- •1. Предмет и задания Истории Украины. Источники и литература для изучения
- •4. Кіммерійці
- •5. Скіфи
- •6.Сармати, таври
- •Сведения античных авторов и эпиграфики
- •7.Античні міста-держави північного причорномор'я
- •8. Археологічні пам’ятки і письмові джерела про давніх слов’ян. Розселення, господарство, суспільний лад, культура і релігійні вірування.
- •10. Розвиток феодальних відносин в Київської Русі. Розряди феодально-залежного населення і стани панівної верхівки в Київської Русі.
- •12. Система князівської влади в Київської Русі.
- •13. Військо і військова справа в Київської русі.
- •14. Запровадження християнства на Русі.
- •16. Суд і право в Київської Русі. Руська правда.
- •17. Міжнародне становище Давньоруської держави
- •18. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого
- •19. Художнє ремесло, архітектура і мистецтво Київської Русі
- •20.Освіта, наукові знання, літописання і література Київської Русі.
- •21.Проблема формування та розвитку української народності в період Київської Русі
- •22.Причини та наслідки феодальної роздробленості Русі. Соціально-економічний розвиток князівств в даний період.
- •23. Київське, Переяславське і Чернігово-Сівесрьске князівства в період феодальної роздробленості.
- •24.Утворення Галицько-Волинскього князівства і його розвиток в домонгольский період. Роман Мстиславич
- •25. Боротьба с татаро-монгольскою навалою
- •29. Останні галицько-волинські князі. Загарбання українських земель литвою та польщею
- •103 Стр.
- •31. Турецько-татарська навала в Україні в 15-16 ст.
- •32. Утворення великого князівства Литовського, його політичний і адміністративний устрій
- •XII-XIII века[править | править исходный текст]
- •Последствия
- •Предпосылки
- •Переговоры и договор Переговоры
- •Подписание соглашения
- •Последствия
- •41. Утворення запорозької січі та її військово-адміністративний устрій. Соціальні відносини
- •Хортицкая крепость — прототип Запорожской Сечи
- •300 Казаков
- •Ход событий
- •46.Селянсько-козацьке повстання в 1594-96рр.
- •Ход восстания
- •51-52. Селянсько-козацьке повстання в 1637-38рр.
- •53. Збройні виступи селян. Повстання під проводом Мухи
- •55. Поразка польського війська під Цицерою та її наслідки. Участь українського народу у Хотинській війні.
- •56. Умови і загальна характеристика розвитку культури в 14-першій половині 17 ст.
- •57. Розвиток літератури на Україні в 14-першій половині 17 ст. Полемічна література
- •58. Музика і театр в 14-першій половині 17 ст.
- •59. Духовне життя укр .Народу в 14-17 ст. Побут та звичаї укр.Нроду в 14-17 ст.
- •60. Архітектура, образотворче мистецтво, усна народна творчість в 14-першій половині 17 ст.
- •61. Міста України в 14 – першій половині 17 ст.
- •62. Групи селян в 15 – першій половині 17 ст. Заворушення селян і міського населення в 15-першій половині 17ст.
- •63.Книгописання. Початок книгодрукартсва в Україні.
- •65. Створення та діяльність Києво-Могилянскього колегіуму. Поширення наукових знань.
- •66. Чисельність і склад населення України в 15-першій половині 17ст. Сільська громада
- •67. Братства та їх діяльність
- •68. Боротьба українського народу проти турецько-татарської агресії в першій половині 17 ст.
- •69. Соціально-економічний розвиток українських земель в першій половині 17 ст.
- •70. Посилення польсько-шляхетського гніту напередодні визвольної війни українського народу.
- •71. Сагайдачний
- •72. Петро Могила
- •73. Острозький Костянтин
- •74. Основні етапи формування української народності. Виникнення і поширення назви «Україна»
- •75. Формування і розвиток української мови
- •Протоукраинский и древнеукраинский периоды (IX—XIV в.)
- •Среднеукраинские периоды (XV—XVIII в.)
- •Современный (конец XVIII в. И до настоящего времени)
55. Поразка польського війська під Цицерою та її наслідки. Участь українського народу у Хотинській війні.
Цецо́рская би́тва произошла в 1620 году во время Польско-турецкой войны (1620—1621) между войсками Речи Посполитой и Османской империи около деревни Цецора (Цуцора) в Молдавии. Закончилась поражением коронного войска.
В 1620 году великий коронный гетман Жолкевский, рассчитывая на помощь молдавского князя Гаспера Грациани, двинулся против турок с 8400 бойцами. С турецкой стороны, Искандер-паша привёл с собой 10 тыс. турецких солдат и 25 тыс. татар.
После неудачного боя 20 сентября, польский военный совет, ввиду численного перевеса врагов, высказался за отступление. Некоторые из военачальников коронного войска, например Стефан Хмелецкий, бежали из лагеря, что усилило панику в войске Жолкевского.
У гетмана осталось всего около 4300 человек. С этим небольшим отрядом он начал геройское отступление, взбираясь на горы, спускаясь в долины, переправляясь через речки и безустанно сражаясь с врагами. Он был уже недалеко от границы с Речью Посполитой, около Могилёва на Днестре, когда, 6 октября 1620 года, по какому-то поводу, в его лагере произошло сильное замешательство. Этим воспользовались турки, ударили по лагерю коронного войска, многих убили и многих взяли в плен; Жолкевский пал в бою геройской смертью.
По приказу Буджакского бея Кантемир-мурзы, отрубленная голова гетмана вместе с его седлом и саблей были посланы султану Осману II в Стамбул.
Участь українського народу у Хотинській війні.
Хотинская битва началась 2 сентября наступлением главных сил турецкой армии по всему фронту и концентрированным ударом по позициям казацких полков Сагайдачного, в результате чего украинцы потеряли около сорока человек убитых и раненых и вынуждены были по приказу своего гетмана в ночь со 2 на 3 сентября укреплять поврежденные пушечным огнем земляные укрепления.
Полководческий талант гетмана проявился уже 3 сентября при перегруппировке казацкого войска во время боя с целью перехода от обороны к контратаке. Во избежание потерь от плотного пушечного и ружейного огня противника, П. Конашевич-Сагайдачний сосредоточил силы на правом и левом флангах, при этом оголив позицию в центре. Увеличение численности войск на флангах усиливало запланированный удар на основных направлениях контратаки. Турки, оказавшись в огневом «кольце» между двумя группировками казацкой армии и, не выдерживая интенсивного ружейного огня запорожских пехотинцев, начали спешно отступать. В результате таких действий украинских казаков турецкий султан Осман II потерял около десяти тысяч отборного войска.
Сагайдачный во главе элитных подразделений Войска Запорожского неожиданно ворвался во вражеский лагерь.
Битва под Хотином, ставшая заключительным этапом польско-турецкой войны 1621 г., продолжалась до конца сентября и приобретала затяжной позиционный характер. 28 сентября султан Осман II рискнул дать решающий бой. Одно из основных направлений атаки было направлено на казацкий лагерь. Однако туркам так и не удалось прорвать оборону. Зато Сагайдачный приказал перейти своим полкам в контратаку, в результате чего противник стал отступать. После этого турецкий султан вынужден был подписать мирный договор с польским королем и отказаться от стремлений захватить Украину и Польшу.