Теми лекцій,
план, література |
Кількість
годин – 70 |
Змістовий
модуль 1. Специфіка
історико-філософського знання та
його науковий статус |
9 |
Лекція
1. Предмет і завдання історії філософії
як науки
Історія
філософії науково-філософських
проблем.
Головні
методологічні засади і принципи
історико-філософського дослідження:
поняття
історико-філософської проблеми;
філософський
текст як обʼєкт наукової інтерпретації;
принцип
історизму;
принцип
обʼєктивності дослідження;
Історія
філософії і філософія. Література
Захара
І. С. Лекції з історії філософії. –
Львів: Видавництво ЛБА, 1997. Історія
філософії: Підручник / Ярошовець
В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін..; за
ред. В.І.Ярошовця. – К., 2002.
Кондзьолка
В.В. Філософія і її історія. - Львів,
1996. С.3-89. Хамар
У.В. Історія філософії: Курс лекцій.
– Львів: Ініціатива, 2008. – С.3-53. |
3 |
Лекція
2. Становлення і розвиток філософії
в країнах Близького Сходу, Індії та
Китаю
Філософія
Стародавнього Китаю.
Староіндійська
філософія.
Філософія
країн Близького Сходу: Вавілон і
Ассірія.
Єгипетська
філософія.
Література
Бонгард-Левин
Г.М. Древнеиндийская цивилизация:
Философия, наука, религия. – М., 1980. Мюллер
Макс. Шесть систем индийской философии:
пер. с англ. – М., 1995. Радхакришнан
С. Индийская философия: пер. с англ.
– СПб., 1994.
Хамар
У.В. Історія філософії: Курс лекцій.
– Львів: Ініціатива, 2008. – С.3-53.
Древнекитайская
философия. Нач. период. (Подгот.
текстов, вступит. статья и коммент.
В.В.Бродова.) Изд. 2-е. – М.: Мысль, 1972.
- 271 с. История
китайской философии: Пер. с кит. / Общ.
ред и послесл. М.Л.Титаренко. – М.:
Прогресс, 1989. – 552 с. |
3 |
Лекція
3.
Становлення
та розвиток філософії в античному
світі
Культурно-історичний
простір розвитку античної цивілізації.
Феномен мудрості
і її змістовні рамки. «Сім мудреців».
Періодизація
давньогрецької філософії. Історична
доля філософської спадщини.
Література
Адо
Пьер. Что такое античная философия.
– М., 1999, С.16-38.
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С. 3-24,
30-43.
Богомолов
А.С. Античная философия. М., 1985. С. 3-64.
Боннар
А. Греческая цивилизация. Т.1. М., 1958;
Т.2, 1959..
Валлон
Анри. История рабства в античном
мире. М., 1941.
Кессиди
Ф.Х. От мифа к логосу. М., 1972. С. 3-102,
175-324.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. Чанышев
А.Н. Эгейская предфилософия. М., 1970. |
3 |
Змістовий
модуль 2.
Формування старогрецької філософії |
33 |
Лекція
4. Іонійська (мілетська) філософія
природи
Перший
філософський напрямок і його
представники. Фалес із Мілету.
Анаксімандр,
його життя і діяльність.
Анаксімен,
його творчість.
Література
Античные
философы (свидетельства, фрагменты
и тексты). Сост. Аветисьян А.А. Киев,
1972. С.5-51.
Антология
мировой философии: В 4-х томах. М.,
1969. Т.1. Ч.1. С.269-280.
Кессиди
Ф.Х. От мифа к логосу. М., 1972. С. 3-102,
175-324.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. С.3-26. |
4 |
Лекція
5. Геракліт із Ефесу: життя і діяльність
Життя
і діяльність «темного» філософа.
Діалектика
та вчення про логос у творчості
Геракліта.
Історичне
значення філософії Геракліта.
Література
Античные
философы (свидетельства, фрагменты
и тексты). Сост. Аветисьян А.А. Киев,
1972. С.5-51.
Антология
мировой философии: В 4-х томах. М.,
1969. Т.1. Ч.1. С.269-280.
Дынник
М.А. Диалектика Гераклита Эфесского.
М., 1929.
Кессиди
Ф.Х. Философские и эстетические
взгляды Гераклита Эфесского. М., 1963.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. Тихолаз
А.Г. Геракліт.
Київ, 1995. |
4 |
Лекція
6. Італійська філософія. Піфагор і
піфагорейський союз
Джерела
піфагореїзму.
Онтологічна,
гносеологічна та морально-етична
концепції у творчості Піфагора.
Політичні
ідеї.
Історичне
значення піфагореїзму для розвитку
світової філософії і науки.
Література
Брамбо
Р. Философы Древней Греции. М., 2002,
С.49-66.
Жмудь
Л.Я.Пифагор и его школа. Л., 1990.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С. 38-52.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.100-112. Чанышев
А.Н. Италийская философия. М., 1975. |
4 |
Лекція
7. Елейська філософська школа
Духовні
витоки елеатизму.
Представники
елеатизму:
Діяльність
Ксенофана із Колофону;
Життя
і творчість Парменіда із Елеї;
Суть
вчення Зенона Елейського.
Філософія
елеатів як новий щабель розвитку
філософського мислення.
Література
Басов
Р.А. История греческой философии. От
Фалеса до Аристотеля. М., 2002. С. 79-113.
Богомолов
А.С. . Античная философия. М., 1985. С.
75-92.
Комарова
В.Я. Учение Зенона Элейского. Л., 1981.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.118-126.
Кессиди
Ф.Х От мифа к логосу. М., 1972. С.224-286.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С.52-77.
Мандес
М.И. Элеаты. Философские разыскания
в области истории греческой философии.
Одесса, 1911.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. СПб., 1994.
Т.1. Античность. С.39-41. Цехмиство
И.З. Апории Зенона глазами ХХ века //
вопросы философии. 1966. №3. |
4 |
Лекція
8. Молодші філософи природи
Розвиток
філософії природи в Античному
суспільстві V
ст.
Особа Емпедокла
із Агрігента та його наукові здогадки.
Творчий шлях
Анаксагора із Клазамени.
Література
Антология
мировой философии: В 4-х томах. М.,
1969. Т.1. Ч.1. С.299-315.
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
58-94.
Басов
Р.А. История греческой философии. От
Фалеса до Аристотеля. М., 2002. С. 53-79.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С. 77-94.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. СПб., 1994.
Т.1. Античность. С.42-53.
Рожанский
И.Д. Анаксагор. М., 1972.
Семушкин
А.В. Эмпедокл. М., 1985. Якубанис
И. Эмпедокл: философ, врач и чародей.
К., 1906. |
4 |
Лекція
9. Античний атомізм
Джерела
і зміст античного атомізму.
Постать
Левкіппа.
Життя
і творча спадщина Демокріта.
Література
Асмус
В.Ф. Демокрит. М., 1960.
Богомолов
А.С. Античная философия. М., 1985. С.
141-163.
Гегель
Г.-В.-Ф. Сочинения. Лекции по истории
философии. Т.1Х. Ч.1. М., 1932, С.262-273.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С. 94-111.
Лурье
С.Я. Теория бесконечно малых у древних
атомистов. М.-Л., 1935. Тимошенко
В.Е. Материализм Демокрита. М.,1859. |
5 |
Лекція
10. Софістика
Історичні умови
формування софістичної філософії.
Перші софісти,
їхня філософська спадщина.
Молодші софісти.
Історична
заслуга філософії софістів, їх вклад
у розвиток теорії права, етики,
державознавства.
Література
Антология
кинизма. М., 1984. С. 97-310
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
97-311.
Гиляров
Г.А. Греческие софисты.
М., 1888.
Нахотов
И.М. Философия киников. М., 1982. Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С. 111-141.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.147-158. Чернышев
Б. Софисты. М., 1929. |
4 |
Лекція
11. Філософія Сократа. Сократичні школи
Сократ
як явище античного духу. Життя і
творчість філософа.
Історична
доля вчення Сократа.
Сократівська
філософська традиція і подальший
розвиток філософії. Література
Богомолов
А.С. Античная философия. М., 1985. С.
122-126.
Жебелев.
Сократ. Берлин, 1923.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.161.
Кессиди
Ф.Х. Сократ. Санкт-Петербург., 2001,
С.342.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С.128-141.
Лосев
А.Ф. История античной эстетики
(Софисты, Сократ, Платон). М., 1970.
С.53-83.
Лосев
А.Ф. Софисты. Сократ. Платон. М.,1969. Нерсеянц
В.С. Сократ. М., 1984. |
4 |
Змістовий
модуль 3.
Класична грецька філософія |
10 |
Лекція
12. Філософія Платона
Попередники
Платона.
Особа
Платона. Творча спадщина мислителя.
Філософія
Платона: Література
Виндельбанд
В.В. Платон. М., 1923. СПб, 1904.
Новицкий
В.В. Платон. М., 1923.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С.151-187.
Кондзьолка
В.В. Платон: філософія добра. Львів,
1997.С.3-12.
Пролеев
С.В. История античной философии. М.,
2001. С. 324-341. Шичалин
Ю.А. История античного платонизма.
М. 2000. С. 105-147. |
5 |
Лекція
13. Філософія Арістотеля
Життя,
діяльність та творчий доробок
Арістотеля.
Лікий
– філософська школа Арістотеля.
Філософія
Арістотеля:
Логіка
Арістотеля.
Продовження
традиції Арістотелізму. Перипатетівська
школа. Література
Авраамова
М.А. Учение Аристотеля о сущности.
М., 1970.
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
259-401.
Джохадзе
Д.В. Диалектика Аристотеля. М., 1971.
Лосев
А.Ф. История античной эстетики
(Аристотель и поздняя классика). М.,
1975. С. 7-38, 91-141.
Лосев
А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля.
М., 1929.
Лосев
А.Ф., Тахо-Годи. Платон и Аристотель.
М., 1993.
Кондзьолка
В.В. Нариси історії античної філософії.
Львів, 1993. С.187-242. Чанышев
А.Н. Аристотель. М., 1981. С. 7-56. |
5 |
Змістовий
модуль 4.
Елліністично-римська
філософія |
18 |
Лекція
14. Епікуреїзм
Загальна
характеристика епохи і її духовних
здобутків.
Філософія
Епікура, його етичне вчення.
Епікуреїзм
у Римі. Творчість Лукреція Кара. Література
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
402-493.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.271-365.
Лосев
А.Ф. История античной эстетики.
Ранний эллинизм. М., 1974.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. СПб., 1994.
Т.1. Античность. С.171-319. Чанышев
А.Н. Философия Древнего мира. С.450-698. |
5 |
Лекція
15. Стоїцизм
Витоки
та історія виникнення філософії
стоїцизму.
Засновники
і творці філософії стоїцизму.
Римський
стоїцизм. Література
Фрагменты
ранних стоиков. Т.1. Зенон и его ученики.
М. 1998. Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
402-493.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.271-365.
Лосев
А.Ф. История античной эстетики.
Ранний эллинизм. М., 1974.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. СПб., 1994.
Т.1. Античность. С.171-319. Чанышев
А.Н. Философия Древнего мира. С.450-698. |
4 |
Лекція
16. Скептицизм
Передумови
виникнення античного скептицизму.
Піррон – засновник скептицизму.
Друга
та третя лінії скептицизму, їх
представники.
Творча
спадщина Секста Емпірика. Спроба
систематизації скептицизму.
Історична
оцінка античного скептицизму. Література
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
402-493.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.271-365.
Лосев
А.Ф. История античной эстетики.
Ранний эллинизм. М., 1974.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. СПб., 1994.
Т.1. Античность. С.171-319. Чанышев
А.Н. Философия Древнего мира. С.450-698. |
4 |
Лекція
17. Платонізм і неоплатонізм
Передумови
формування нової філософії.
Александрійська філософія, її головні
напрямки.
Грецько-єврейська
релігійна філософія. Головні засади
філософії Філона.
Духовні
витоки філософії неоплатонізму.
Неопіфагореїзм. Література
Асмус
В.Ф. Античная философия. М., 1976. С.
402-493.
Конрад
М. Нарис історії стародавньої
філософії. Рим, 1974. С.271-365.
Лосев
А.Ф. История античной эстетики.
Ранний эллинизм. М., 1974.
Реале
Дж., Антисери Д. Западная философия
от истоков до наших дней. СПб., 1994.
Т.1. Античность. С.171-319. Чанышев
А.Н. Философия Древнего мира. С.450-698. |
5 |