли заряд тіла
дорівнює одиниці, а всі інші тіла не
заряджені.
Потенціальні коефіцієнти завжди позитивні, в зв’язку з тим, що в полі, створеному позитивним (негативним) зарядом, будь-яке внесене в нього тіло отримує також позитивний (негативний) потенціал.
Система (2.43) дозволяє безпосередньо розв’язати задачу про розподіл потенціалів в системі заряджених тіл, якщо відомі їхні заряди і потенціальні коефіцієнти.
Якщо
в системі заряджених тіл задані їхні
потенціали, а необхідно знайти розподіл
зарядів, то систему (2.43) необхідно
розв’язати відносно зарядів
![]()
(2.44)
Отримана
система називається системою рівнянь
з ємнісними
коефіцієнтами
,
які визначаються через потенціальні
із розв’язку системи (2.43)
,
де визначник системи (2.43)
,
а
алгебраїчні доповнення
отримують із
шляхом викреслювання
-го
рядка і
-го
стовпчика та помноження отриманого
таким чином визначника на
.
Перетворимо систему (2.44). Запишемо перше рівняння системи у вигляді:
В
останньому співвідношенні заряд першого
тіла виражено через різницю потенціалів
між першим і другим тілами і між першим
тілом і землею (перший доданок), якщо
вважати потенціал землі рівним нулю.
Аналогічно можна записати вирази для
зарядів всіх інших тіл.
Якщо ввести позначення
,
(2.45)
то систему (2.44) можна записати так:
.
(2.46)
Постійні
коефіцієнти
,
що входять в цю систему, називаютьсячастковими
ємностями.
Власна
часткова ємність
представляє собою ємність тіла
відносно землі (рис.2.23).
Взаємна
часткова ємність
являє собою ємність між тілами
і
.
Зв’язок між коефіцієнтами і частковими ємностями визначають за (2.45).
Із
рис.2.23 видно, що
,
тому що
і
є тільки різні позначення однієї і тієї
ж ємності між тілами
і
.
Рисунок 2.23 Із цього випливає, що виконується рівність відповідних взаємних ємнісних коефіцієнтів
.
(2.47)
Приклад 2.17
Визначити
потенціальні коефіцієнти і часткові
ємності двопровідної лінії з урахуванням
впливу землі (рис.2.24).
Радіуси
провідників
,
їхні заряди відповідно
і
,
інші геометричні розміри показані на
рисунку і мають такі значення:
довжина
лінії![]()
Рисунок 2.24
Розв’язування: Для розрахунку поля в даній задачі зручно використати метод дзеркальних зображень (п.2.4).
Потенціал
на поверхні першого провідника від
власної пари заряджених провідників
знаходимо за (2.41), врахувавши, що![]()
,
від
сусідньої пари заряджених провідників
![]()
,
тому
що в цьому випадку
.
Якщо
врахувати, що
,
то
.
(2.48)
Аналогічно знайдемо потенціал на поверхні другого провідника
.
(2.49)
Звідси знаходимо потенціальні коефіцієнти
,
,
.
Величина
визначена із рис.2.24
.
Розв’язавши сумісно рівняння (2.48) і (2.49) відносно зарядів провідників, отримаємо
,
,
де
,
,
![]()
Знаючи ємнісні коефіцієнти, знаходимо часткові ємності
,
,
.
